Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Страшна етична проблема

Re: Страшна етична проблема

до церкви вам пані треба, з батюшкой побазікать, може попустить, лють в серці до добра недоведе

Нє, я не з тих. Батюшки для мене не ліки. Дехто може пробачити,  але  не всі. 
   
Re: Страшна етична проблема

Та ладно?
Зродились ми великої години,
З пожеж війни і з полум'я вогнів,
Плекав нас біль за долю України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.
(tu) особливо це актуально коли ворог війною поліз в нашу країну
   
Re: Страшна етична проблема

(tu) тут в курсі що ти більше полюбляєш абсолютно мирні процеси:

 
ахаха )) жорстко
   
Re: Страшна етична проблема

Не проблема, а реакція яка нам дісталася від предків.
Дуже багато жінок тепер так само пишуть.
серед українок я вперше бачу таке
   
Re: Страшна етична проблема

#АнтонСененко
Я не хочу, щоб росіяни помирали.
Сьогодні, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнуои двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду.
Ще попереду.(с)
   
Re: Страшна етична проблема

#АнтонСененко
Я не хочу, щоб росіяни помирали.
Сьогодні, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнуои двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду.
Ще попереду.(с)
можна зрозуміти емоцію автора, але залишилось таємницею
хто це має бомбити в Росії мирні квартали і мародерити
   
Re: Страшна етична проблема

У меня также возникла проблема этического порядка - насколько правильный лозунг и призыв - Убей русского!

Тут можно довго сперечатись до того що це означає вбити руського наперед в самому собі.
Бачте - перейшов на рідну мову і почав сумнів висловлювати.

лозунг: Убей немца! - был коммунистическим. Он действительно будил зверинную ненависть к врагу.
Возможно ли было победить в той войне без зверинной ненависти к немецкой нации как носителям нацизма, а сейчас ко всей русской нации ( нацию понимаю как политическую сущность, то есть гражданство) как носителям рашизма - вопрос открытый.

Причем он закрытый для меня в плане именно однозначности убийства любого захватчика на территории Украины. Однозначно сомнения нет - всех граждан россии незаконно перешедших государственную границу Украины надо немедленно уничтожать.



   
Re: Страшна етична проблема
Ale

Давайте без демагогії, у росіян питання вбити всіх «хахлов» давно вже мусується пропагандою та закликами представників влади, мало того кацапи зараз прямо це і роблять, а ми тут соплі жуємо - росіян потрібно знищувати, тихо без лозунгів, світ нічого не втратить якщо їх не буде, он динозаври вимерли і нічого, світ не перевернувся)
   
Re: Страшна етична проблема

Кстати. Автор текста для обсуждения правильно написал. Я тоже хочу, чтобы россияне больше боялись нашего гнева, чем боялись своего хуйла.
   
Re: Страшна етична проблема
YL

можна зрозуміти емоцію автора, але залишилось таємницею
хто це має бомбити в Росії мирні квартали і мародерити
самі кацапи і мають це робити
наша задача  довести кацапів до цього стану
можна почати просто з розбиття вікон або вітрин у кацапстані


   
Re: Страшна етична проблема

це взагалі не проблема

Проблема.

Потому что если человек вытаскивает такие мысли на обсуждение, значит его это беспокоит.

Вряд ли Чикатило делился бы на форумах подобными соображениями.

   
Re: Страшна етична проблема
IP

Мені, дійсно, страшно. Не тільки тому, що війна, вона лякає кожну нормальну людину, а тому,  що вона зробила зі мною… Все життя мене вважали доброю людиною, діти, коти-собаки самі до мене йдуть, не конфліктую, допомагаю і таке інше. Фільми  про війну не дивилася, щоб не ревіти перед усіма. А зараз мене вже не сльози душать, а лють. Мабуть, кожен тут відчуває те ж саме, але мене несе в саме пекло. Я знаю точно, що я можу вбити не тільки тих тварюк, що знущалися над нашими в Бучі, Ірпіні, та скрізь, де ті вонючки шастали, але з насолодою спочатку на їх очах розірвала б їх баб та виплодків, все одно, немовлят чи шкільноту.  Мені вже декілька раз наснилися такі епізоди з моєю люттю  та розправами, і наче полегшення відчувала. Я сама – мати, але точно знаю – не лише зможу, але і хочу вбити «ячейку» виродків з особами будь-якого віку. Не думала, що таке пекло може бути в душі, але, прошу, якщо хтось знає, чи формується наш «Гнів Божий» - мені туди, я не заспокоюся, доки не помщуся. Я тепер розумію, чому жінки більш жорстокі, ніж чоловіки.
Але це жах – я можу вбити дитину, якщо це дитина тупого бурята-виродка, чи будь-якого іншого кацапського покидька. 
Не треба мене банити, я просто сповідаюся, що робиться в душі. Може, мені до психіатра, але я б краще до «Гніву Божого»

Я - це іринка, була тут з 2005 р., але не пустили мене під старим ніком, довелося перейменуватись. Думаю, може, мене не забули

це нормальні для людей почуття, є практично у всіх пиматів - інстинк покарання. Відключаються механізми гальмування. Просто робіть те, що ви вважаєте приближує знищення ворога.
   
Re: Страшна етична проблема

   
Re: Страшна етична проблема
Ale

Проблема.

Потому что если человек вытаскивает такие мысли на обсуждение, значит его это беспокоит.

Вряд ли Чикатило делился бы на форумах подобными соображениями.
Не плутайте х…й з пальцем, - порівнювати маніяків та тих хто бажає вбити ворога що прийшов на нашу землю якось недоречно, і не треба про те що будь яке вбивство це вбивство, вбивство для людини це природній інстинкт, інакше ви були б зараз коалою а не людиною)
   
Re: Страшна етична проблема

Не плутайте х…й з пальцем, - порівнювати маніяків та тих хто бажає вбити ворога що прийшов на нашу землю якось недоречно, і не треба про те що будь яке вбивство це вбивство, вбивство для людини це природній інстинкт, інакше ви були б зараз коалою а не людиною)

Вся разница исключительно в мотивах. А мотивы - это только вопрос интерпретации человеком происходящего с ним.

Потом и говорю, что проблема эта не этическая. С этикой как раз все хорошо у автора. Проблема лежит в плоскости психиатрии.
   
Re: Страшна етична проблема
Ale

Вся разница исключительно в мотивах. А мотивы - это только вопрос интерпретации человеком происходящего с ним.

Потом и говорю, что проблема эта не этическая. С этикой как раз все хорошо у автора. Проблема лежит в плоскости психиатрии.
Та нема ніяких проблем - просто людина дізналася що в неї присутня жага до вбивства - ека нєвідаль), не дарма всі релігії і були створені щоб обмежити цей потяг, всі ці гуманізми, рівність та інклюзивність - це від ситого доброго життя, ось поїдьте у Африку - там це питання взагалі не стоїть, як і ціни життю людському немає в прямому сенсі)
   
Re: Страшна етична проблема

Та нема ніяких проблем - просто людина дізналася що в неї присутня жага до вбивства - ека нєвідаль), не дарма всі релігії і були створені щоб обмежити цей потяг, всі ці гуманізми, рівність та інклюзивність - це від ситого доброго життя, ось поїдьте у Африку - там це питання взагалі не стоїть, як і ціни життю людському немає в прямому сенсі)

Можно я лучше поеду в Женеву? Мне там как-то спокойнее.
   
Re: Страшна етична проблема
YL

Да.
С этикой как раз полный порядок.
Но гнев нужно разряжать через действия. В данном случае на поражение врага.
Можно просто через интернет нанимать группы росийский детей из АУЕ и платить им например 100 рублей за каждое видео разбивания окна.
Гнев будет менятся на удовлетворение.
Психосоматика

   
Re: Страшна етична проблема

Послухайте.

Мабуть, тут думки кожного з нас...

   
Re: Страшна етична проблема

Да.
С этикой как раз полный порядок.
Но гнев нужно разряжать через действия. В данном случае на поражение врага.
Можно просто через интернет нанимать группы росийский детей из АУЕ и платить им например 100 рублей за каждое видео разбивания окна.
Гнев будет менятся на удовлетворение.
Психосоматика

Да, конечно.

Замещение никто не отменял. Гнев, ярость - это реакция на гормональном уровне.

Гасить гормоны стресса можно физическими нагрузками, наркотиками или медитацией.

Самое простое и безобидное - физические нагрузки, несомненно. Дрова колоть, бегать, что-то делать руками - монотонная нагрузка отлично справляется.
   
Re: Страшна етична проблема

А я переслідував недавно автівку на кацапських номерах, настрій був просто вбити. Він відчув мабуть та почав тікати. Може і відвело. Але одного кацапа завалити хочу.
   
Re: Страшна етична проблема

А я переслідував недавно автівку на кацапських номерах, настрій був просто вбити. Він відчув мабуть та почав тікати. Може і відвело. Але одного кацапа завалити хочу.

Вам бы в военкомат надо. Там и научат, и оружие дадут, и настоящих русских покажут на поле боя.

Что ж Вы в Испании с русскими боритесь...
   
Re: Страшна етична проблема

Мой ответ Profilaktikу:
Не гормоны и уже не ярость. Холодное желание убить кацапа. Прежде всего - того, кто тут был. Просто ужас в том, что понимаю, чтобы его уничтожить сначала не физически - могу убить его тварёныша. Ну, в общем, разговоры в пользу бедных, я потом обязательно расскажу, что получилось. А пока ищу (и результативно), единоГневных.  Да, психиатр мне может и нужен, но это симптом с четкой избирательностью, детей я еще никогда не обижала,  но рашистские выб..ки (тех, кто тут зверствовал) - не дети. Инструмент наказания.

,

Останнє редагування: 28 травня 2022 11:16:41 від irenka
   
Re: Страшна етична проблема


Мой ответ Profilaktikу:
Не гормоны и уже не ярость. Холодное желание убить кацапа. Прежде всего - того, кто тут был. Просто ужас в том, что понимаю, чтобы его уничтожить сначала не физически - могу убить его тварёныша. Ну, в общем, разговоры в пользу бедных, я потом обязательно расскажу, что получилось. А пока ищу (и результативно), единоГневных.  Да, психиатр мне может и нужен, но это симптом с четкой избирательностью детей я еще никогда не обижала,  но рашистские выб..ки (тех, кто тут зверствовал) - не дети. Инструмент наказания.


Ну наверное, почему бы и нет?

Вот только холодное желание и применение оскорблений типа "твареныш", "выблядок" не могут быть рядом.

Или холодное желание и тогда абстрагирование от необходимости дегуманизации врага.

Или все-таки эмоции и гормоны и тогда оскорблять противника очень даже необходимо.

В общем, я верю что Вы сами разберетесь.
   
Re: Страшна етична проблема

Хотите сказать, что холодное желание убить предполагает использование арго Института благородных девиц? Термины не показатель,они выбраны сознательно, а параллельно все запятые в норме и нет обилия восклицательных знаков.)))
   
Re: Страшна етична проблема

Можно я лучше поеду в Женеву? Мне там как-то спокойнее.
нельзя
   
Re: Страшна етична проблема

Хотите сказать, что холодное желание убить предполагает использование арго Института благородных девиц? Термины не показатель,они выбраны сознательно, а параллельно все запятые в норме и нет обилия восклицательных знаков.)))

Я хочу сказать, что на таких несоответствиях обычно и находят выход из ситуации )

   
Re: Страшна етична проблема

Мені, дійсно, страшно. Не тільки тому, що війна, вона лякає кожну нормальну людину, а тому,  що вона зробила зі мною… Все життя мене вважали доброю людиною, діти, коти-собаки самі до мене йдуть, не конфліктую, допомагаю і таке інше. Фільми  про війну не дивилася, щоб не ревіти перед усіма. А зараз мене вже не сльози душать, а лють. Мабуть, кожен тут відчуває те ж саме, але мене несе в саме пекло. Я знаю точно, що я можу вбити не тільки тих тварюк, що знущалися над нашими в Бучі, Ірпіні, та скрізь, де ті вонючки шастали, але з насолодою спочатку на їх очах розірвала б їх баб та виплодків, все одно, немовлят чи шкільноту.  Мені вже декілька раз наснилися такі епізоди з моєю люттю  та розправами, і наче полегшення відчувала. Я сама – мати, але точно знаю – не лише зможу, але і хочу вбити «ячейку» виродків з особами будь-якого віку. Не думала, що таке пекло може бути в душі, але, прошу, якщо хтось знає, чи формується наш «Гнів Божий» - мені туди, я не заспокоюся, доки не помщуся. Я тепер розумію, чому жінки більш жорстокі, ніж чоловіки.
Але це жах – я можу вбити дитину, якщо це дитина тупого бурята-виродка, чи будь-якого іншого кацапського покидька. 
Не треба мене банити, я просто сповідаюся, що робиться в душі. Може, мені до психіатра, але я б краще до «Гніву Божого»

Я - це іринка, була тут з 2005 р., але не пустили мене під старим ніком, довелося перейменуватись. Думаю, може, мене не забули
а вы смотрите марафоны или видео в интернете ( ну не Арестовича )?
   
Re: Страшна етична проблема

Хотите сказать, что холодное желание убить предполагает использование арго Института благородных девиц? Термины не показатель,они выбраны сознательно, а параллельно все запятые в норме и нет обилия восклицательных знаков.)))
Всіх не вб'єте. Тоді який сенс бруднитися?
 На смерть або жахливе приниження лише 2-3 публічних осіб я би подивилася із задоволенням.
   
Re: Страшна етична проблема

Всіх не вб'єте. Тоді який сенс бруднитися?
 На смерть або жахливе приниження лише 2-3 публічних осіб я би подивилася із задоволенням.

...десь прочитала пост однієї дівчини.

Вона писала, що завжди боялася крові і не могла дивитися на самі дрібні рани, майже непритомніла.

Але зараз, після 24.02.  спокійно і з задоволенням  роздивляється фото вбитих та засмажених орків на одному з ТГ каналів, і спіймала себе на тому, що навіть збільшує фото, щоб роздивитися підробиці.
   
Re: Страшна етична проблема

...десь прочитала пост однієї дівчини.

Вона писала, що завжди боялася крові і не могла дивитися на самі дрібні рани, майже непритомніла.

Але зараз, після 24.02.  спокійно і з задоволенням  роздивляється фото вбитих та засмажених орків на одному з ТГ каналів, і спіймала себе на тому, що навіть збільшує фото, щоб роздивитися підробиці.

к сожалению, война психически калечит многих.

и это потом станет следующей огромной проблемой
   
Re: Страшна етична проблема
Ale

...десь прочитала пост однієї дівчини.

Вона писала, що завжди боялася крові і не могла дивитися на самі дрібні рани, майже непритомніла.

Але зараз, після 24.02.  спокійно і з задоволенням  роздивляється фото вбитих та засмажених орків на одному з ТГ каналів, і спіймала себе на тому, що навіть збільшує фото, щоб роздивитися підробиці.
Ще якихось 300 років тому всією сім’єю люди збиралися подивитися на питкі і казні, це як зараз в кіно сходити - пацифіст під час війни це як вегетаріанець у племені канібалів, не переймайтеся, і це пройде
   
Re: Страшна етична проблема

...десь прочитала пост однієї дівчини.

Вона писала, що завжди боялася крові і не могла дивитися на самі дрібні рани, майже непритомніла.

Але зараз, після 24.02.  спокійно і з задоволенням  роздивляється фото вбитих та засмажених орків на одному з ТГ каналів, і спіймала себе на тому, що навіть збільшує фото, щоб роздивитися підробиці.
О, ні. Вони і живі в мене викликають відразу. Не то що мертві.
   
Re: Страшна етична проблема

осуществленная месть снимет проблему, думаю.
   
Re: Страшна етична проблема

осуществленная месть снимет проблему, думаю.

Нет, не снимет.

Проблема не в наличии трупа. Проблема в том, чтобы понять - сможешь убить или нет, тварь дрожащая или право имеешь.

Чистейшая достоевщина. хуйло тоже этим страдает.
   
Re: Страшна етична проблема

осуществленная месть снимет проблему, думаю.
Кому помста- тупим бабАм і невинним дітям?
   
Re: Страшна етична проблема

осуществленная месть снимет проблему, думаю.

Ну тут  можливі два способи вирішення проблеми.

Або йти до лав ЗСУ чи Тероборони і при нагоді таки здійснити задумане, або, якщо таке неможливо, бо є маленькі діти тощо, то знимати напругу так, як писали вишче - фізичною працею до повного виснаження.

Ну і порада гарного психолога, бажано такого, який знається на поствійськових розладах.
   
Re: Страшна етична проблема

Ну тут  можливі два способи вирішення проблеми.

Або йти до лав ЗСУ чи Тероборони і при нагоді таки здійснити задумане, або, якщо таке неможливо, бо є маленькі діти тощо, то знимати напругу так, як писали вишче - фізичною працею до повного виснаження.

Ну і порада гарного психолога, бажано такого, який знається на поствійськових розладах.

МОССАД та "Гнів Божий" до психологів ходили?  Начебто, у жінок психіка легше витримує жахливі  стреси

   
Re: Страшна етична проблема

   
Re: Страшна етична проблема

МОССАД та "Гнів Божий" до психологів ходили?  Начебто, у жінок психіка легше витримує жахливі  стреси

Думаю, що обов'язково ходили, якщо чесно. Комусь - мотивацію присилити, комусь - стрес вгамувати. На те вони і військові психологи.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія