Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

1. Вислів "Волинська трагедія" вигаданий та експлуатується не нами. Тому нам потрібно дати цій події свою, власну назву. Ця назва має відображати український погляд. Наприклад, "Пацифікація-2" 1943 року.

А що ж тоді таке тоді "Пацифікація-1"?
Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) – репресивна акція, проведена польською окупаційною владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення окупованої Польщею Східної Галичини. Пацифікація супроводжувалася масовими арештами, побиттям і вбивствами українців, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Відповідно "Пацифікація-3" це сумнозвісна "Операція "Вісла"" 1947 року.

Вибудовується логічна й послідовна схема:

Пацифікація-1 як підготовка геноциду методом знищення духовно-культурних установ українців урядом Юзефа Пілсудського (лютували).
Пацифікація-2 як геноцид методом фізичного знищення українців урядом Польщі в екзилі руками бандитів Армії Крайової, польськими колаборантськими батальйонами шуцманшафту та "грантової" поліції (польські бандити нарвались на Рух опору).
Пацифікація-3 як остаточне вирішення українського питання методом примусового переселення українців з українських етнічних земель польсько-російськими комуністичними колаборантами (повний успіх поляків у справі геноциду українців).

Якщо в діях польських окупантів ще можна простежити чітку схему організації, проведення й завершення геноциду українців, то дії російських окупантів – це суцільна низка безперервних, диких геноцидів українців.

Навіщо нам давати свою назву читайте тут:
Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post.html

2. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

Навіщо? Пам'ятайте: ми працюємо на майбутнє. Цим ми формуємо громадську думку цивілізованого людства. Ми готуємо доказову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини (і не лише на цій окупованій поляками українській етнічній території). І польські реваншисти це чудово розуміють!

3. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення на кшталт "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і німецький концтабір "Освенцим"...", або  "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і російський концтабір "СЛОН"...". Лише поляки (німці й росіяний ні) додумались побудувати окремий концтабір "Береза Картузька" для окремої етнічної групи - для українців. Цим ми прирівнюємо звірства польських окупантів до звірств німецьких окупантів і російських окупантів проти українців. У масовій свідомості як громадян планети, так і світових політиків це порівняння разом із юридичними висновками від нього – гірше вже нікуди.
 
«Поляки можуть бути такими ж негідниками, як і інші» – розмова з Мареком Лушчиною, автором книжки «Малий злочин. Польські концентраційні табори» http://piddubny.com/polyaky-mozhut-buty-takymy-zh-nehidnykamy-yak-i-inshi-rozmova-z-marekom-lushchynoyu-avtorom-knyzhky-malyj-zlochyn-polski-kontsentratsijni-tabory/
Po wyzwoleniu nazistowskich obozów Polacy ponownie je otworzyli? „Mała zbrodnia” Marka Łuszczyny

http://www.wykop.pl/ramka/3565941/po-wyzwoleniu-nazistowskich-obozow-polacy-ponownie-je-otworzyli-mala/


Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.

4. Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності.
   
5. Як аргумент, шукайте яскраво-емоційні та конкретні історичні приклади боротьби за свободу й звірства польських окупантів, які були скоєні ними 100-300-700 років тому. Наприклад, у 1596 році перед убивством керівника українських повстанців пана Северина Наливайка, польські окупанти відрізали груди його дружини й шмагали ними по обличчю бранця.

"Поляки, сидячи на Українській землі, ївши хліб, политий потом українця, домовилися великого сина України (Руси) полководця Івана Гонту мучити такими способами:  "Перших десять днів із Гонти мали дерти кожного дня пояс шкіри, 11-го відтяти обидві ноги, 12-го обидві руки, 13-го вирізати із живого серце, 14-го відтяти голову; тоді поставити у різних містах України 14 шибениць і на кожній повісити шматок тіла Гонти, а під Могилевим настромити на палю його голову. Але Браницький скоротив диявольський присуд при виконанні його: не можучи знести виду тортур він наказав третього дня стяти Гонті голову і решту присуду переводити вже на трупові. Усі мемуаристи підкреслюють, що Гонта вів себе під час тих звірських тортур надзвичайно мужньо: він ані не стогнав, ані не прохав помилування, але ще й посміхався, коли з нього дерли шкіру. На допиті при інквізиційних тортурах заявив: "Знаю за що гину й не жалію”". Др. П. Мірчук, стор. 95.


Або, поляки кажуть, що УПА водночас знищила 160 польських місцевостей. Коли на одному україно-польському засіданні було запропоновано створити карту місцевостей, на які нібито одночасно напала УПА, то ця пропозиція була прийнята без ентузіазму. А створивши таку карту та аналізуючи сили УПА, які тоді були, то з’явиться питання, а як було можливо вбити малими силами таку велику кількість людей? Відповідей на ці питання Польща уникає.
 
Польські окупанти (як німецькі, так і російські) залишили більш ніж достатньо особистих письмових свідчень про те, як вони робили ці звірства. Багато таких свідчень і в Інтернеті.

6. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах обов'язково вживайте словосполучення "польські колоністи на окупованих українських землях" повністю.

Це так звані пол. osadnicy – назва для солдатів у відставці, офіцерів польської армії, членів їхніх сімей, а також цивільних добровольців-переселенців з-поміж поляків, які замешкали на так званих «землях коронних» та отримали після закінчення радянсько-польської війни земельні наділи на окупованих територіях Західної України (зокрема Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся) і Західної Білорусі. Ці недолугі, знаєте, колонізувати нас вирішили!

Я розумію, словосполучення задовге, проте дуже точно відображає суть: польські емігранти понаїхали й заходилися активно убивати українців у їхніх же домівках, на їхніх же етнічних землях.   

7. Знате й правильно застосовуйте термін "геноцид".

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року як Резолюція Генеральної Асамблеї 260. Конвенція вступила в силу 12 січня 1951 року. Вона встановлює правове визначення геноциду.

Стаття 2 Конвенції визначає геноцид як:

...будь-які з наступних дій, здійснюваних з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

a) вбивство членів цієї групи;
b) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;
c) навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;
d) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;
e) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Ми готуємо правову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини.
   
8. Будьте шляхетними! На симпозіумах, прес-конференціях говоріть: "Відтоді, як Їх Величність, Великий Князь Руси Ярослав Мудрий завоювали й упокорили племена ляхів, русько-ляські стосунки проблематично назвати збалансованими...". Одна лишень згадка про наше княже минуле спроможна викликати шаленство  польських реваншистів.

9. Частіше вживайте висловлювання "русько-ляські" чим показуйте на тяглість нашої історії від Русі до України.

10. Наголошуйте, що український Рух опору, так і говоріть: український Рух опору, що визнаний наймасовішим під час Другої світової війни, воював за свободу й незалежність України проти польських, російських, німецьких, румунських, мадярських та угорських окупантів одночасно! Армія УПА встановила абсолютний рекорд, утримуючись на окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро. Про ОУН-УПА, бендерівців, мельниківців, Бульбу-Боровця мало хто знає зі світового політикуму, а ось словосполучення Рух опору знають усі, як "організований спротив окупантам". Словосполучення сприймається дуже позитивно. Ось його і вживайте!

11. Підкреслюйте, що це українці першими, це саме ми першими багато разів пропонували полякам дружні дії щодо спільної оцінки подій: пробачаємо й просимо пробачення. Лише спільними кроками можемо прийти до християнського примирення та єднання. Лише разом зможемо з’ясувати всі факти трагічних сторінок спільної історії!

12. Логічне запитання: чому білі європейці-поляки й жовті азіяти-росіяни поводяться однаково? Змовилися?
Відповідь: тамтешній політикум марить реваншем, що дбайливо культивується за нашим західним кордоном і східним "парєбріком". Порівняйте польські фільми й серіали з російськими фільмами й серіалами. І там, і там українців зображено, як відсталих злиднів, упосліджених унтерменшів, дикунів недолугих. Вважайте: резолюція Сейму — це лише верхівка айсбергу!

Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні засудити злочини окупантів!
Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні увіковічнити власних героїв-оборонців!
Ми, окупована нація, що століттями піддавалася геноцидам окупантів, можемо й повинні владнати та закрити ці питання зі всіма тепер вже колишніми країнами екс-окупантами застосовуючи Декларацію ООН про права людини, щоб рухатися далі.
 
Спілкуйтеся в такий спосіб із сенаторами й конгресменами, лордами й суддями Європейського суду з прав людини, з політиками світу й репортерами і вас зрозуміють — я вас запевняю! А оскільки зрозуміють, то правда буде на нашому боці. І не лише в стосунках з поляками, а з представникам інших країн-окупантів, організаторів геноцидів українців.
Слава Україні!
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html


   
5. Як аргумент, шукайте яскраво-емоційні та конкретні історичні приклади боротьби за свободу й звірства польських окупантів, які були скоєні ними 100-300-700 років тому. Наприклад, у 1596 році перед убивством керівника українських повстанців пана Северина Наливайка, польські окупанти відрізали груди його дружини й шмагали ними по обличчю бранця.

"Ми теди рейментаръ вашъ горливе запобѣгаючи тому, аби васъ тіе Лядскіе обѣтници не ошукали и до остатнего не привели знищенія и раззоренія, представляемъ вамъ предъ очи ваши тое щося продкамъ вашимъ и вамъ самимъ прошлихъ временъ отъ Ляховъ бѣдювало, якими они Ляхи были вамъ зичливцами. Сами зъ васъ зацнихъ людей старинніе Украинци знаютъ тое добре, якіе бѣди и якіе утиски и якіе винищеня отъ Ляховъ Козакамъ дѣювалися: бо войско Запорожское отъ вѣковъ не мѣло своего отъ Ляховъ покою. Во многихъ временахъ Ляхи хотячи войско винищити Козаковъ губили, стинали вѣшали, топили и на палѣ збивали; козацкіе жони и дочки гвалтовне безчестно позорили, перси имъ урѣзовали и неужитою суровостю своею дѣти козацкіе въ котлахъ варили; и еслибъ были Ляхи войску и народу нашому зносни, на щобъ было давнимъ онимъ Гетманомъ Запорожскимъ зъ ними часто воеватися."

Самійло Величко. Лѣтопис событiй в югозападной Россiи в XVII-м вѣкѣ: Том второй. 1720 рік.
- С. 524-525
https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=8VJdAAAAcAAJ&q=старинніе+Украинци
   
Все ниосилил.
Но главную идею понял.
Сгорел сарай - гори и хата.
Ну то есть пшеков тоже нахуй
   
Все ниосилил.
Но главную идею понял.
Сгорел сарай - гори и хата.
Ну то есть пшеков тоже нахуй

Висновок не вірний. Поляки почали перші, бо їхні імперські амбіції нікуди не поділися. А, якщо Україна проковтне їхнє нахабство спочатку, то потім буде пізно.
   
Старенька тема до купи: https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=704612.0

І ще від того ж Slavw https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=363499.msg4003669#msg4003669

Останнє редагування: 2 лютого 2018 23:47:28 від BeeBumble
   
Забрала в закладки
   
Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках [396  документів]
Тут є багато фактів знищення поляками українського населення
 http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=367&pc=500&sort=1&fd=date&pv=1
   
Пшыки - это хуйло но без хребта и яо.
   
Береза Картузька (польский концтабір)
За українськими джерелами, напередодні Другої світової війни в таборі утримувалося близько 5 тисяч українців...
   
Найвідоміші в'язні-Українці польського концтабіру Береза Картузька

https://uk.wikipedia.org/wiki/Береза_Картузька_(концтабір)#Українці
   
Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

+1
   
"Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності."

Литовcький період навряд чи можна назвати окупацією, якщо брати до уваги якими правами користувались в ньому українські землі, церква і якою була в ньому офіційна мова



Останнє редагування: 3 лютого 2018 04:02:04 від newyo
   
чудово,
Українська нація пробуджується,
спочатку кацапи, тепер пшекі
а можна було так легко задушити і так вже давно заснувшого народу
   
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.



Останнє редагування: 3 лютого 2018 06:22:56 від Markuze1
   
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.

ой раді бога, я вас прошу
поясніть будь ласка що таке Дамбаскій нарот
і чи можна з цим порівнювати Українську націю

ну і не забудьте вПихнути Хуйла десь там
   
Ну не скажіть. Подивіться промови Захарченка або Плотніцкого, чи різних там собі кізяків. Вони в один хор твердять що Донбас це 'ісконна русская зємля, земля донскіх казаков', а місцеве населення це 'русскіє'. Вони святкують своїх героїв як от товариш Артем які з 'українською хунтою' в 1918 році воювали.

А тепер вони воюють проти 'українських окупантів', так само як оунівці воювали проти 'польських окупантів'. Відмінності звісно є, ОУН було чисто українським проектом хоча і на гроші Німеччини, Литви і Чехословаччини існувало, а 'сєпари' - російські маріонетки яких використали. Тим не менше я би не применшував ідеологічне підгрунтя в них. Вони себе вважають 'русскімі' щиро і щиро воюють з 'українськими окупантами'.

ой раді бога, я вас прошу
поясніть будь ласка що таке Дамбаскій нарот
і чи можна з цим порівнювати Українську націю

ну і не забудьте вПихнути Хуйла десь там
   
Упоротих поляків на порядки менше ніж кацапів.
Підуть у небуття ПІСюари а оця оскомина залишиться.
Нам своє робити.
   
Упоротих поляків на порядки менше ніж кацапів.
Підуть у небуття ПІСюари а оця оскомина залишиться.
Нам своє робити.
Так само думав Кучма, а їх стало більше. :X
   
москалі радісно потирають руки
   
Молодець. Вірний учень В'ятровича! Предмет засвоєний на відмінно! В'ятрович буде дуже щасливим за такий текст.

А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом.

По-перше, польська пацифікація була своєрідною польською АТО. Відповіддю державних органів на терористичні акти з боку ОУН: вбивства польських політиків та українських діячів які виступали за пошуки компромісів з Польщею, масових підпалів польських та єврейських маєтків.

Люба держава на місці Польщі вдалася би до пацифікаційних дій. Ці дії проте позначилися певними зловживаннями, декілька українських активістів яких підозрювали в співпраці з ОУН було вбито, багато побито. Українські депутати протестували проти таких дій, але водночас проклинали ОУН на безцільні террористичні дії, які викликали польську протидію. Українські газети як от 'Діло' не менше оунівців критикувало аніж поляків. Церква також приєдналася. Українські легальні організації та Церква вважали терроризм безумством від якого ніякої користі не було.

По-друге, Береза Картузька була таким 'концентраційним табором' що Степану Бандері та іншим українським  увязненим просто дозволили спокійно розійтися по домах як німці напали на Польщу. А це були з формального боку небезпечні террористи на чиїх руках було багато крові. Я не можу собі уявити іншу країну яка би так вчинила.

Всі ці крики про польські звірства є абсурдними бо Польща була демократичною країною, правда зі зростаючими авторитарними традиціями. Українські партії спокійно собі існували і видавали свої газети. Навіть головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, Дмитро Донцов, спокійно жив собі у Львові в 1920-1939 році і видавав свій 'Український Вісник'. Такої толерантності навіть Україна не дозволяє собі до російських націоналістів і сепаратистів.
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив .
   
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив .
Нормально так, впевнено перекидає з ніг на голову. )
   
А якщо серьозно то це примітивна агітка написана з комсомольським запалом

http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html

Джерело: МІЖНАРОДНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ПРАВА
   
Думаю найвищий час банити того ольгінця, хоч він  українську вивчив

Або навчився користуватися гугль-перекладачем
   
Ну не скажіть. Подивіться промови Захарченка або Плотніцкого, чи різних там собі кізяків. Вони в один хор твердять що Донбас це 'ісконна русская зємля, земля донскіх казаков', а місцеве населення це 'русскіє'. Вони святкують своїх героїв як от товариш Артем які з 'українською хунтою' в 1918 році воювали.

А тепер вони воюють проти 'українських окупантів', так само як оунівці воювали проти 'польських окупантів'. Відмінності звісно є, ОУН було чисто українським проектом хоча і на гроші Німеччини, Литви і Чехословаччини існувало, а 'сєпари' - російські маріонетки яких використали. Тим не менше я би не применшував ідеологічне підгрунтя в них. Вони себе вважають 'русскімі' щиро і щиро воюють з 'українськими окупантами'.

Браво!!! Ви перший із дописувачів ФУПу якого ставлю в  ігнор.
   
Показати зображення...

Це лише 1 документ, а їх є сотні:

Електронний архів
УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ:

Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках
[396  документів]

посилання на документи архіву: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=367&pc=500&sort=1&fd=date&pv=1
   
Погром 1918 після взяття Львова.

Пацифікація y міжвоєнний період.

Сотні замучених, в тому числа із числа української інтелігенції, у польському концентраційному таборі Береза-Картузька.

Погроми укр. інтелігенції на Холмщині і Підляші 1942.

Oперація Вісла.
Акція спланована саме проти етнічної української спільноти саме польською державою, на відміну від Волині, де не національний, а соціальний(міжвоєнна політика Польщі так званого осадніцтва) і релігійний(політика окатоличення праославного укр. населeння того регіону) призвела до кривавої різанини.
Oперація Вісла це взірець політики геноциду Польської держави проти української етнічної меншості. І це вже вже після війни, це в післявоєнний період.
Надсяння і Лемківщина були суцільно етнічні українські землі, які були віддані Польщі і де була проведена етнічна чисткa
   
Між іншим, Хмельницький розглядається поляками не інакше як здрайца спільної ойчізни і різун благородних польських шляхтичів.
Так шо, панове, будем зносити його памятник на Софіївській на догоду полякам?

А за Шевченка?
Він же Гонту і Залізняка оспівував їх у своїй поемі "Гайдамаки"
   
Між іншим, Хмельницький розглядається поляками не інакше як здрайца спільної ойчізни і різун благородних польських шляхтичів.
 


Так,достатньо почитати Сенкевича...
   
Сотні замучених, в тому числа із числа української інтелігенції, у польському концентраційному таборі Береза-Картузька.

Польський концтабір Береза-Картузька була місцем, де карали українців

посилання на статтю: https://www.radiosvoboda.org/a/1776081.html



Пацифікація Галичини

   
Док. фільм "Береза Картузька", реж. Юрій Луговий
http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=677

Yurij Luhovy. Bereza Kartuzka - Promo Ukrainian version






   
Українці Польщі заявляють, що Варшава замовчує злочини Армії Крайової

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2418714-ukrainci-polsi-zaavlaut-so-varsava-zamovcue-zlocini-armii-krajovoi.html


Меморіал українським жертвам-мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року. Православний цвинтар у Сагрині.

Польська влада, державні інституції та політики Польщі замовчують злочини польських збройних формувань проти українців у 1944-1945 років, а Інститут національної пам'яті Польщі недостатньо інформує про ці злочини.

Про це йдеться у заяві головної управи Об'єднання українців у Польщі (ОУП), в якій, зокрема, міститься заклик до представників польської влади взяти участь у вшануванні пам'яті громадян Польщі української національності в 74-ту річницю воєнних злочинів проти українців, що відбудеться на кладовищі села Сагринь в Польщі 10 березня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

"Головна управа ОУП в Польщі із здивуванням сприймає факт, що серед польських політиків та інституцій, які відповідають за дослідження воєнних злочинів, й надалі панує мовчанка щодо цих подій, які стосуються польських громадян української національності. У публічному просторі багаторазово звучать слова виправдання воєнних злочинів, наприклад, визначення "превентивні акції у відповідь" щодо дій проти українського цивільного населення", - зазначається в заяві.

У цьому контексті дії Інституту національної пам’яті Польщі в ОУП називають "недостатніми і неефективними". Підкреслюється, що свідченням цього є кількаразове припинення слідства у справі злочину в селі Сагринь, ігнорування ініціативи, яка пропонувалася під час спільного засідання спільної комісії уряду РП та національних і етнічних меншин, щодо проведення ексгумацій і поховання жертв в цьому селі, які донині лежать в землі поза кладовищем.

Негативним в ОУП також називають факт, що донині не було офіційно відкрито меморіалу загиблим українцям на кладовищі у Сагрині, що планувалося зробити ще в 2009 році за участю тогочасних президентів України і Польщі Віктора Ющенка і Лєха Качинського.

"У зв’язку з цим звертаємося до керівництва Польщі із закликом взяти участь у вшануванні пам’яті у 74-ту річницю воєнних злочинів, жертвами яких стали громадяни Польщі української національності", - йдеться в заяві ОУП.

Інформується, що панахида у пам’ять про українських загиблих відбудеться на кладовищі Сагрині о 13-й годині (за київським часом) 10 березня.

У річницю трагічних подій ОУП закликало польську владу до діалогу з українською меншиною в Польщі щодо вшанування жертв воєнних злочинів, акцій пацифікації і комуністичних репресій упродовж 1944-1947 років.

Українці Польщі закликали також польське суспільство проявити солідарність з українською меншиною і засудити тенденційні публікації та дії, які мають на меті виправдати масові злочини проти українського цивільного населення, а також випадки профанації і протидії відновленню могил та українських місць пам’яті на території Польщі.

Як зазначається, у березні виповнюється 74-та річниця акцій польських Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів проти українських населених пунктів у Грубешівському і Томашовському повітах Польщі. Зокрема, з 9 по 11 березня 1944 року поляки знищили 11 населених пунктів, де проживали українці, в результаті чого загинуло не менше 1228 осіб. Згодом, з 19 по 22 березня, знищено ще 21 українське село. Найбільше людей тоді загинуло в селі Сагринь та його околицях 10 березня 1944 року - 606 осіб (227 жінок та 151 дитина), а також в селі Бересть 21 березня 1944 року - не менше 239 осіб (104 жінки та 50 дітей). Загалом у березні та квітні 1944 року у східній частині Люблінського воєводства тоді загинуло не менше 2220 українців, зокрема 850 жінок та 422 дитини.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія