Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

парашутизм, планеризм, аеродинамічна труба - все, що пов'язане з польотами :crazy_pil:

Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Чистого неба, робочого купола, м'яких приземлень !

Якщо чолов'яга добровільно пішов стрибати з літака, то з "куполом" у нього явно не все гаразд. :fool:

Останнє редагування: 7 червня 2016 07:14:18 від upstream
   
Якщо чолов'яга добровільно пішов стрибати з літака, то з "куполом" у нього явно не все гаразд. :fool:
:D ага, як кажуть пілоти, "нормальні люди не будуть добровільно покидати справного літака"
   
ось відео такого покидання, якщо кому цікаво)):


нервове посіпування рук свідчить про те, що ми довго вбиваємо у підсвідомість прийняття правильної пози при відділенні від літака, і коли сигнал застав дещо зненацька, хочеш відразу стати правильно, щоб нормально відділитись "на потік"
тут у мене більш-менш правильно, тільки ноги занадто розкинув

для 19 стрибка більш-менш...

Останнє редагування: 11 червня 2016 12:34:35 від pin2
   
для мене проблемою довго були рефлекси опускання голови і підтягування колін до живота - треба все робити навпаки - голову піднімати і проводжати поглядом літак, з якого ти тільки-но вистрибнув, і прогинатися в попереку, "наче ти хочеш поімєть матінку-землю" (або набігаючий потік від пропелера)  :) .
ну, це майже в усіх таке буває спочатку, крім спортсменів-акробатів, можливо, або стрибунів з вишки...
призводить це до нестабільної пози і завалювання набік, перевертання, "кардинал пада, як жаба" (с)
а потім після розкриття ще й стропи перекручуються, інколи в кілька разів
   
   
товариш не зав'язав кросовок перед стрибком  :facepalm1:

   
товариш не зав'язав кросовок перед стрибком  :facepalm1:

Показати зображення...
Кросівки - це не взуття для стрибків з Д-1-5У. Тут краще підходить взуття, яке надійно фіксує голеностопний суглоб. Щось на зразок високих зимових ботінок чи берців. Кросівки вам знадобляться тоді, коли почнете стрибати з "крилом" і навчитеся правильно регулювати швидкості при приземлені. А поки - побережіть ноги.
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Я знаю, у мене правильне взуття ) а він мало того,що в кросівках, та ще й не зав'язує їх) я цього епізоду не бачив, це з відео інструктора. Цікаво, як він потім приземлявся? )
   
А взагалі Д-1-5У - це супернадійний парашут. При правільній експлуатації практично безвідмовний. І в деяких випадках неправильної також не підводить. У мене був випадок, коли після укладки забув розчекувати ШВП, а на стартовому контролі це прогавили. І що ви думаєте ? Парашут розкрився, правда повільно. :-) Прийшлось метрів 300 зайвих пропадати. Спочатку не зрозумів, що сталося. Кільце висмикнув, ранець точно розкрився, мене перевернуло вниз когами, як і повинно бути,  а купол не наповнюється. Вже було понягнувся до кільця запасного, коли... "хлоп"... є купол. Тільки на землі побачив в чому була причина.
   
А взагалі Д-1-5У - це супернадійний парашут. При правільній експлуатації практично безвідмовний. І в деяких випадках неправильної також не підводить. У мене був випадок, коли після укладки забув розчекувати ШВП, а на стартовому контролі це прогавили. І що ви думаєте ? Парашут розкрився, правда повільно. :-) Прийшлось метрів 300 зайвих пропадати. Спочатку не зрозумів, що сталося. Кільце висмикнув, ранець точно розкрився, мене перевернуло вниз когами, як і повинно бути,  а купол не наповнюється. Вже було понягнувся до кільця запасного, коли... "хлоп"... є купол. Тільки на землі побачив в чому була причина.
(tu) згоден про супернадійність
яке ще крило нормально розкриється з положення на спині?)) в мене таке бувало  :shuffle: коли почав стрибати на 3 сек. затримки і виявилось, що виходжу я мало не в БП.. починаєш шукати кільце, не котролюєш позу - і вуаля!) і великі перерви між поїздками на дропзону... аж на восьмий раз більш-менш навчився.

тобто ШВП так "млинцем" і залишився?)))

у нас він періодично відривався після розкриття, нач. парашутної ланки розказував, що колись їх взагалі не міцно кріпили до чохла, тобто вони відривалися і потім ходили їх збирали по полю))
   
(tu) згоден про супернадійність
яке ще крило нормально розкриється з положення на спині?)) в мене таке бувало  :shuffle: коли почав стрибати на 3 сек. затримки і виявилось, що виходжу я мало не в БП.. починаєш шукати кільце, не котролюєш позу - і вуаля!) і великі перерви між поїздками на дропзону... аж на восьмий раз більш-менш навчився.

тобто ШВП так "млинцем" і залишився?)))

у нас він періодично відривався після розкриття, нач. парашутної ланки розказував, що колись їх взагалі не міцно кріпили до чохла, тобто вони відривалися і потім ходили їх збирали по полю))
Так. Був "млинець". :-)
Але й цього "млинця" вистачило, щоб стягнути чохол з куполу. Хоча і відбулося це повільніше, ніж при при штатній роботі ШВП.

Я не чув, щоб ШВП неміцно кріпили до чохла. На моїй практиці там така стреньга була, що й слона витримає. :-)
Може щось напутали. Неміцно (на обривну стропу, зусилля розриву 60 кг) підв'язується чохол до купола при стрибках "на стягування".

За "крила" - тут все правильно. Вони більш суворі до положення тіла під час розкриття. Але крила є різні. Взяти хоча-б той же "Лісник". Ці парашути призначалися для парашутистів-пожежників. Та взагалі є стабілізуючий парашут. Так що таке "крило" не дасть прийняти неправільну позу.

Останнє редагування: 17 червня 2016 16:42:40 від Влад
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Я теж не чув, просто розказував командир ланки, після того, як у товариша цей швп відірвався і він чекав "втика". А Михайловичу йому каже " та ладно, у 80-х їх ходили збирали"...  Він здобув МС саме на "класиці")) десь близько 4 тисяч у нього стрибків...
Ех, якби до мене у 18 років хтось прийшов з досааф і запропонував стрибати... Це ж було ще на шару, скакай скільки зможеш!)
   
Ех, якби до мене у 18 років хтось прийшов з досааф і запропонував стрибати... Це ж було ще на шару, скакай скільки зможеш!)

Не зовсім і "на шару" там було. Там потрібні були спортивні результати. Показуєш спортивні результати - стрибаєш. Не показуєш - до побачення. У мене так тавариша свого часу з доссафу поперли. Він в той час як раз закінчував медичний інститут. Звісно, що не міг в той час приділяти багато уваги стрибкам і приймати участь у змаганнях. Ну його "вічливо попросили" з формулюванням "за стрибки в своє задоволення і нехтування спортивними змаганнями".
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Ну, принаймні навчитися ж можна було безоплатно?)
Зараз у нас багато стрибають лише ті, в кого це стало професією  - тандем-майстри і відео оператори) а спортсмени пару разів - і все) групові вправи на інших дз тренуються...
О, цікаво, а в ті часи досаафа можна було стрибати в своє задоволення за оплату? Чи це я вже все забув про радянські часи?))
П.с. сам вчився у медичному інституті, знаю, як це)

Останнє редагування: 17 червня 2016 21:00:58 від pin2
   
Ну, принаймні навчитися ж можна було безоплатно?)
Зараз у нас багато стрибають лише ті, в кого це стало професією  - тандем-майстри і відео оператори) а спортсмени пару разів - і все) групові вправи на інших дз тренуються...
О, цікаво, а в ті часи досаафа можна було стрибати в своє задоволення за оплату? Чи це я вже все забув про радянські часи?))
П.с. сам вчився у медичному інституті, знаю, як це)
Навчитися можна було безплатно. Це правда. Навіть це заохочувалось.
За плату в радянські часи, наскільки я знаю, не стрибали. В армії, навпаки, за стрибки навіть гроші додатково платили. :-)
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

)) мені не довелося в армії, служив у ппо. І взагалі якось не думав у цьому напрямку до 43 років, а тоді раз - і дійшло, що це ж абсолютна свобода, вільний безпечний політ, коли під тобою мінімум кілька сотень метрів... Я ніколи не займався акробатикою, а тут можна майже все)
Один товариш, з ним разом їздимо, в 51 рік аж прийшов перший раз, так що я ще не найстаріший студент-парашутист)
   
Да... Парашютні стрибки затягують... Хоча це вільне падіння, а не вільний політ. :-)
Якщо хочете спробувати вільний політ, як птах, то спробуйте політати на планері. От де дійсно романтика польоту !  Не має двигуна, не має пального. Просто летиш, як великий альбатрос.

Чомусь згадався анекдот:
- Ви пам'ятаєте свій перший стрибок з парашутом ?
- Так. Вперше відчув себе птахом !
- Як це ?
- А ость так: Лечу і гажу, лечу і гажу !

:-)
   
я й мав на увазі вільне падіння, просто це тоді так думалось)
про планер - один з наших парашутистів-початківців був десь пропав, потім випадково дізнались - літає на планері і не збирається повертатися. але там, здається, треба пройти більше занять... я з ним не спілкувався
здається, на параплані зараз легше навчитись, і вони доступніші
ну, але там немає саме цієї найцікавішої фази вільного падіння...
   
я й мав на увазі вільне падіння, просто це тоді так думалось)
про планер - один з наших парашутистів-початківців був десь пропав, потім випадково дізнались - літає на планері і не збирається повертатися. але там, здається, треба пройти більше занять... я з ним не спілкувався
здається, на параплані зараз легше навчитись, і вони доступніші
ну, але там немає саме цієї найцікавішої фази вільного падіння...

Так. На планері потрібно більше підготовки, ніж для стрибка з парашутом. Але є ... планери спарки ! Той же L-13 "Бланік". На ньому можна злітати з інструктором. На висоті можна попросити дати вам керування. Ніякою небезки в цьому не має. Керування там повнюстю добльоване. Інструктор вас буде контролювати. Такщо завалити планер він вам не дасть. :-) Але відчуєте, що таке керувати планером. Це не складно.
До польотів на планері в мене вже був досвід пілотування літаків. Так що мені в цьому плані було легше. Але все одно є особливості. Головна особоливість в тому, що при посадці помилятися не можна. На друге коло не підеш. :-)

Останнє редагування: 18 червня 2016 18:12:36 від Влад
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Класно!) в мене, як мабуть у більшості людей завжди було бажання десь на чомусь політати,але не знав куди йти і до кого звернутися) ну, добре що хоч не в 60 до цього прийшов))
   
Ви самі з Києва ? Якщо так, то в Києві повинні базуватись планеристи. Поцікавтесь. Може вийде злітати на ознайомлювальний політ. Це дуже цікаво. В мене товариш живе в США. Захоплюється планеризмом. Так вони на планерах маршрути по 800-900 км. літають. Він мені GPS-треки своїх польотів присилав. Дуже цікаві польоти, скажу я вам.

Останнє редагування: 18 червня 2016 22:48:36 від Влад
   
Re: нарешті, відкрив сьогодні парашутний сезон  :crazy_pil:

Так, з Києва!) дякую, треба буде знайти планеристів. Якось вони не дуже рекламуються, більше парапланеристи... Мабуть, тому що там все простіше, після мінімального інструктажу. 800-900 км - це просто неймовірно!)
А Ви не в Києві живете?)
   
Так, з Києва!) дякую, треба буде знайти планеристів. Якось вони не дуже рекламуються, більше парапланеристи... Мабуть, тому що там все простіше, після мінімального інструктажу. 800-900 км - це просто неймовірно!)
А Ви не в Києві живете?)

Ні. Я сам з Запорізької області.
На параплані теж не все так просто. Це крило з великим подовженням (на російській "удлинение крыла"). І вся ця конструкція висить "на воздусях". Я як побачив як параплан складається в повітрі, то ну його подалі... Планер безпечніше. :-)  Тай приземлятися на планері не потрібно на власні ноги. :-)
А на рахунок 800-900 км... Так у сучасного планера аеродинамічна якість більше 40 одиниць (є окремі моделі де аеродинамічна якість становить 60 одиниць). Тобто ми маємо, що на кілометр втрати висоти при оптимальному режимі польоту планер пролетить 40 км. Крім того мінімальна швидкість зниження в таких планерів всього близько 0,5 метра на секунду. Тобто при висхідному потоці, який має вертикальну швидкість більше 0,5 метрів на секунду, планер вже почне набирати висоту. Ну і плюс досвід та майстерність пілота. От і маєте ті самі 800-900 км.
   
знайшов координати планерного клубу в Бузовій, подзвоню їм, запитаю)
це мабуть єдиний клуб планеристів під Києвом, а дроп-зон аж 4!)) і парапланеристи в двох місцях активно літають
цікаво, скльки буде коштувати ознайомчий політ, мабуть, тисячі півтори грн, не менше
на тому тижні пострибаю з парашутом, а тоді вже у липні може й до них.. цікаві мабуть відчуття швидкого (хоча якщо на висоті 1 км, то там ту швидкість і не відчуєш) безшумного польоту
у нас до речі на Прогресі минулого року стояв планер, здається, Бланік, хтось на ньому прилетів)) але не було кому його затягти в небо... на АН-2 не було обладнання
а так усі його смикали за крила, заглядали у кабіну, казали "давайте може якось піднімемо")) поки дочекаєшся підйому, ходиш і нудишся по аеродрому))
цього року вже нема, мабуть хазяїн забрав!
згадав, після дощу колись попав у висхідний потік, до того тільки чув про них і про те, як виходити.. ну, десь на 5 хв. більше політав під куполом, перетнув його і знову почалось нормальне зниження
якось з парашутом на них не звертаєш уваги особливої!)

   
знайшов координати планерного клубу в Бузовій, подзвоню їм, запитаю)
це мабуть єдиний клуб планеристів під Києвом, а дроп-зон аж 4!)) і парапланеристи в двох місцях активно літають
цікаво, скльки буде коштувати ознайомчий політ, мабуть, тисячі півтори грн, не менше
на тому тижні пострибаю з парашутом, а тоді вже у липні може й до них.. цікаві мабуть відчуття швидкого (хоча якщо на висоті 1 км, то там ту швидкість і не відчуєш) безшумного польоту
у нас до речі на Прогресі минулого року стояв планер, здається, Бланік, хтось на ньому прилетів)) але не було кому його затягти в небо... на АН-2 не було обладнання
а так усі його смикали за крила, заглядали у кабіну, казали "давайте може якось піднімемо")) поки дочекаєшся підйому, ходиш і нудишся по аеродрому))
цього року вже нема, мабуть хазяїн забрав!
згадав, після дощу колись попав у висхідний потік, до того тільки чув про них і про те, як виходити.. ну, десь на 5 хв. більше політав під куполом, перетнув його і знову почалось нормальне зниження
якось з парашутом на них не звертаєш уваги особливої!)

Шум невеличкий є від повітряного потоку, що обтікає планер. Але він не сильний. Як від вітру. Звичайна швидкість польоту планера, це якщо по мінімуму втрачати висоту близько 80 км/год. Якщо є запас висоти, то на переходах між потокам можна і 100-120 тримати. На пілотажі розганяються до 180 км/год.
Ан-2 дуже потужний для планера. І не економічній. Краще буксирувати планер чим меншим. Раніше в планерних клубах штатним буксировальником була польська "Вільга". У нас буксирували чешським "Чмалаком". Але літак-буксирувальник - це розкіш. :-) .
Більшість своїх польотів я робив з планерної лебідки "Геркулес-3". Єдиний недолік, що потрібно багато місця, щоб троси розтягнути. Ну і потрібен автомобіль, або краще невеликий тракторець для розтягування тросів. За те злітати з лебідки - один кайф. Що з авіаносця. :-) За 30 секунд тебе зашпурює на 300-400 метрів. Ну а далі відчипляєшся і випарюєш сам (ну це коли потік спіймав), а як що не спіймав, то робиш коло і приземляєшся. На каністрі дизельного палива ми 15-17 запусків робили.
Ось, до речі, старт планеру з лебідки "Геркулес-3": https://www.youtube.com/watch?v=1C5FTM_AVVE
А що до потоків, то на Д-1-5У їх особоливо і не відчуваєшь. На "крилі" ще біль-менш. Але все одно аеродинамічна якість не та.
На планері коли потраляеш в потужний висхідний потік, то таке враження, як автомобілі наскочив на бугор на дорозі. Планер різко підкидає вгору. Тут головне не ловити гав і ставати в спіраль, намагаючись як можна ближче триматись до центру потоку. Як сказав мій друг-планеріст: "Це як гра в шахи, але ніхто не знає де наступна клітинка". :-)


   
красиво!  (tu)
і пілотаж на такій малій висоті!  ;o
у мене, чесно кажучи, до цих пір уявлення про планеризм було дуже обмеженим (як було колись про парашутизм))
я думав, там тільки ширяння по спіралі і розвороти  :)
і легко як стартувати! колись бачив тільки затягування парапланів з лебідки
ну. логічно було б екстраполювати це на планери, але в нас це вже такий екзотичний літальний апарат став! я чогось думав, що їх лише літаком затягують..
як, власне, і "класична програма №2" на д1-5у - це мабуть тільки у нас на Прогресі залишилась, на інших ДЗ виключно АФФ. Спочатку, десь після 5-6 стрибків думав пройти, а потім - як це я покину рідний Прогрес, де стрибав перший раз (і коли у нас сталося сходження куполів і я провтикав "запаску")), де вже звик до людей, до чудової клубної атмосфери))
всім говорив, що вчитися зараз на круглих парашутах - це як у меломанів "теплий ламповий звук"  :) для справжніх поціновувачів.
і багато чого можна відпрацювати в трубі. знайомий перейшов на крило на 25 стрибку)
ну, там головне, щоб не було великих перерв, я так розумію, а так не виходить - то часу нема, то погоди, то лишніх грошей)
Дуже цікаво все-таки з планерами, Ви мене заінтригували!)) спробую ще підбити свого колегу, з яким разом стрибаємо))
   
Так. Пілотаж на планнері дуже красивий. Він "аеродинамічно чистий", тобто діє тільки гравіатація і аеродинаміка. Взагалі планер може виконати практично всі фігури вищого пілотажу, які виконує літак. Деякі навіть "колокол" на "Бланіку" робили. Але я так не ризикував. Справа в тому, що при "колоколі" планер падає вертикально вниз хвостом вперед. А руль напрямку в нього має велику плошу и не дуже міцне кріплення. Він не роозрахований на такі навантаження. І його може просто вивернути.
Взагалі для пілотажу є спеціальні моделі планерів. Наприклад "Янтарь". Він розрахований на великі швидкості і перевантаження.
Ось для прикладу пілотаж на планері Swift S-1:
https://www.youtube.com/watch?v=khxqaICe9PQ

Зараз в плані дозволів на польоти стало дещо простіше, але все одно служба управління повітряним рухом не любить планерів. Планер це не літак, який летить одним, заздалегіть  визначеним курсом. Він може відхилятися від маршруту шукаючи потоки, стати в спіраль, а бо навіть піти на вимушену посадку, якщо нічого не знайде. Крім того врахуйте те, що планер, за правилами, повітряного руху, має в повітрі один з найвищих пріоритетів. Всі борти мають його пропускати. Найбільший приоритет, їх повинен пропускати навіть планер, у повітряних куль.
От і питання: чи потрібен такий головний біль авіаційним диспетчерам ? :-)
Ми не США, де до 5000 метрів повітряний простор вільний, за виключенням  зон біля аеропортів та визначених повітряних коридорів, де можна літати тільки під управлянням диспетчера. Навіть військові літають не де ім заманеться, а тільки на загальних підставах в виділених їм зонах.

Останнє редагування: 21 червня 2016 11:50:52 від Влад
   
яка краса!  (tu)
це дійсно треба спробувати
головне, що довго можна літати! звичайно, це не наші аеродинамічно недосконалі "рулі" - руки і ноги))
правда, немає відчуття вільного падіння
зате є якась технічна всесильність, таке враження, що людина грається просто джойстиком, як хоче!) я думав, це тільки в літаках таке можна!
а там є якісь критичні речі, які не можна робити, щоб не звалитися, наприклад?

цікаво ,а при польоті з інструктором теж можна буде деякі фігури попросити зробити?
   
яка краса!  (tu)
це дійсно треба спробувати
головне, що довго можна літати! звичайно, це не наші аеродинамічно недосконалі "рулі" - руки і ноги))
правда, немає відчуття вільного падіння
зате є якась технічна всесильність, таке враження, що людина грається просто джойстиком, як хоче!) я думав, це тільки в літаках таке можна!
а там є якісь критичні речі, які не можна робити, щоб не звалитися, наприклад?

цікаво ,а при польоті з інструктором теж можна буде деякі фігури попросити зробити?


Головне чого не можна робити - це втрачати швидкість. Втратив швидкість - звалився в штопор. "Бланік", наприклад, про наближення до критичних кутів атаки  попереджає вібрацією.
Та і виходить зі штопору доволі легко. Так що завжди потрібно слідкувати за швидкістю. Якщо швидкість не буде падати менше 80 км/год, то нічого не трапиться. Звалюватися він починає десь на 60-65 км/год. Але запас швидкості всеж краще мати. Якщо швидкість починає падати, то просто віддайте ручку "від себе". Планер швидко набере швидкість.
На пілотажі швидкість повинна бути більшою. Наприклад ввід в "петлю Нестерова" необхідно починати на швидкости не менше 180 км/год. Якщо хочете, то я можу вам скинути керівництво з льотної екплуатації "Бланіка". Там всі режими розписані доволі детально.
Звичайно можна попросити інструктора продемонтрувати деякі фігури. Ось що можна, згідно керівництва з льотної експлуатації виконувати на "Бланіку" з двома пілотами на борту:
штопор, петля Нестерова, переворот Іммельмана, поворот на гірці, одинарний переворот через крило.
Я думаю, що для першого разу цього буде достатньо. :-)





Останнє редагування: 21 червня 2016 19:13:51 від Влад
   
нуу, мені ще керівництво мабуть рано читати, треба спробувати політати ознайомчий політ!)
того набору фігур більше, ніж достатньо!  :D
порівняю відчуття з тими, що від вільного падіння)
все ж мабуть недарма той товариш покинув стрибки і почав займатись планеризмом!
а там та ручка така, як джойстік? тобто вона зв'язана одночасно з усіма рулями, і так легко рухається?))
   
Я теж думаю, що для ознайомлювального польоту цих фігур вистачить. :-)
Ну ручка це не зовсім джойстик. :-)
Вона механічно зв'язана з рулем висоти та елеронами. Руль напрямку зв'язаний з педалями. Зусилля на ручці дійсно невеликі. Можна і двома пальцями тримати. :-)
З набором швидкості зусилля дещо зростають, але не критично.
Є ще ручки випуску закрилків та спойлерів. Вони знаходяться по лівому борту кабіни. В центрі панелі приладів ручка відчепки планера від буксирного тросу. Ну є ще ручка прибирання і випуску шассі і гальма.
От, мабуть, і всі органи керування планером.
   
Мені чомусь здається тепер, що парашутизм піддався комерціалізації значно більшою мірою, а планеристи, принаймні в нас у Києві, залишаються аматорами і фанатами своєї справи... Уточню, як побуваю в них на аеродромі...)
   
Ну це логічно. Для того, щоб стрибнути з Д-1-5У достатньо годинного інструктажу. А для того, щоб самостійно вилетіти на планері потрібно значно довше вчитися. Через те парашути комерціалізувалися значно швидше
Багато хто дививися на парашут, як на атракціюн. Стрибнув, отримав порцію адреаналіну, розповів знайомим дівкам який ти герой. Серйозно підготовкою парашутистів на багатьох дропзонах не займалися. Звідси і купа нещасних випадків.
В 2002 році в Токмаку Запорізької області розбилася на першому стрибку з парашутом молода дівчина. Стрибок з парашутом Д-5 виконувся з літака Zlin Z-37 "Чмелак". Вже в повідтрі випускаючий вирішив поміняти порядок виходу парашутистів і заходився перечипляти карабіни. В результаті в цієї дівчини карабін виявився або не пристебнутим, або не застебнутим як слід. Після покидання літака сталася повна відмова основного парашута. ППК-У на запасці не спрацював. Сама вона запасним парашутом не скористалася. Ось вам і результати "пришвидченої" підготовки парашутистів.
 


Останнє редагування: 23 червня 2016 08:31:46 від Влад
   
згоден про пришвидшений курс підготовки першоразників багато говорилось і говориться
сам відчув це перший раз, я вже писав про сходження
впевнений, що це через мого не дуже адекватного колегу, який влетів зверху в купол і потім сповз по лівій групі строп. а все тому, що витяг фотоапарат і давай знімати красиві пейзажі, ну і провтикав відстань і свою вертикальну швидкість...
але в нас хоч техніка ніколи не підводила, запаски завжди відкривались, коли їх не розчековували, прилади на д1-5у якщо виставлені на 3 чи на 5 секунд, спрацьовували. я сам це побачив, коли звалився у БП і на спині відкрився цим приладом))
нещасні випадки були саме через людський фактор (в тім числі й через недостатню підготовку), причому 2 рази причиною була нездатність погасити купол після приземлення...
ну і один досвідчений парашутист розбився на крилі, коли поміняв його на менше і відповідно швидше, і класично на низькому розвороті не вистачило висоти...

хоча от зараз згадую той перший інструктаж, десь 4 чи 5 годин, і думаю, що його досить було, знову таки, для адекватних слухачів. ))
   
Так. Сходження буває. Але, якщо дотримуватись інтервалу при відділені парашутистів, то його ймовірність доволі невисока. А ППК-У потрібно час від часу обслуговувати. Це механіка і якщо вона древня, то може відмовити.
Я початкову парашутно підготовку проходив в військовому училищі. Там нас готували добре. До стрибків я вже вмів самостійно складати парашут, добре знав його будову і принцип дії, знав свої дії в особливих випадках. Так що така підготовка була абсолютно не зайвою. Обов'язковим було відпрацювання свої дій у підвісці на землі.
Що до швидкісних крил - то я сам не їхній прихильник. Ну не вважаю я нормальним захід на приземлення на парашуті зі швидкістю літака. Особливо враховуючи те, що літак приземляється на шассі, а парашутист на ноги.
   
у нас їх вкладають досвідчені укладчики (й укладчиці) і сам керівник парашутної ланки, він більше по д1-5у і запасках, а дівчата - д5 і д6
я в принципі вже мабуть зміг би, проте нам не довіряють таку відповідальну роботу ))) (і це їхній заробіток))
ще колись нудились на землі через вітер, і я майже навчився укладати крило... єдине що, там зі слейдером щось був заплутався... але там треба постійно тренуватися, зараз вже мабуть не ризикнув би його укладати. Запаски ми самі зводимо десь після 5-6 стрибка...
ППКУ і АД3УД там серйозно перевіряють щороку, здається. я ще питав, як їх тестують, наче, катали на літаку...? типу на заводі запихають до барокамери, а тут просто піднімають... не пам'ятаю
але казали, що перевіряють

у нас один інструктор (і відеооператор тандемів), молодий ще зовсім, 33 роки йому, літає... ну,  щось трохи більше за носовий платок))) еліптичне таке крило, там дійсно зниження майже вертикальне в нього буває, просто страшно дивитися інколи... він звичайно молодець ,займається фріфлаєм, у трубі щотижня по 15-20 хвилин..
буквально живе парашутним спортом, зимою навіть їздили вони з товаришами в ОАЕ стрибати.

але все одно якось страшнувато дивитись, особливо на фоні тандемних "матраців" і інших спокійних крил... я не знаю, мабуть, ніколи б не захотів робити ніяких даунсайзів... ))))
   
Я завжди вкладав собі парашути сам. Це ще з армії пішло. Ми там теж собі парашути вкладали самі. Звійсно, що кожна операція контролювалася і перевірялася. Мені було спокійніше стрибати з власною укладкою.
Що до тестування приладів, то дійсно їх можна тетувати підйомом на літаку, або в барокамері. Але, якщо мені не зраджує пам'ять, там ще є й регламент заводського обслуговування. От цей регламент у нас дуже часто й не роблять. Справа в тому, що коли є фізичне зношування деталей механіки, то прилад може один раз спрацювати, а другий ні. От чому після певної кількості спрацювань їх потрібно на заводі розбирати і дивитись на стан деталей.
Раніше регламенти дотримувались суворо. А потім хтось придумав проводити перевірки "по стану", що в перекладі на нормальну мову означає "на око".

Так, еліптичні крила вони такі. Вони й розроблялися для великих горизонтальних швидкостей. Але тут, як на мою думку, справа в іншому: парашут повинен забезпечити безпечне приземлення навіть коли парашутист знаходиться в "неробочому стані". Все може трапись. Може бути зіткнення парашутистів в повітрі, може буте зіткнення з єлементами конструкції літального апарату (у мене знайомий колись при стрибку з вертольота Мі-2 в бокові двері так гарно "приклався" головою об колесо, що на деякий час втратив світомість, пришов в себе вже під куполом, який розкрив "Cypres"), може бути раптове погыршення самопочуття та все що завгодно може бути. І парашут повинен безпечно доставити парашутиста на землю. Про швидкісні парашути цього не скажеш.

 



   
Наче возили цю всю механіку на завод десь у Чернігові, зараз не знаю)
про втрату свідомості згадав про, на жаль, трагічний випадок у нас на Прогресі, коли дівчина вже мала бцльше 40 стрибків з д1-5у, готувалася вже до переходу на крило... І придбала собі новий шолом, розмалювали його їй, але він був такий, що не повністю закриває голову, потилицю залишає відкритою... І був сильний вітер, приземлилася на спину, вдарилася головою і її потягло вітром через поле... Поки здогадалися ловити, поки наздогнали - було вже пізно... Жаль, що така, в принципі, підготовлена спортсменка так по-дурному загинула...
Але це було років 10 тому
   
Таке буває. Мене теж колись на Д1-5У головою об землю приклало так, що аж "каганці" в очах засвітилися. Але все нормально обійшлося.
Взагалі для Д1-5У максимальна швидкість вітру біля землі 5 м/с. При більшому вітрі ризикувати не варто. Це все перевірено і доведено не раз.
Я от приземлявся після відмови основного парашуту на запасці. При приземлені потрапив в порив вітру близько 7 м/с (якщо не більше). В результаті складний перелом стегна, травма коліна і багато операцій. Так що з стрибками довелося попрощатися.
   
 :(  співчуваю!
у мене максимум за всі 19 стрибків було розтягнення м'язів на стегні, трохи пошкутильгав був... теж порив вітру під час приземлення
коли більше 5 м\с всі чекають, доки стихне
нач. парашутної ланки просто нікого не випустить, він дуже принциповий)
тим більше, є 2 парашути для відпрацювання стрибків на розчековку, вони чогось взагалі не "у"! тобто там нема строп управління. і всі мої 4 стрибки з ними відбувалися в досить сильний вітер, так що приземлення на спину і протягування чудово пам'ятаю!))


   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія