Розгорнути попередні цитати...
Українці "покірно" теж не лягли, підівчіть історію - 1. 2 - Завоювати Фінляндію не так просто через специфіку їхньої природи, та й зиск не великий тому то Ульянов і порахував, що вони їм і даремно не потрібні. 3 - ще раз повчіть історію, українці не йшли воювати у Фінлянію, їх туди гнали диктатори. Один мій родич відмовився від призову на ту війну, то наступного дня його забрали і більше про нього ніхто та нічого не чув.
йшли - гнали - то й семантичні нюанси - десь читав дані що мало не 40 відсотків орди яка напала на фінів були українці.
Ще раз і в останнє: українці не нападали, в Українців не було держави і їх представники не були в органах управління тієї держави. Навіть в управлінні урср українців на той час не було.
. про героїчну оборону українців 100 років тому таки щось скажеш? ти можеш хоч іноді не брехати?
українська вікіпедія каже про участь українців в агресії проти фінів каже
Українці в радянсько-фінській війні[ред. | ред. код]
Українські добровольці у Фінляндії
Під час радянсько-фінської війни Північно-Західним фронтом командував майбутній Маршал і Герой Радянського Союзу, українець Тимошенко Семен Костянтинович, уродженець Орману Бессарабської губернії. Його війська здійснили прорив лінії Маннергейма у лютому 1940 року.
Майбутній Маршал і Герой Радянського Союзу, українець Кулик Григорій Іванович, уродженець с. Дудникове (Полтавський район) Полтавської області, як заступник наркома оборони СРСР брав участь у підготовці армійських і артилерійських частин до радянсько-фінської війни. Був репресований і розстріляний в 1950 році.
Командиром 70-ї дивізії був українець Кирпонос Михайло Петрович, уродженець Вертіївки Чернігівської області. За вміле командування дивізією і проявлений героїзм Михайло Кирпонос був удостоєний звання Герой Радянського Союзу (1940). Керував Південно-Західнии фронтом під час оборони Києва. Загинув у 1941 році.
У бомбардуванні населених пунктів у центральній і південній Фінляндії брав участь льотчик-ас і Герой Радянського Союзу, українець Кравченко Григорій Пантелійович, уродженець Голубівки Дніпропетровської області. Загинув у 1943 році.
Майбутній Маршал і Герой Радянського Союзу, українець Москаленко Кирило Семенович, уродженець с. Гришине Донецької області, під час радянсько-фінської війни був начальником артилерії 51-ї Перекопської стрілецької дивізії Одеського військового округу, був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Майбутній генерал-полковник танкових військ і Герой Радянського Союзу, українець Кравченко Андрій Григорович, уродженець с. Сулимівка (Яготинський район) Київської області, під час війни був начальником штабу 173-ї мотострілецької дивізії.
На боці СРСР у війні брали участь дві дивізії, які комплектувались в Україні. Це 44-та та 70-та стрілецькі дивізії. Перша з них потрапила в оточення і майже вся загинула, намагаючись вирватись з фінського кільця. Ті, хто вирвався, були піддані військово-польовому суду. Командир дивізії, начальник штабу, начальник політвідділу та комісар були розстріляні. Загалом репресій зазнали кілька тисяч учасників цієї війни. Повчально, що фінська сторона впорядкувала могили загиблих радянських бійців. У місті Суомуссалмі встановлено монумент воїнам 44-ї дивізії.
Загиблим українцям присвячені другий та третій томи з серії «Загиблі на чужині», які під назвою «Полягли в снігах Суомі» випустило видавництво «Книга пам'яті України», вони містять інформацію про відповідно 9 000 і 18 000 осіб. У цілому, кількість загиблих українців, що воювали в складі Червоної Армії оцінюють в близько 40 000.
Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії, були сформовані у 1940 році. Добровольці здебільшого набиралися з радянських військовополонених. На озброєнні була фінська та радянська зброя. Однострої були фінськими з чорними кашкетами із синьо-жовтою околицею і тризубом, хоча в багатьох випадках українські добровольці продовжували носити радянську форму, доповнюючи її мазепинками. Синьо-жовті армійські відзнаки не вживалися, оскільки такі мали добровольці зі Швеції[26]. Одним із найвідоміших командирів українських добровольців у Фінляндії був письменник Юрій Горліс-Горський.
На кінець січня 1940 року Український підрозділ Юрія Горліс-Горського нараховував 450 осіб, а через місяць, у березні — 850 бійців.[27]
![[ua]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/Prapor2.gif)
