Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу

Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Касна-хрестоносці - пропали безвісти!
   
странный глюк...



Редаговано разів: 1. Востаннє 01/03/2013 07:44 користувачем Георгиу.
   
Георгиу Написав:
-------------------------------------------------------
> R.Perl Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Георгиу Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > Людей,которые мнимо взвышают свой родной язык при помощи унижений и
> > > пренебражительного отношения к другому языку, необходимо назвать
> > > интеллектуальными , этичными и моральными инвалидами,как бы ни хорошо они
> > знали
> > > в подробностях и нюансах свой язык. И эти знания не дают повод их уважать!
> > > Фактически они моральные калеки.
> >
> >
> > українська мова зараз настільки принижена,
Преувеличение.
що ми мусимо вибачати українцям
> > деякий екстремізм
Нет, не обязаны прощать зеркальные намерения и действия наподобие Валуевщины и др. к "второсортным" малоросам(украинцам) во времена РИ.И требование перейти ВСЕМ исключительно на украинский язык.
Но я не считаю экстремизмом общение этнических украинцев со всеми ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО на украинском языке. Наоборот,призываю к этому.

> > який до речі абсолютно не наніс ніякої шкоди рускоязичним, вони як відчували
> себе
> > комфортно, так і відчувають,
Меня действительно не напрягает украинский язык, ни раньше,ни теперь,меня напрягает экстремистка Фарион.
страждаючи в основному від фобій
И не надейся!
і переляків
И не мечтай!
> > тільки українці постраждали від того екстремізму- їм втулили літеру ґ, потрібну
> > українській мові як возові п'яте колесо
Вот не знал,что и в этом виноват русский язык! :D
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Далі розмови:

Андрєй Кравчук: Без язика, без мови.

[forum.maidanua.org]
   
Для Вроди

Романтическая линия сделала акцент на особенности и уникальности национальных языков, чему в первую очередь способствовали обширные полевые исследования так называемых экзотических языков. Для мыслителя данного лагеря каждый национальный язык неповторимо индивидуален и являет собой полное и органичное совершенство. Вместе с тем разум, хотя и является носителем того или иного языка, ему не предшествует, а только вместе с ним и через него осуществляется. В самом же разуме нет никакой законченной данности, автономной в отношении языка: разум изначально конституирует себя в языке и через язык. Поэтому становление разума есть одновременно становление языка и наоборот. “
Важнейшим положением гумбольдтовской лингвистической теории является утверждение о процессуальном характере языка, то есть о том, что язык не существует вне своего собственного развития. Он пишет: “Язык есть не продукт деятельности (Ergon), а деятельность (Energeia)”10. Делая язык объектом изучения, нельзя, считает Гумбольдт, абстрагироваться от рассмотрения того, каким образом в языке обозначаются вещи и как он служит средством понимания. Нужно тщательным образом проследить его глубочайшее родство со всей духовной деятельностью11. Каждый язык реализуется в речевой практике, и поэтому все, когда-либо высказанное человеческим родом, сохраняется; безостановочная передача языка от поколения к поколению делает его всегда современным и применимым. Язык есть, так сказать, очищенный временем остаток бесконечного опыта, и в качестве такового он предоставляет каждому говорящему все свое богатство.
Однако это же обстоятельство, подчеркивает Гумбольдт, делает язык как бы самостоятельной силой, накладывающей неизгладимый отпечаток на индивидуальный человеческий опыт: “Как отдельный звук встает между предметом и человеком, так и весь язык в целом выступает между человеком и природой, воздействующей на него изнутри и извне. Человек окружает себя миром звуков, чтобы воспринять в себя и переработать мир вещей... Человек преимущественно – да даже и исключительно, поскольку ощущение и действие у него зависят от представлений, - живет с предметами так, как их преподносит ему язык. Посредством того же самого акта, в силу которого он сплетает (herausspinnt) язык изнутри себя, он вплетает (einspinnt) себя в него; и каждый язык описывает вокруг народа, которому принадлежит, круг, откуда человеку дано выйти лишь постольку, поскольку он тут же вступает в круг другого языка”12....
Современный германский исследователь Р.Турнер акцентирует внимание на логических следствиях подобной точки зрения: “Идея языкового мировидения (sprachliche Weltansicht) заключает в себе возможность рассмотрения языка не столько в качестве субъективного средства для получения сведений о мире, а в качестве того, что в первую очередь, представляет само себя и таким образом замещает мир.
Продолжая линию Гердера и Гумбольдта, вопрос о происхождении языка Ницше связывает с вопросом о происхождении разума. Переход от перцепции к апперцепции происходит, считает Ницше, не в недрах индивидуального сознания, а сопряжен с формированием сообщества людей, где индивидуальный опыт как бы приводится к общему знаменателю и, облекаясь в словесную форму, становится доступным разумному сознанию и самосознанию. Ницше пишет, что человек “подчиняет свое поведение как “разумного” существа господству абстракций: он больше не позволяет себе увлекаться внезапными впечатлениями и образами… Все, что отличает человека от животного, зависит от этой способности превращать наглядные метафоры в схему, то есть растворять образ в понятии; именно в царстве этих схем возможно то, что никогда не удалось бы среди непосредственных впечатлений: построить пирамиду порядка из каст и степеней, создать новый мир законов, привилегий, подчинений, ограничений, который оказывается по отношению к другому, образному миру непосредственных впечатлений более прочным, общим, известным, более человеческим и поэтому – правящим и повелевающим”17...
В последующие периоды жизни Ницше вновь и вновь обращается к мысли о теснейшей связи мышления и языка, с одной стороны, и о зависимости того и другого от условий жизни сообщества, с другой.
В книге Ницше “По ту сторону добра и зла” имеется одно чрезвычайно интересное рассуждение, в котором философ возражает против нередко приводимого рационалистами в свою пользу, так сказать, статистического аргумента. И главным доводом, указывающим на слабость рационалистической аргументации, согласно Ницше, является именно этнолингвистический фактор. Приведем данное рассуждение полностью: “Удивительное фамильное сходство всего индийского, греческого, германского философствования объясняется довольно просто. Именно там, где имеется в наличии родство языков, благодаря общей философии грамматики – то есть благодаря несознаваемой власти и направляющей силе одинаковых грамматических функций, - все неизбежно заранее подготовлено для сходного развития и последовательности философских систем: точно так же, как для некоторых других возможных объяснений мира путь является как бы закрытым...
[www.nietzsche.ru]



Редаговано разів: 1. Востаннє 01/03/2013 08:10 користувачем pecheneg.
   
ніцше був філолог і як наслідок теж був схиблений на суперважливості мови
імхо мова це інструмент, хоча й дуже важливий, і не більше того
звичайно, для племені дуже важливо хто як сказав "шиболет", щоб відрізнити своїх від чужих
але це не робить з тих хто правильно каже "шиболет" надлюдей, а з тих хто неправильно- мавп
друга справа що створити сильну державу з монолітним суспільством без спільної уніфікованої мови важкувато
рим розпався по мовах, і не тільки він
   
R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------

> імхо мова це інструмент, хоча й дуже важливий, і не більше того

Мова це дзеркало, в якому ми бачимо світ. І це дзеркало у кожного народу своє. Тому і світогляди різних народів різняться.
Є давній афоризм "увідеть, значіт назвать". Тому, саме мова творить наше уявлення про безліч важливих речей.
ЗІ До речі, про інструмент. Багато залежить як раз від нього. Якщо ви візьметесь малювати зубилом, ваша картина буде не така, як у того, хто малює олівцем.
   
pecheneg Написав:
-------------------------------------------------------
> R.Perl Написав:
> -------------------------------------------------------
>
> > імхо мова це інструмент, хоча й дуже важливий, і не більше того
>
> Мова це дзеркало, в якому ми бачимо світ. І це дзеркало у кожного народу своє. Тому
> і світогляди різних народів різняться.
> Є давній афоризм "увідеть, значіт назвать". Тому, саме мова творить наше уявлення
> про безліч важливих речей.
> ЗІ До речі, про інструмент. Багато залежить як раз від нього. Якщо ви візьметесь
> малювати зубилом, ваша картина буде не така, як у того, хто малює олівцем.

може так, я не кажу що мова не важлива, а просто роблю акцент на тому що людина набагато складніша ніж її мова
як не крути а мова це система знаків, і в примітивному суспільства вона, звичайно, примітивна, а в розвинутому- розвинута
математика і фізика не зміняться від зміни термінів, так само функції предметів і процеси не зміняться від того як їх назвати, також не зміняться ландшафти і природа
швидше якраз для примітивних народів і суспільств, і може ще для дітей, характерна надмірна увага яку вони надають назвам, словам і знакам
євреї розмовляли римською, грецькою, німецькою, польською, російською, зараз перейшли на англійську і іврит і лишились тими самими євреями на протязі тисячоліть
і їх існуванню зараз загрожує не зміна мови, а політичні процеси в ізраілі і біологічна асиміляція в штатах
   
R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------
людина
> набагато складніша ніж її мова

Очевидно

> як не крути а мова це система знаків

І тут не про що сперечатися :)
Але кожна система має свою внутрішню логіку. У різних систем вона різна. Сенси Біблії грецькою мовою відрізняються від оригінальної арамейської символіки. І хто зна, чи взагалі виникло б християнство, таким, як ми його бачимо сьогодні, якщо б пророки розмовляли в ту епоху латиною. Мова "кодує" світ і сенс, запрограмовуючи таким чином наше ставлення до них. І в чужій мові бува чужі сенси, які можуть лише заплутати народ. Моем писав про це: "Мне думается, что Библия короля Иакова оказала пагубное влияние на английскую прозу. Я не так глуп, чтобы отрицать ее красоту. Она величественна. Но Библия - восточная книга. Образность ее нам бесконечно далека. Эти гиперболы, эти сочные метафоры чужды нашему духу. На мой взгляд, не меньшим из зол, какие причинило духовной жизни в нашей стране отделение от римско-католической церкви, было то, что Библия надолго стала ежедневным, а нередко и единственным чтением англичан. Ее ритм, мощность ее словаря, ее высокопарность вошли в кровь и плоть нации. Простая, честная английская речь захлебнулась во всевозможных украшениях. Туповатые англичане вывихивали себе язык, стремясь выражаться, как иудейские пророки. Видимо, были для этого в английском характере какие-то данные: быть может, природная неспособность к точному мышлению, быть может, наивное пристрастие к красивым словам ради них самих или врожденная эксцентричность и любовь к затейливым узорам - не знаю"

> математика і фізика не зміняться від зміни термінів, так само функції предметів і
> процеси не зміняться від того як їх назвати, також не зміняться ландшафти і
> природа

Але зміняться наше ставлення до всього цього. Наприклад, звукова м'якість, лагідність фрази "ніч яка місячна зоряна ясная", вже визначає наше ставлення. Чи не так? ;)



Редаговано разів: 1. Востаннє 01/03/2013 11:37 користувачем pecheneg.
   
звичайно мені слухати ніч яка місячна або рідна мати моя набагато приємніше ніж всяк там хороводи и сім сорок
так само як слухати православну службу звичніше, ніж слухати католицьку або бути присутньому на протестантських зборах
і також після деякого часу в україномовному середовищі російська мова мені здається якимсь кумедним белькотінням
і кожний нормальний кулик вважає що його болото найбільш затишне, а трель його родичів наймелодійніша
але це суб'єктивні і, коли чесно, досить примітивні відчуття, хоча й не буду заперечувати що дуже приємні
їхі можна обережно використовувати у політичній боротьбі за міцну українську державу, але не робити з них культа і не створювати ситуацію коли різні області україни, навіть найбільш українські, будуть видряпувати одне одному очі за український правопис
   
R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------

> євреї розмовляли римською, грецькою, німецькою, польською, російською, зараз
> перейшли на англійську і іврит і лишились тими самими євреями на протязі
> тисячоліть
> і їх існуванню зараз загрожує не зміна мови, а політичні процеси в ізраілі і
> біологічна асиміляція в штатах


невдалий приклад. євреї мали (і мають) замкнуту релігію і саме завдякі її герметичності збереглись як спільнота.
безліч народів, що перейшли на іншу мову просто щезли з історії.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
vvk

Уважаемая Соня, мне в течение сорока лет жизни в СССР и экс-СССР не удалось повстречать ни одного верующего еврея, хотя у меня были хорошие товарищи и друзья евреи в школе, в институте, в армии, на работе, во втором институте... Из евреев, знающих идиш, был знаком только с бабушками моих товарищей и друзей школьных лет (может быть, среди них и были верующие). Вообще не был знаком с евреями, которые знали бы иврит.

Когда-то мой товарищ по работе (еврей, киевлянин) рассказал мне, как рухнула вера его бабушки. Его бабушка была активисткой в синагоге, что-то вроде церковного старосты в православной церкви. Поскольку мой товарищ в иудаизме и в порядках в синагоге не смыслит ни уха ни рыла, он мог что-нибудь напутать с постом бабушки в общине и синагоге. Так вот, обычная советская семья; моему товарищу тогда лет 11; собирается он в школу во вторую смену, а бабушка готовит, чтоб он пообедал перед школой, жарит ему СВИНЫЕ ОТБИВНЫЕ. Приходит с визитом раввин и с порога спрашивает, что это так вкусно пахнет. Бабушка ответила, что пахнут свиные отбивные, которые она жарит для внука. Тут события принимают интересный оборот. Раввин спросил бабушку, не найдется ли несколько кусочков отбивных для него. Бабушка в ужасе: "Но это же СВИНИНА!!!" Раввин ответил: "Если я скажу, что это курятина, это и будет именно курятина, а не свинина". С той поры бабушка в синагогу ни ногой.

Верующих евреев не больше, чем верующих христиан. Оглянитесь вокруг. Вы их много видели?

Этот мой товарищ в совершенстве владеет украинским и русским, иврита и идиша не знает, в синагогу не ходит, иудаизм не исповедает, гражданин и патриот Украины.

Он 100% украинец или все-таки еврей с Вашей точки зрения?
А с точки зрения обычных граждан Украины?
А с точки зрения "Свободы"?
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------
> ніцше був філолог і як наслідок теж був схиблений на суперважливості мови
> імхо мова це інструмент, хоча й дуже важливий, і не більше того
> звичайно, для племені дуже важливо хто як сказав "шиболет", щоб відрізнити своїх
> від чужих
> але це не робить з тих хто правильно каже "шиболет" надлюдей, а з тих хто
> неправильно- мавп
> друга справа що створити сильну державу з монолітним суспільством без спільної
> уніфікованої мови важкувато
> рим розпався по мовах, і не тільки він


Видно - що Ви не розумієтесь на специфічності семантик - та на універсальності певних логік: міркуєте про Ніцше, ніби Ви 1) досконало ознайомлені з мовами (Ніцше знав досконоало і грецьку і латину - крім багатьох модерних мов), 2) лінгвістиками які їх вивчають - 3) ба й ще на філософії Ніцше (на що треба знати принаймні німецьку філософію - яка побудована саме на німецькій мові). Якби Ви хоч трішечки розумілись на семантиці та прагматиці мовлення - то були б осторожними із семантикою Ваших зарозумілих тверджень...

Крім того - мова є інструментом творчості (не просто примітивної чи простої комунікації): інша мова - інша творчість. Логіка Арістотеля, приміром - була неможлива гебрейською.



Редаговано разів: 2. Востаннє 02/03/2013 04:15 користувачем Врода.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Princess Написав:
> -------------------------------------------------------
> > ой сказала баба дєду Ти купи мені Побєду я поєду к Бєлодєду Як не купиш мнє
> Побєду
> > то куплю ее сама І спитаю Бєлодєда чи є МОВА чи нема ДА Уродо?
>
>
> Та маємо для вас олівець, пані Карандашко!


Ось - безпосередній доказ: у кацап'ят не тільки нема поняття "вроди" (що не є просто "краса-красата" ;) - але й плутають її із антонімом "уродство" (семантична інверсія): скільки не повторюй - та дарма, бо дастьбі й спільної семантики розуміння:

Повторімо - вкотре вже:

Недоріки маскалята -
Речуть неподобства:
Нема "гадка" - лиш "заґадка",
Вроду звуть "уродство"!

Без слова "гадка" - росіяни також не розуміють слово "за-гадка": український семантичний ґрунт - породжує інше поле творчості, іншу самосвідомість, бо інша мовна каузальність. Нарешті - ясно, що корисно отаке можна писати лиш українцям - й жодним росіянам.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/03/2013 05:38 користувачем Врода.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Адепт

Шо тут? Врода, которая без словаря ни одного предложения не может написать, про лингвоинвалидов рассказывает? :weep:
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Адепт Написав:
-------------------------------------------------------
> Шо тут? Врода, кАторая бЄз слАвАря нЇ АднАВО прЇдлАженЇя нї может напісать, про
> лЇнгвАінвАлЇдАв рассказывает? :weep:


Заканамєрна - їба адназначна: я їво-їба-русскава нїславарнава - нїпанїмаю!
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу

в мемориз
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Princess Написав:
-------------------------------------------------------
> в мемориз


Браво: Отямившись - тямущими будьмо в рідній пам'яті: "Карандаш" - ото не Олівець:

Карандашенко й Карандашиха -
Зазнають від ОЛІВЦЯ лиха:
Бач - турецька їхня пиха:
Бо вельми предика!

ТЯМУЩИЙ, а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Дівчина вдалася тямуща, то й навчилась [письма] (Борис Грінченко, I, 1963, 405); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 8);
// Який гарно розуміється на чому-небудь, добре знає якусь справу. — Та от приводьте ковалів тямущих, Нехай скують важкую булаву (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 174); — Агроном з району приїжджав. Ох і тямущий чоловік. Аж завидки беруть. Землю знає, як добра мати дитину (Михайло Стельмах, II, 1962, 333);
// Який виражає розуміння чогось. Кидав [Володимир] на Му сю хитруваті багатозначні погляди, мовляв, ну й старий! Муся відповідала йому короткою тямущою усмішкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 238).
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Адепт

Врода, я всё хотел спросить, что такое "касна" и "вава"?
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Адепт Написав:
-------------------------------------------------------
> Врода, я всё хотел спрАсЇть, что такоЄ "касна" и "вава"?

вАпрос? - Атфєт:

Ото доказ, що Ви москво-мудрагель і неокацап'ятко: ЇбА Вава-Вашева краВАВАВА ЇбА ат ЛукаВАВА касна-їзьічнАВА русскАВА - нї праізнєстї!

Але оте, бач, пане ґлазоносцю: ачєвїдна ачам - їба нїґлазавїдна ґлазам!

Висновок: вава-касна-їзьічнїкі - нї панїмают сваєй антїфанєтїкі, антїлєксїкі, антїґрамматїкі і антїсїмантїкі!
   
Адепт Написав:
-------------------------------------------------------
> Врода, я всё хотел спросить, что такое "касна" и "вава"?

Бесполезно... Врода " непонимает" русский язык...
Есть такие националистические зауженные упрямцы...себе во вред.
Когда на улице Киева ко мне обращаются на украинском языке,а я отвечаю на русском и ко мне в ультимативном тоне заявляют "Ти живеш в Україні і зобов'язаний розмовляти українською мовою!"
То я в ответ "Ми обидва бажаємо розмовляти на своїх рідних мовах і маємо на це повне право.Ти розумієш російську мову, я розумію українську мову.Головне само спілкування, а не мова спілкування."
На "Ти зобов'язаний!" я просто оворачиваюсь спиной к потенциальному собеседнику.
Чаще всего люди принимают такую форму общения...
Но когда чел сбивается на русский язык,я прошу вернуться на его родной украинский... :)



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/03/2013 08:59 користувачем Георгиу.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу

Георгиу Написав:
-------------------------------------------------------
> Адепт Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Врода, я всё хотел спросить, что такое "касна" и "вава"?
>
> Бесполезно... Врода " непонимает" русский язык...
> Есть такие националистические зауженные упрямцы...себе во вред.
> Когда на улице Киева ко мне обращаются на украинском языке,а я отвечаю на русском
> и ко мне в ультимативном тоне заявляют "Ти живеш в Україні і зобов'язаний
> розмовляти українською мовою!"
> То я в ответ "Ми обидва бажаний розмовляти на своїх рідних мовах і маємо на це
> повне право.Ти розумієш російську мову, я розумію українську мову.Головне само
> спілкування, а не мова спілкування."
> На "Ти зобов'язаний!" я просто оворачиваюсь спиной к потенциальному собеседнику.
> Чаще всего люди принимают такую форму общения...
> Но когда чел сбивается на русский язык,я прошу вернуться на его родной
> украинский... :)

:weep: :weep: :weep:
   
Хе..хе..
А что же такого создано на мове не калеками? Где эти шедевры, широко известные благодарному человечеству? И кто в таком случае больной?

[www.youtube.com]
   
Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Princess Написав:
> -------------------------------------------------------
> > в мемориз
>
>
> Браво: Отямившись - тямущими будьмо в рідній пам'яті: "Карандаш" - ото не Олівець:
>
> Карандашенко й Карандашиха -
> Зазнають від ОЛІВЦЯ лиха:
> Бач - турецька їхня пиха:
> Бо вельми предика!
>
> ТЯМУЩИЙ, а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь;
> кмітливий. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік,
> всяку старовину молодою головою зазнає... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Дівчина
> вдалася тямуща, то й навчилась [письма] (Борис Грінченко, I, 1963, 405); [Карпо:] Людина ви
> поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958,
> 8);
> // Який гарно розуміється на чому-небудь, добре знає якусь справу. — Та от
> приводьте ковалів тямущих, Нехай скують важкую булаву (Агатангел Кримський, Вибр.,
> 1965, 174); — Агроном з району приїжджав. Ох і тямущий чоловік. Аж завидки беруть. Землю
> знає, як добра мати дитину (Михайло Стельмах, II, 1962, 333);
> // Який виражає розуміння чогось. Кидав [Володимир] на Му сю хитруваті
> багатозначні погляди, мовляв, ну й старий! Муся відповідала йому короткою тямущою
> усмішкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 238).

;)

ЗА́РАЗ, присл.
.....
2. У даний час, тепер. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз закордоном, а не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Ми в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись кривава, зараз — голуба (Володимир Сосюра, II, 1958, 318);
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Адепт

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Адепт Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Врода, я всё хотел спрАсЇть, что такоЄ "касна" и "вава"?
>
> вАпрос? - Атфєт:
>
> Ото доказ, що Ви москво-мудрагель і неокацап'ятко: ЇбА Вава-Вашева краВАВАВА ЇбА ат
> ЛукаВАВА касна-їзьічнАВА русскАВА - нї праізнєстї!
>
> Але оте, бач, пане ґлазоносцю: ачєвїдна ачам - їба нїґлазавїдна ґлазам!
>
> Висновок: вава-касна-їзьічнїкі - нї панїмают сваєй антїфанєтїкі, антїлєксїкі,
> антїґрамматїкі і антїсїмантїкі!

Про вава понятно. А касна - что такое?
   
Соня Написав:
-------------------------------------------------------
> R.Perl Написав:
> -------------------------------------------------------
>
> > євреї розмовляли римською, грецькою, німецькою, польською, російською, зараз
> > перейшли на англійську і іврит і лишились тими самими євреями на протязі
> > тисячоліть
> > і їх існуванню зараз загрожує не зміна мови, а політичні процеси в ізраілі і
> > біологічна асиміляція в штатах
>
>
> невдалий приклад. євреї мали (і мають) замкнуту релігію і саме завдякі її
> герметичності збереглись як спільнота.
> безліч народів, що перейшли на іншу мову просто щезли з історії.

так, євреї є специфічним народом
але то я навів приклад що зміна мов не змінила саму парадигму єврейства
просто я прибічник погляду що мова хоча й визначає характер людської свідомості, але не змінює людину фундаментально
в випадку україни (у свій час германія, франція, італія) мова має велике політичне значення, яке недооцінюється, як об'єднуючий державу фактор (всі зараз впливові діячі чомусь вважають що мало того що вигідно щоб україна випробовувалась на розрив балансуючи між двома світами, так ще й при цьому для них було б прекрасно щоб вона розділилася на дві частини по мовній ознаці- кремліни аплодують і провокують)
тому й так важливо щоб кожний український громадянин, який претендує на визначний статус у суспільстві, виглядав би ганебним невігласом коли б не володів би літературною українською мовою
а зараз ми маємо ситуацію коли політичні діячі не тільки зневажають українську мову, але й знущаються над нею, і це запросто сходить їм з рук
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------
> Врода Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Princess Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > в мемориз
> >
> >
> > Браво: Отямившись - тямущими будьмо в рідній пам'яті: "Карандаш" - ото не Олівець:
> >
> > Карандашенко й Карандашиха -
> > Зазнають від ОЛІВЦЯ лиха:
> > Бач - турецька їхня пиха:
> > Бо вельми предика!
>
> ЗА́РАЗ, присл.
> .....
> 2. У даний час, тепер. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз закордоном, а
> не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Ми
> в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись
> кривава, зараз — голуба (Володимир Сосюра, II, 1958, 318);

В тому ото й скрута - що недоречне "зараз" майже усталилося саме суржиком (й отак уприроднилося - і сприймається як звичне та необхідне) - всупереч мовним авторитетам, та органіці мови. Письменники - є іноді виразом лиш мовної стихійності, де лінгвістична інтроспекція бракує. Ннатепер вживають і "давайте зробити" - замість зробімо, не вживають ні кличного відмінка - але те не є українська мова, а суржик, породжений російським впливом. Наслідувати отут треба авторитетів лінгвістів (від Антоненка Давидовича, Огієнка, Шевельова, Пономаріва), та органічних знавців мови, ще не спотворених суржиком: Шевченка, Франка, Лесю Українку...

Про суржик та Сосюру:

[ua-etymology.livejournal.com]
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Георгиу Написав:
-------------------------------------------------------
> Адепт Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Врода, я всё хотел спросить, что такое "касна" и "вава"?
>
> Бесполезно... Врода " непонимает" русский язык...
> Есть такие националистические зауженные упрямцы...себе во вред.
> Когда на улице Киева ко мне обращаются на украинском языке,а я отвечаю на русском
> и ко мне в ультимативном тоне заявляют "Ти живеш в Україні і зобов'язаний
> розмовляти українською мовою!"
> То я в ответ "Ми обидва бажаємо розмовляти на своїх рідних мовах і маємо на це
> повне право.Ти розумієш російську мову, я розумію українську мову.Головне само
> спілкування, а не мова спілкування."

Ось і доказ касна-когнітивного дисонансу: не розуміє, що українець "нїпанїмаєт" російьску (і що вона є потворною та чужою та нерідною та несімейною та недержавною для нього - і саботує українську самосвідомість та критичність ума та творчість), і для нього головною є якась шизокомунікація та суржико-комунікація. Тримати українців на примітивному, ентропічному шумі шизокомунікації - й опісля реготати, що українська неспроможна до елітної творчості. Зважмо - воно й не лінгвіст, але проповідувати як сміє, хоч і не вміє!


> На "Ти зобов'язаний!" я просто оворачиваюсь спиной к потенциальному собеседнику.
> Чаще всего люди принимают такую форму общения...
> Но когда чел сбивается на русский язык,я прошу вернуться на его родной
> украинский... :)
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

pecheneg Написав:
-------------------------------------------------------
> Для Вроди
>
> Романтическая линия сделала акцент на особенности и уникальности национальных
> языков, чему в первую очередь способствовали обширные полевые исследования так
> называемых экзотических языков.

Так - Шевченко є органічним продуктом ураїнського романтизму-органіки: сакралізація кожного ґрунту, роду, сім'ї, індивіда, мови, особистості - фактично бунт проти релігійної абстрактної сакральності (Байрон доходив до демонізму - в бунті проти спасіння лиш Християнством, та проти істин нерідного, невласного "одкровення" ), чи сакральності лиш деяких мов (а не рідної), чи обраності святих, а не рідних геніїв. Спасіння та індивідуація всіх природних істот, сутностей, речей тощо - справжня турбота романтиків...

И главным
> доводом, указывающим на слабость рационалистической аргументации, согласно
> Ницше, является именно этнолингвистический фактор. Приведем данное рассуждение
> полностью: “Удивительное фамильное сходство всего индийского, греческого,
> германского философствования объясняется довольно просто. Именно там, где
> имеется в наличии родство языков, благодаря общей философии грамматики – то есть
> благодаря несознаваемой власти и направляющей силе одинаковых грамматических
> функций, - все неизбежно заранее подготовлено для сходного развития и
> последовательности философских систем: точно так же, как для некоторых других
> возможных объяснений мира путь является как бы закрытым...
> [www.nietzsche.ru]

Ото цікавий труїзм - отут вже процитований:

[harnack.livejournal.com]



Редаговано разів: 1. Востаннє 04/03/2013 18:17 користувачем Врода.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------
>
> ЗА́РАЗ, присл.
> .....

Маймо на увазі - що словники також складають і суржикожертви і ідеологи, Шевельов би був не дозволив вживати недоречне "зараз" (недоречність - зумовлена еквівалентністю із російським "сейчас" ) - замість "тепер, отепер". Ось:

[www2.maidanua.org]

Та й самі російські письменники - мудріші та органічніші од українських суржиконедорік:

[www2.maidanua.org]
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Найцікавішим для теми самоспричиненої мовної інвалідності - є саме оце інтерв'ю Брюховецького на ІП:

Брюховецький: "Мені соромно було говорити з мамою українською..."

11.12.2011 _ Вахтанг Кіпіані, Володимир Федорин
[www.istpravda.com.ua]


Та відгук на теє: Суржикосиндром Брюховецького:
[www2.maidanua.org]

Ось один поважний патогенез українського суржикового ума (зближення чи й злиття мов - російської й української - сором за українську форму і субстанцію, толерування суржикізмів, знемовлення іноїзьічієм, увідчуження від рідного - радикальне знеріднення тощо) - якого годиться назвати саме його справжнім носієм та суржикожертвою-пацієнтом: Бруховецьким (але який, честь йому і слава, усвідомив свою пацієнтськість і став АГЕНТОМ української мови, хоча, бач, отут балакає кацапською):

Была такая психологическая, сказал бы – травматическая, ситуация каждый раз, когда в школу приходила мама. Мне было стыдно говорить с мамой по-украински, я же учился в школе с "высшей культурой", но я не мог – физически – говорить с ней по-русски, язык не поворачивался.
Я хорошо помню эту ситуацию – я говорил словами, которые звучат одинаково и в украинском, и в русском языках. Со стороны выглядел, наверное, недоразвитым, но упорно говорил именно так. И с мамой разговаривал нормально, и не падал в глазах своих одноклассников.
ітд...



Редаговано разів: 1. Востаннє 04/03/2013 18:56 користувачем Врода.
   
Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Найцікавішим для теми самоспричиненої мовної інвалідності - є саме оце інтерв'ю
> Брюховецького на ІП:
>
> Брюховецький: "Мені соромно було говорити з мамою українською..."
>
> 11.12.2011 _ Вахтанг Кіпіані, Володимир Федорин
> [www.istpravda.com.ua]
>
>
> Та відгук на теє: Суржикосиндром Брюховецького:
> [www2.maidanua.org]
>
> Ось один поважний патогенез українського суржикового ума (зближення чи й злиття
> мов - російської й української - сором за українську форму і субстанцію,
> толерування суржикізмів, знемовлення іноїзьічієм, увідчуження від рідного -
> радикальне знеріднення тощо) - якого годиться назвати саме його справжнім носієм
> та суржикожертвою-пацієнтом: Бруховецьким (але який, честь йому і слава, усвідомив
> свою пацієнтськість і став АГЕНТОМ української мови, хоча, бач, отут балакає
> кацапською):
>
> Была такая психологическая, сказал бы – травматическая, ситуация каждый раз,
> когда в школу приходила мама. Мне было стыдно говорить с мамой по-украински, я же
> учился в школе с "высшей культурой", но я не мог – физически – говорить с ней
> по-русски, язык не поворачивался.
> Я хорошо помню эту ситуацию – я говорил словами, которые звучат одинаково и в
> украинском, и в русском языках. Со стороны выглядел, наверное, недоразвитым, но
> упорно говорил именно так. И с мамой разговаривал нормально, и не падал в глазах
> своих одноклассников.
> ітд...

в чому понт цих докорів?
ну є синдром, і що- він від них якось зникне?
прогримить грім і з неба впадуть янголи які розмовлятимуть чистою літературною українською мовою?
або всі суржиконосці раптом усвідомлять своє падіння і за один день знищать в собі своє гундосе бекання?
було б чудово, але сподіватися що лише роздратованим бурчанням можна спричинити таке чудо трохи наївно
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу

от не понімаю чого уродлива прибамбахалась до нашого суржику. ти ж спокойно балакаєш скрізь крім фупу на англійськом і ми і в ус не дуєм.суржик це связь між україною і росією зближує наші народи з одної колиски :weep:
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу

уродо тобі до брюховецького як до києва рачки так шо ізиди
   
Princess Написав:
-------------------------------------------------------
> дірочка з бублика є у вас Карандаш од тюрків а Олівець од поляків :D

Ерзя чужі черепи міряє?
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Princess Написав:
-------------------------------------------------------
> от не понімаю чого уродлива прибамбахалась до нашого суржику. ти ж спокойно
> балакаєш скрізь крім фупу на англійськом і ми і в ус не дуєм.суржик це связь між
> україною і росією зближує наші народи з одної колиски :weep:


Гаразд: залишайтесь пацієнтами недолі - замість бути агентами власної долі.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

R.Perl Написав:
-------------------------------------------------------
> в чому понт цих докорів?
> ну є синдром, і що- він від них якось зникне?
> прогримить грім і з неба впадуть янголи які розмовлятимуть чистою літературною
> українською мовою?
> або всі суржиконосці раптом усвідомлять своє падіння і за один день знищать в
> собі своє гундосе бекання?
> було б чудово, але сподіватися що лише роздратованим бурчанням можна спричинити
> таке чудо трохи наївно

Не треба аж отак хизуватись Вашою обмеженою перцепцією та сприйняттям лиш Вам достуного: бач пробабілістично є багато неснобів, які вникають в нюанси - і спроможні скористатися зі всього корисного!



Редаговано разів: 1. Востаннє 05/03/2013 19:46 користувачем Врода.
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Ось і конференції про мовомогутність: напевне отам українців не буде: вони ж не знають рідної мови:

Fourth Annual UVA Slavic Forum

“The Power of Language, The Language of Power”
/Сила Мови та Мова Сили/

Deadline Extended to March 18 for Abstract Submissions

“The limits of my language are the limits of my mind.”
Межі моєї мови - є межами моєго ума.
Ludwig Wittgenstein
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Карандашенки й Карандашихи -
Ще не позбулися касна-пихи:
Вони вважають - що мово-примхи
Всіх Олівців - то злі язики!



Ану - хто зрозумів щойно написане!
   
Re: Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу
Врода

Чому каснаїзьічні турко-карандаші (і тїтрадї і улїткі) - не можуть вивчити справжньої слов'янської мови: української?


Звідсіля:
[forum.pravda.com.ua]


Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> "УлЇтка" - улетить у москво-вирій:
>
> "Улїтка" - ото слимак?
> Ані птичка - ані рак?
> Діточкам - не під смак:
> "Улїтка" - то не літак!


"Їйо-улїтку" - наздогнав РАВЛИК
Женитися на ній мерщій зволів:
Але її ріжки та Їзьік не були вправні,
Тож він її післав досточортів!


Довідка для "улїтак":

РАВЛИК, а, чол.

1. зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки (Наталя Забіла, Промені, 1951, 102); З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового равлика (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210); * У порівняннях. З того дня Валя, як равлик, заховалася в себе (Вадим Собко, Граніт, 1937, 93); — Ой, які ж бо ви вперті, Мартине, — згортався Янко скривдженим равликом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 114).
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 2 гостей
 
Повна версія