Мессер  БФ 109 
в ідеальному стані
 

Мессер   Ме 262

Перший в світі серійний військовий винищувач на реактивній тязі

На озброєнні з осені 1944 до кінця війни було в строю 1460 шт

 

Су-9 діди злизали.


Останнє редагування: 17 лютого 2021 07:41:16 від Kalistrat

Мессер  БФ 109 
в ідеальному стані
 

https://www.youtube.com/watch?v=b6Een3A2ptM

Ти диви. Навіть стилізовану свастику на хвості залишили.

  

Фокке-Вульфа конструювали як зброю проти спітфайтера, мессер вже не дотягував по ТТХ щоб захопити контроль у повітрі над Ла-Маншем. Реактивний 262 був непоганий для тодішньої тактики бою - піке-влупити-втекти на швидкості на висоту, ніхто не міг його наздогнати. Фюрер сам винен, наполягаючи на тому щоб зробити з перехоплювача бомбардувальник.

   супер, любов з дитинства, коли прочитав книгу історії озброєнь тих часів

а ил-2 штурмовик завжди літав тільки на 109!

Су-9 діди злизали.

а що вони не злизали

"Среди трофеев, которые достались повстанцам УПА в бою с немцами, был также самолет, который они подбили возле села Болохив. Немецкий летчик сумел посадить его на ровном поле и убежал.

Повстанцы затащили самолет в лес. Нашелся и летчик, который отремонтировал аппарат, заправил топливом и летая над районом, раскидывал листовки. Люди удивлялись, видя на крыльях тризубы". Из книги краеведа Михайла Бориса "Гомін волі".

клас

На фокевульф190.....за штурвалом справжнiй фрiц 105% , або ганс...

Так Bf 109 в Іспанії, по ліцензії, ще на початку 50- х клепали, правда ставили на них мерліни від спітфаєра...

а ил-2 штурмовик завжди літав тільки на 109!

У штопор завалювався часто???

Розгорнути попередні цитати...

GUGA, 17 лютого 2021 10:59:32

а ил-2 штурмовик завжди літав тільки на 109!

У штопор завалювався часто???

  Майже половину від втрат складали саме аварії.
  Там жахлива статистика.
  Марк Солонін озвучував схоже.

Не знав шо фріци реактивні запустили вже в серію

Да, гансам до перемоги чуток не хватило

А пообіцяли би украіні державу під протекторатом рейху то війну швидше за все би виграли

В них в серії ще були реактивні. Пригадується Ar 234  розвідник-бомбардувальник, Hs 162, Me 163. І ще усіляка експериментальна техніка.

Не знав шо фріци реактивні запустили вже в серію

Да, гансам до перемоги чуток не хватило

А пообіцяли би украіні державу під протекторатом рейху то війну швидше за все би виграли

так обіцяли ж галичан там не те що арійцями,а щось типу пара-арійцями визнати

але не допомогло, у першому ж бою тільки пір'я полетіло

Худий з тризубом дуже тхне фейком.

Худий з тризубом дуже тхне фейком.

для цього на форумі є спеціальний пiдapac

  "oldboy"

сам гімноїд, але самому скучно їсти


тому важливо одразу з порога сцяними шматами по мордасам

бо зашкваришся

гг..

Мессер   Ме 262

Перший в світі серійний військовий винищувач на реактивній тязі

На озброєнні з осені 1944 до кінця війни було в строю 1460 шт

https://www.youtube.com/watch?v=fun8tIJTDMY

Так раніше ж був  Messerschmitt Me163 Komet. Перший політ 8 серпня 1941. Розробка почалась ще у 39-му.
Між іншим ціла ескадра стаціоновала на flugplatz "Udetfeld", тепер це аеропорт "Катовіце", напевно хтось там бував )










Ну і як завжди бувало потім дєди спізділі.







 

Худий з тризубом дуже тхне фейком.

назвемо це не фейком, а легкою гіперболізацією з боку Михайла Бориса. Хоча подробиці як ремонтували літак, чим його заправляли і як він вертикально злітав у лісі, було би цікаво прочитати 

бо зашкваришся

гг..

1. Не те що підбити, влучити в літак с землі з вогнепальної зброї дуже проблематично.
2. Треба влучити так, щоб літак вимушений був негайно йти на посадку, але при цьому його можна було легко відремонтувати шишками і мохом. Я не знаю куди це треба влучити.
3. Посадити 109 в полі при деякій вдачі можна, але колісна база дуже вузька, вони і на облаштованих аеродромах часто билися на зльоті і посадці. А тут поле, стрес.
4. Транспортування літака з поля в ліс?
5. Власне сам ремонт?
6. Пальне?
7. Пілот, що вміє і ремонтувати незнайомий літак і підняти його в повітря.
8. Злітна смуга?
9. Маскування?
10. Чи є ще документи або свідчення, що підтверджують такий факт. 

Розгорнути попередні цитати...

Boxter, 17 лютого 2021 21:10:40

бо зашкваришся

гг..

1. Не те що підбити, влучити в літак с землі з вогнепальної зброї дуже проблематично.
2. Треба влучити так, щоб літак вимушений був негайно йти на посадку, але при цьому його можна було легко відремонтувати шишками і мохом. Я не знаю куди це треба влучити.
3. Посадити 109 в полі при деякій вдачі можна, але колісна база дуже вузька, вони і на облаштованих аеродромах часто билися на зльоті і посадці. А тут поле, стрес.
4. Транспортування літака з поля в ліс?
5. Власне сам ремонт?
6. Пальне?
7. Пілот, що вміє і ремонтувати незнайомий літак і підняти його в повітря.
8. Злітна смуга?
9. Маскування?
10. Чи є ще документи або свідчення, що підтверджують такий факт.

то ти мене переконуєш
чи того уєбана хто  запостив цю шнягу ?

треба щоб ти негайно визначився з цією дилемою

В 1938 році почалось виробництво першого чотиримоторного важкого бомбардувальника для ВПС США — Boeing B-17, і для пришвидшення виробництва командування звернулось до компанії Consolidated з пропозицією почати ліцензійне виробництво B-17. Але Consolidated відмовились і запропонували розробити свій літак з кращими характеристиками. Командування ВПС погодилось і 1 лютого 1939 року видали специфікацію C-212 під цей проект. Новий літак мав мати максимальну швидкість в 482 км/год, дальність польоту 4827 км, практичну стелю в 10 670 м і бомбове навантаження 4 тонни.
 
Складальні лінії B-24 на заводі Consolidated в Техасі.
Літак з внутрішнім позначенням «модель 32» був високопланом з двокілевим хвостовим оперенням, також було використано модель крила Девіса — з спеціальним профілем, який відрізнявся малим аеродинамічним опором. На літаку мали встановлюватись двигуни Pratt & Whitney R-1830-33 потужністю 1200 к.с., а захисне озброєння мало складатись з шести кулеметів.

Розробка літака тривала не довго — перший прототип XB-24 піднявся в повітря вже 29 грудня 1939 року. Випробування були успішними, літак показав високі льотні характеристики, зокрема по дальності польоту він значно перевершував B-17. Відразу після тестувань компанія отримала контракти, зокрема і на експорт — Франція замовила 60 літаків, а Британія — 165. Через капітуляцію французьке замовлення було скасоване, але британський був виконаний і саме від британців B-24 отримав свою власну назву — Liberator. Загалом до 1945 року було виготовлено 18 482 B-24

Ну і як завжди бувало потім дєди спізділі.

Показати зображення...

Мокшанськi діди надавали підсрачников правильним дідам

 

В ВПС США B-24 з'явились на початку 1942 року: 19-а бомбардувальна група, яка ввійшла в склад 5-ї повітряної армії (ПА) базованої в Австралії, отримала 15 LB-30 і в лютому-березні брала участь в обороні Нідерландської Ост-Індії. Там B-24 бомбили об'єкти на Сулавесі і Суматрі, також діяли проти японського десанту на Балі. З осені 1942 року в 5-у ПА було додано 90-у бомбардувальну групу, і увага була переключена на бомбардування Рабаулу, Лае, Нової Британії і Нової Ірландії. В травні 1943 року 5-у ПА було посилено 380-ю бомбардувальною групою з B-24, а також почалось переозброєння частин з B-17, оскільки останній показав гірші результати в боротьбі проти морських цілей. Продовжувались бомбардування Соломонових островів, а з осені 1944 року почались операції проти Філіппін, зокрема брали участь в битвах за Лейте і Лусон. З січня 1945 року почались бомбардування Формози і Гонконгу, а літом 5-а ПА здійснила декілька рейдів проти цілей на Кюсю.

В центральній частині Тихого океану діяла 7-а ПА, в складі якої B-24 вперше були використані 7 червня 1942 року для бомбардування остова Вейк. Основною задачею 7-ї ПА була підтримка десантних операцій американських військ, зокрема на острови Тарава, Сайпан і Іводзімі. Після захоплення Окінави B-24 почали діяти проти Японських островів.

В 1942 році одна бомбардувальна група B-24 була перекинута В Індію, звідки діяла проти японських військ в Китаї, Таїланді і Бірмі. Декілька В-24 ввійшли в склад 36-ї бомбардувальної ескадрильї яка базувалась на Алясці. Ці літаки бомбардували захоплені Японією острови Атту і Киска, а з 1944 року почали непостійні нальоти проти Курильських островів

Останнє редагування: 18 лютого 2021 20:29:38 від Boxter

В червні 1942 року в Єгипет прибула «група Галвестона» (пізніше 1-а тимчасова бомбардувальна група) з B-24D на озброєнні, і в ночі 11-12 червня 13 B-24 цієї групи завдали удару по нафтопереробних заводах в Плоєшті, що по суті було першим стратегічним бомбардуванням ВПС США в війні. Але наступні декілька місяців «група Галвестона» переключилась на дії проти італійського флоту, а також здійснювала нічні нальоти на Бенгазі і Тобрук. В листопаді 1942 року на базі окремих авіаційних частин, зокрема 98-ї бомбардувальної, було створено 9-у ПА яка почала діяти проти Італії. 4 грудня 1942 року відбулось перше бомбардування Неаполя, а 7 грудня з Британії було перекинуто ще одну групу B-24 і 9-а ПА почала інтенсивні бомбардування італо-німецьких військ в Тунісі і об'єктів в Італії. Перед початком сицилійської операції, ПА була посилена ще двома групами B-24 з Британії.

З великих операцій варто відзначити невдалий наліт на Плоєшті 1 серпня 1943 року, коли з 179 B-24 було збито 43, ще 23 літаки були вимушені сісти на території Туреччини. Але втрати було швидко компенсовано і вже 13 серпня в нальоті на завод в Австрії взяли участь 61 B-24, а 16 серпня 86 літаків бомбили аеродроми Італії. Останній виліт B-24 з території Африки відбувся 22 вересня 1943 року, після цього всі B-24 було перебазовано в Італію, де вони діяли проти цілей на Півночі Італії, в Австрії і на Балканах

Розгорнути попередні цитати...

Kalistrat, 17 лютого 2021 07:39:24

Су-9 діди злизали.

а що вони не злизали

що не злизали - те спи3дили

Messerschmitt Bf 110 (також помилково Me 110) — німецький Zerstörer, двомоторний важкий винищувач, нічний винищувач, винищувач-бомбардувальник, що знаходився на озброєнні Люфтваффе за часів Другої світової війни, який спроектували Вільгельм Мессершмітт та Роберт Луссер.

Беззмінний лідер Люфтваффе Герман Герінг був головним прихильником Bf 110, та назвав його «Залізнобоким» (нім. Eisenseiten). Винищувач Bf 110 успішно діяв в ході кампаній в Польщі, Норвегії та Франції. Водночас, літак був не дуже маневреним у повітрі, і вже під час битви за Британію керівництву ВПС Третього Рейху довелось відкликати низку підрозділів, озброєних цими винищувачами, через надвеликі втрати в повітряних боях з англійцями. Згодом, так званий стратегічний винищувач, був перекваліфікований на нічний винищувач та винищувач-бомбардувальник.

Протягом битв на Балканах, у Північній Африці та на Східному фронті літак відмінно зарекомендував себе як основний і надійний повітряний підтримувач дій наземних військ. У ході стратегічної повітряної оборони Третього Рейху Messerschmitt Bf 110 став грізним засобом боротьби з бомбардувальною авіацією західних союзників, протидіючі їх стратегічним бомбардуванням важливих об'єктів, але діяв в основному вночі. Переважна більшість німецьких нічних асів билася саме на цих винищувачах; так найрезультативнішій нічний ас Люфтваффе кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами Гейнц-Вольфганг Шнауфер літав виключно на Bf 110 й здобув 121 перемогу в повітрі в 164 боях

Боїнг B-29 «Суперфортеця» (англ. Boeing B-29 Superfortress) — стратегічний бомбардувальник США, розроблений на початку 1940-х років. Вважається найкращим стратегічним бомбардувальником часів Другої світової війни. B-29 став широко відомим у світі завдяки проведеним у серпні 1945 року літаками цього типу атомних бомбардувань японських міст Хіросіма і Наґасакі. Бомбардувальники «Суперфортеця» застосовувалися під час Корейської війни 1950–1953 років.





Призначення:   стратегічний бомбардувальник
Перший політ:   21 вересня 1942
Прийнятий на озброєння:   8 травня 1944
Знятий з озброєння:   21 червня 1960
Період використання:   1942—1960
На озброєнні у:   США, Велика Британія, Австралія
Розробник:   Боїнг
Виробник:   Боїнг
Всього збудовано:   3900
Конструктор:   Боїнг
Екіпаж:   11 осіб
Крейсерська швидкість:   350 км/год
Максимальна швидкість (МШ):   574 км/год
Бойовий радіус:   5230 км
Дальність польоту:   9000 км
Практична стеля:   10 200 м
Швидкопідйомність:   2,7 м/с
Довжина:   30,2 м
Висота:   8,5 м
Розмах крила:   43,1 м
Площа крила:   161,3 м²
Споряджений:   54 000 кг
Двигуни:   Райт R-3350-23
Тяга (потужність):   4x2200 к.с.
Гарматне озброєння:   12x12,7 мм (кулемети)
1x20 мм (гармата)
Внутрішнє бомбове навантаження: 9000 kg

А це совіцька копія В-29 - Ту-4
Зробили за 2 роки.
В 45 на далекому сході на сов. аеродроми в аварійному режимі сіли 3 пошкоджені американські В-29 що воювали з японцями
з них Туполев зробив копії. Сталін особисто підганяв.

Ту-4 (виріб «Р», за класифікацією НАТО: «Bull» — Бик) — поршневий радянський стратегічний бомбардувальник, перебував на озброєнні авіації далекої дії ВПС СРСР з 1949 року до початку 1960-х рр. Літак є копією американського бомбардувальника В-29, відтворений методом зворотної розробки. Водночас його конструкція, обладнання, аж до інтер'єру гермокабіни, були строго скопійовані з американського зразка, за винятком гарматного озброєння, гвинтомоторної групи силової установки і радіостанції. Радянські двигуни мали потужність 2400 к.с замість 2200 к.с. в оригінала. Гарматне оборонне озброєння (10 швидкострільних гармат калібру 23 мм замість 12 кулеметів калібру 12,7 мм у В-29) значно підвищило обороноздатність радянської «суперфортеці». В СРСР літак Ту-4 був останнім серійним важким бомбардувальником з поршневими двигунами.

Дальність Ту-4 — 5100 км не була міжконтинентальною, тому він належав до класу дальніх бомбардувальників. Аж до середини 1950-х рр., коли в СРСР ще не були розгорнуті ескадрильї важких стратегічних бомбардувальників нового покоління, основну ударну міць складали Ту-4, оснащені системою дозаправки паливом у повітрі і здатні завдати удари по передових базах США в Західній Європі, в тому числі в Англії.




Призначення:   Стратегічний бомбардувальник
Перший політ:   19 травня 1947
Прийнятий на озброєння:   1949
Знятий з озброєння:   середина 1960-х
Розробник:   КБ Туполєва, Kazan Aircraft Production Associationd, Aviakord і Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева
Виробник:   КБ Туполев, СРСР
Всього збудовано:   1296
Модифікації:   Ту-70
Ту-75
Ту-80
Ту-85
Конструктор:   А. М. Туполєв
Екіпаж:   11 осіб
Крейсерська швидкість:   350 км/год
Максимальна швидкість (МШ):   570 км/год
Дальність польоту:   5100 км
Практична стеля:   15000 м
Швидкопідйомність:   4,6 м/с
Довжина:   30,177 м
Висота:   13,1 м
Розмах крила:   43,13 м
Площа крила:   232 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:   90 °
Шасі:   триколісне з носовою стійкою, шасі прибирається після взльоту
Споряджений:   47 850 кг
Двигуни:   ТРДДФ НК-32
Тяга (потужність):   4 x 25000 кгс
Внутрішнє бомбове навантаження:   11 930 кг
Керовані ракети:   2 барабанні ПП з 6 СКР Х-55 та Х-55М
2 барабанні ПП з 12 КР малої дальності Х-15 КАБ різних типів до КАБ-1500,
ядерні бомби, міни

Рекомендую к просмотру сериал красные крылья. Документалка 24 серии про советскую авиацию. Снят очень круто много интересного видеоматериала.

"Среди трофеев, которые достались повстанцам УПА в бою с немцами, был также самолет, который они подбили возле села Болохив. Немецкий летчик сумел посадить его на ровном поле и убежал.

Повстанцы затащили самолет в лес. Нашелся и летчик, который отремонтировал аппарат, заправил топливом и летая над районом, раскидывал листовки. Люди удивлялись, видя на крыльях тризубы". Из книги краеведа Михайла Бориса "Гомін волі".

ого, не знав такої історії

WASHINGTON — Boeing’s first F-15EX took to the skies for its inaugural flight on Feb. 2, a milestone that will allow the company to deliver the first two planes to the U.S. Air Force by the end of March.

After a couple of hours of delays due to weather — which also held up plans to conduct a first flight on Feb. 1 — Boeing test pilot Matt “Phat” Giese took off from Lambert International Airport in St. Louis, Missouri, at approximately 1:57 p.m. EST.

The flight lasted approximately 90 minutes, and the plane performed as expected, Boeing said in a news release.

“Today’s successful flight proves the jet’s safety and readiness to join our nation’s fighter fleet,” said Prat Kumar, Boeing vice president and F-15 program manager. “Our workforce is excited to build a modern fighter aircraft for the U.S. Air Force. Our customer can feel confident in its decision to invest in this platform that is capable of incorporating the latest advanced battle management systems, sensors and weapons due to the jet’s digital airframe design and open mission systems architecture.”

The Air Force first added the F-15EX to its fiscal 2020 budget at the behest of the Defense Department’s Cost Assessment and Program Evaluation office, or CAPE.

>>  але британський був виконаний і саме від британців B-24 отримав свою власну назву — Liberator. Загалом до 1945 року було виготовлено 18 482 B-24

Песець, 18 тис літаків встигли наклепати

>>  але британський був виконаний і саме від британців B-24 отримав свою власну назву — Liberator. Загалом до 1945 року було виготовлено 18 482 B-24

Песець, 18 тис літаків встигли наклепати

.    А мелких - немеряно(во всех воюющих странах). Сотни тысяч. Прикиньда?

Показати зображення...