Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Отже, що маємо з ДК Меридіан

Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан





   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан

будут ваши достойные продолжатели,
под бульдозеры лягут!
вот сейчас вы обидно сказали :)

вижу у вас проблемы с пониманием прочитанного,
поэтому напишу еще раз
не люблю старья
у меня склонность к разрушению
психологическая особенность такая

Но! Если что-то признано памятником культуры - надо беречь
Или лишить это что-то статуса памятника

   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан
IgS

Я працював в цьому Палаці культури у 1985-1989 роках.
За проектом це будівля звичайного театру з залом на 980 місць
та купою додаткових приміщень.
Це дійсно "хрущовка" від культури, типовий проект
(Палац культури Аівазаводу точнісінько такий самий),
але через це він, цей палац, не стає гіршим від інших.

Дійсно, у 80-ті роки там жбурляло життя: діяв народний драмтеатр
(це така форма художньої самодіяльності), було безліч всього іншого:
спів, танці, вишивка, малюнок -- там займлися діти та підлітки з усіх околиць - Відрадного, Борщагі, Шулявки.
У 90-ті там вже була нова комерція, якої я не застав, тому нічого про неї сказати не можу,
чув тільки від старих працівників, що був там якійсь нічний клуб.

Як вирішувати долю цього закладу?
По-перше, відповісти на питання: як його зараз використовувати?
Ясна річ, що бюджет (гроші) на самодіяльність, на культуний розвиток дітей та молоді
ніхто не дасть: соціалізм закінчився.

Якщо його відновлювати як центр розваг (клуб, ресторан, концертний зал, тощо),
то для киян вже немає різниці чи будь його зносити, чм відремонтують -- аби коло нього
було тихо і не було від нього незручностей
(наприклад, традиційного вечірнього мордобоя або проблем з паркуванням автівок для місцевих мешканців).

Але, ясна річ, побудувати щось нове для інвесторів значно цікавіше,
ніж відремонтувати старе -- більше баблосів можна розпилити.
   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан

Але, ясна річ, побудувати щось нове для інвесторів значно цікавіше,
ніж відремонтувати старе -- більше баблосів можна розпилити.
какие баблосы будут пилить инвесторы?
собственные? А смысл?
Странный бизнес
   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан

IgS,  дуже правильно написали! (tu)
   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан
IgS

какие баблосы будут пилить инвесторы?
собственные? А смысл?
Странный бизнес

Ви думаєте, вони "за свої" будуть мастирити якусь нову потвору?
Наївна людина!
   
Re: Отже, що маємо з ДК Меридіан

Я працював в цьому Палаці культури у 1985-1989 роках.
За проектом це будівля звичайного театру з залом на 980 місць
та купою додаткових приміщень.
Це дійсно "хрущовка" від культури, типовий проект
(Палац культури Аівазаводу точнісінько такий самий),
але через це він, цей палац, не стає гіршим від інших.

Дійсно, у 80-ті роки там жбурляло життя: діяв народний драмтеатр
(це така форма художньої самодіяльності), було безліч всього іншого:
спів, танці, вишивка, малюнок -- там займлися діти та підлітки з усіх околиць - Відрадного, Борщагі, Шулявки.
У 90-ті там вже була нова комерція, якої я не застав, тому нічого про неї сказати не можу,
чув тільки від старих працівників, що був там якійсь нічний клуб.

Як вирішувати долю цього закладу?
По-перше, відповісти на питання: як його зараз використовувати?
Ясна річ, що бюджет (гроші) на самодіяльність, на культуний розвиток дітей та молоді
ніхто не дасть: соціалізм закінчився.

Якщо його відновлювати як центр розваг (клуб, ресторан, концертний зал, тощо),
то для киян вже немає різниці чи будь його зносити, чм відремонтують -- аби коло нього
було тихо і не було від нього незручностей
(наприклад, традиційного вечірнього мордобоя або проблем з паркуванням автівок для місцевих мешканців).

Але, ясна річ, побудувати щось нове для інвесторів значно цікавіше,
ніж відремонтувати старе -- більше баблосів можна розпилити.

Інвестори не пиляють бюджетні гроші, а інвестують свої щоб отримати вигоду.
Звичайно що зараз можна спланувати все відповідно до сучасних і вимог, відповідно і краще буде експлуатуватись.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія