Розгорнути попередні цитати...
Кацап писав?
Це спогади від очевидців тих часів складено Міленою Рудницькою, видано в НТШ в Гамериці.
А-а-а... "кляси"... дівки з колгоспу...
Ржеш зі слова "кляса?"
Ти була впевнена, що це дика западенщина?
...Після 1991 року в Україні час від часу виникає дискусія щодо необхідності запровадження харківського правопису, або як ще його називають «скрипниківкою». «Харківського», тому що 1927 року у тодішній столиці УРСР, Харкові, відбулася Всеукраїнська правописна конференція, а «скрипниківкою», тому що напрацьований правописний кодекс 1928 року підписав тодішній міністр освіти М.Скрипник.
До речі, цей правопис досі вважається найкращим орфографічним кодексом! Тож чимало сучасних мовознавців воліли б відродити його норми. Відродити, а не, так би мовити, продовжувати їх дотримуватися, бо вже 1933 року і багато разів у наступні десятиліття український правопис року 1928 суттєво змінювали, пристосовуючи його ближче до норм російської мови.
Зважаючи на це, можна для прикладу назвати хоча б деякі відмінності харківського правопису від сучасного українського: 1) грецьку літеру θ (тета) пропонувалося передавати українською літерою «т», а не «ф»: каТедра, а не каФедра; еТер, а не еФір; міТ, а не міФ; ариТметика, а не АриФметика; АТени, а не АФіни тощо; 2) пом’якшувати літеру «л»:
клЯса, а не клАс, залЯ, а не залА чи заЛ; бухгаЛЬтер, а не бухгаЛтер; 3) збереження «е» у словах іншомовного походження: Еспанія, а не Іспанія, Европа, а не Європа; 4) вживанння апострофу після губних в усіх випадках, навіть в абревіатурах: п’юре, Б’ЮТ; 5) закінчення «и» у родовому відмінку третьої відміни на «-ть» (радостИ, повістИ…) з п’ятьма винятками: РусИ, осенИ, любовИ, солИ, кровИ...
І т.д.
