Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

И вот я иду...с иголочки одетый...

Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Ти мене вважаєш бидлом, я тебе. От і порозумілись.

Я не вважав, але що змусило тебе акцентуватися на "бидлі" замість факту, що людині приємно, що власною працею в Канаді можна досягти багато чого?
Такий факт може вивести з себе хіба сам-подумай-кого.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Я просто хочу зрозуміти, як уявляє собі «с іголочкі» людина, яка виросла в СРСР, а юність провела в кирзачах і хб.

Якби собі не уявляла, але факт, що кирзаки і хб залишилися для всіх нас історією, мав би тішити, IMHO, а не бути причиною для знущань.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Ви тут дебіли?

А що є сумніви? Невже хтось розумний затесався?
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Якби собі не уявляла, але факт, що кирзаки і хб залишилися для всіх нас історією, мав би тішити, IMHO, а не бути причиною для знущань.

Я сам провів юність в казармі, а дитинство на вулиці серед різних бандюганів, і що? Хизуватися тим, що мені лакей у 5* готелі кланяється і норовить усіляко догодити?
От зараз лежу в тропіках біля басейну і тягну коктейль з пиинесений і з поклоном поданий барменом. Хіба міг я таке собі уявити після закінчення радянської школи і бачивши «щасливе» дитинство і приблизно уявляючи собі перспективи майбутнього?
А уяви собі нащадка британських колонізаторів Індії, який підмітає вулицю перед будинком нащадка бомбейського жебрака.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

.. в бидлокоментах - зверхність, «не вчи нас жити», менторський тон, через губу і таке інше. Повний набір в коментах бидлолайна замішаного на важких комплексах неповноцінності.
Маковій, нічого дивного в пості немає. такого плана думки виникають напевно в всіх людей, всіх рас і націй, які не народилися з срібною ложкою в роті і добилися в житті більше ніж полагалося за фактом народженння(там статус родини, можливості).
просто такі роздуми є трохи інтимними, i їх не прийнято транслювати на широкий загал. тільки в колі товаришів по щастю, однодумців і близької родини.
а ти поділився філософськими життєстверджуючими думками в такій кунсткамері, як різношорстне віртуальне збіговисько під назвою фуп.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Я сам провів юність в казармі, а дитинство на вулиці серед різних бандюганів, і що? Хизуватися тим, що мені лакей у 5* готелі кланяється і норовить усіляко догодити?
От зараз лежу в тропіках біля басейну і тягну коктейль з пиинесений і з поклоном поданий барменом. Хіба міг я таке собі уявити після закінчення радянської школи і бачивши «щасливе» дитинство і приблизно уявляючи собі перспективи майбутнього?
А уяви собі нащадка британських колонізаторів Індії, який підмітає вулицю перед будинком нащадка бомбейського жебрака.

Не знаю... Я бачив різні випадки, навіть Канаді. Одні з зашорених совків (сам був таким) намагаються хоч трохи змінитися, інші - ними й залишаються, ще інші - взагалі ходячі шлунки... Але якщо хто й змінився, і досяг чогось, в т.ч. визнання, в т.ч. і як український емігрант, і хоче своїм успіхом поділитися з іншими, - то нічого поганого в тому нема, по великому рахунку, - навіть якщо блиск готельних під'їздів і запах ор-д'иврів трохи збудили красномовство і змусили засумніватися в пануванні соціальній рівності на якийсь момент... З ким не буває.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

а ти поділився філософськими життєстверджуючими думками в такій кунсткамері, як різношорстне віртуальне збіговисько під назвою фуп.

Так! Це було його помилкою, погоджуюся.
Мишка, Ви - чуйна людина.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А що ви маєте проти кірзаків?
На них дуже класно було зимою на льодіку кататися.
А в часи, коли всі вулиці були засніжені, дуже швидко йшлося по таких вулицях, як на коньках.  :D
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Коли в тебе вже є     і дом ,      і другий,      і  хаза у місті,    і  машин - моциків- снігоходів  кілька штук,  і усе  це омріяне  матеріальне причандалля   -   тоді ясно розумієш. Едине, що дійсно ВАРТО  уваги   -
   
   - це  час, який ти можеш присвятити своїй родині і собі самому. 

 Уся ця хрустально-лакейська мішура  наводить лише якусь  підспудну нудьгу.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Так! Це було його помилкою, погоджуюся.
Мишка, Ви - чуйна людина.
та не те щоб зверхчуйна, але розумію чугунну дупу реальності. тому спогади, як ми бідували/тяжко працювали колись і що собі можемо дозволити зараз, я тільки обговорюю іноді під чарочку в реалі, серед людей, які є колегами, і друзів/знайомих/родичів, близькими по стилю життя і доходам.
наприклад, мої незаможні/посередні родичі і друзі не знають моїх статків і кількість майна. вони люди нe заздрісні, але я вважаю, що це зайва і непотрібна їм інформація.

Останнє редагування: 12 грудня 2018 08:59:20 від myshka naruzhka
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Коли в тебе вже є     і дом ,      і другий,      і  хаза у місті,    і  машин - моциків- снігоходів  кілька штук,  і усе  це омріяне  матеріальне причандалля   -   тоді ясно розумієш. Едине, що дійсно ВАРТО  уваги   -
   - це  час, який ти можеш присвятити своїй родині і собі самому. 
 Уся ця хрустально-лакейська мішура  наводить лише якусь  підспудну нудьгу.
+ milion  :-B
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Мишка, Ви - чуйна людина.
та тут півфупу чуйних.  :D
так уважно читали гілку, не залишили поза увагою жодного рядка!
 зацінили новій мем на фУпі - иду я с иголочки одетый. розвинули тему.
а Маковій невдячний хоче вже захисту від отримання неочікуваної слави .
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

та тут півфупу чуйних.  :D
так уважно читали гілку, не залишили поза увагою жодного рядка!
 зацінили новій мем на фУпі - иду я с иголочки одетый. розвинули тему.
а Маковій невдячний хоче вже захисту від отримання неочікуваної слави .
а граф, як завжди, тут же втілив це в життя з фотосесією. візуалізував для аудиторії, так би мовити. :gigi:
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

+ milion  :-B
:-B
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

та тут півфупу чуйних.  :D
так уважно читали гілку, не залишили поза увагою жодного рядка!
 зацінили новій мем на фУпі - иду я с иголочки одетый. розвинули тему.
а Маковій невдячний хоче вже захисту від отримання неочікуваної слави .

Може він просто роялті очикує за мем
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А дайте бдлск  ссилу на маковійську гілку.

То я два тижні дуже зверхньо фуп проглядаю)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

:-B
згадуєш, як колись місяць щиро раділа джинсам і імпортній кохточці - лежали розгорнуті на кріслі, навіть до шафи не клала. потім відчуття щастя від першої купленої квартири, відпочинку в Туреччині.. а потім, вже купуєш нерухомість, купу всього, їздиш по світу - а хоч би день тієї колишньої ейфорії. як там: "ми пересталі радоваться мелочам".
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А дайте бдлск  ссилу на маковійську гілку.

То я два тижні дуже зверхньо фуп проглядаю)
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1022958.0
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

менеджер нафтової кампанії отримує високі доходи не завдяки своїм талантам, а завдяки картельній змові ОПЕК і надвисоким цінам.

   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

згадуєш, як колись місяць щиро раділа джинсам і імпортній кохточці - лежали розгорнуті на кріслі, навіть до шафи не клала. потім відчуття щастя від першої купленої квартири, відпочинку в Туреччині.. а потім, вже купуєш нерухомість, купу всього, їздиш по світу - а хоч би день тієї колишньої ейфорії. як там: "ми пересталі радоваться мелочам".
Мій перший "взрослий" велік ще нищо не перевершило)

А тут якісь лакеї.. Тьху. 
Нуворіш- купець   Берендей  жоніцца на донці обніщалой графіні. Так  Хвамілія жиж, і Дворянство!!
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1022958.0
Піду  прогляну ап чьом реч)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Коли в тебе вже є     і дом ,      і другий,      і  хаза у місті,    і  машин - моциків- снігоходів  кілька штук,  і усе  це омріяне  матеріальне причандалля   -   тоді ясно розумієш. Едине, що дійсно ВАРТО  уваги   -
   
   - це  час, який ти можеш присвятити своїй родині і собі самому. 

 Уся ця хрустально-лакейська мішура  наводить лише якусь  підспудну нудьгу.
(tu)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Я не вважав, але що змусило тебе акцентуватися на "бидлі" замість факту, що людині приємно, що власною працею в Канаді можна досягти багато чого?
Такий факт може вивести з себе хіба сам-подумай-кого.
Та ні, я навпаки як і Маковей скоріше схильний себе переоцінювати. Але, якщо я відчуваю перевагу над кимось (між іншим це теж суб*єктивно і тимчасово), намагаюсь це не показувати.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Про тебе зрозуміло. З такої іголочки тільки чорним ходом і вночі.
А портьє на центральному вході готелю, у принципі, по барабану у що ти вдягнений - подерті джинси і запрану футболку чи костюм від Бріоні. Бо твій банківський рахунок він не перевіряв.
Ну і крім того, в них професійне чуття - вони більше зважають на те, як ти тримаєшся, ніж на одяг.

Ну добре. Обговоримо і цей момент.

Безумовно, що всі це знають, але якщо хтось трохи забув, то спробую ненавязливо нагадати.

Я, випадково, нікого не образив? Якщо мимоволі когось образив, чи хтось побачив в сказаному якусь зверхність, то дуже перепрошую. А також перепрошую за все, що напишу далі.

Є різні види дрескодів - Office, Formal, Casual, Dressy і інші. Причому кожного з названих багато підвидів.

Якщо мова про конкретно офісний дрескод для даної конкретної кампанії, то він описується скоріше тим, чого не можна одягати на роботу. Якщо в розділі що можна більше загальні побажання, то чого не можна вже конкретні. Не можна: джинси і все що можна прийняти за джинси, не можна прості футболки, не можна якісь нпдписи чи двояко тлумачні зображення, не можна кросовки, не можна пляжні шльопки/в‘єтнамки, не можна дуже короткі плаття/спідниці, не можна дуже глибокі декольте і таке інше яскраво сексистського направлення. Пропонується не те щоб строгий одяг, скоріше стриманий, але без надмірної простоти.

По п‘ятницях всі можуть одягатись Casual. Тобто, більшість заборон анулюється. Звісно, що все в розумних межах. Але вже запросто можна приходити на роботу в джинсах і кросовках.


В даному випадку на парті в запрошеннях попросили одягатись Dressy. Не геть для виходу у світ, тобто вечірні сукні і смокінги/строгі костюми. А ніби як би трохи легшого рівня.

Ну народ так і прийшов. Частина дам в справжніх вечірніх платтях, частина чоловіків в смокінгах. Частина в одязі рівня значно вище звичного офісного. Тобто, одягнуті десь як в пристойний ресторан.

Таке одягається далеко не щодня і носиться не часто. Іноді валяється роками в клозетах куплене на подібні випадки ні разу не одягнуте. Ось це і малось на увазі «одягнутим з голочки». А не джинси на світер.


Портьє зовсім не по барабану, в пристойний ресторан аби в чому можуть і не впустити. В даному ж випадку працював ще й корпоративний етикет.

Я нікого не образив? На всякий випадок прошу пробачення. А також запевняю, що і гададки не мав ніякої зверхньості, повчань чи іншої менторності.


От як змінився ФУП. Якщо всі так будуть спілкуватись - це буде взірець для всього інтернету.  :)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

згадуєш, як колись місяць щиро раділа джинсам і імпортній кохточці - лежали розгорнуті на кріслі, навіть до шафи не клала. потім відчуття щастя від першої купленої квартири, відпочинку в Туреччині.. а потім, вже купуєш нерухомість, купу всього, їздиш по світу - а хоч би день тієї колишньої ейфорії. як там: "ми пересталі радоваться мелочам".
є таке
гроші тішать тільки спочатку
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Та ні, я навпаки як і Маковей скоріше схильний себе переоцінювати. Але, якщо я відчуваю перевагу над кимось (між іншим це теж суб*єктивно і тимчасово), намагаюсь це не показувати.

Відносно власних недооцінок/переоцінок.

Звісно, ідеально було б мати про себе реальну об‘єктивну оцінку. Але це дуже важко. Тому приходиться балансувати між НЕ і ПЕРЕоцінкою.

Особисто я вважаю, що власна НЕдооцінка шкідливіша за легку ПЕРЕоцінку. Тому що привчений з дитинства до «скромність красить людину», «бідність не вада», «не висовуйся», «дуже розумний?», оглянувшись в якийсь момент зрозумів - профукано маса можливостей в житті. Частина профуків є фатальних, якби не вони радикально можна було змінити життя. Аби не НЕдооцінював свої дійсні можлиаості. Батьки, Бог, доля давали мені шанс за шансом. А я ці шанси бездарно пропускав. Через свою недооцінку.

Останнє редагування: 12 грудня 2018 09:43:27 від Маковій
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

 Для чого успішна компанія влаштовує подібні корпоративи? У т.ч. для того, щоб наймані працівники відчували себе не рабами, а членами команди разом із співвласниками, хоча би один раз на рік.  А значить, проблема таки існує. Наприклад, госплан с СРСР ввели тому, що росіяни не здатні були хоч щось спланувати. Таким чином можна пояснити і нинішню запеклу боротьбу в Росії з нетрадиційною орієнтацією, хоч всім відомо, що той самий патріарх Кіріл - гей в обох розуміннях.
 Пишатись можна лише можливостям власників компанії, найманці там ні до чого.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А ведь когда- то ходил по Карельским ипеням. Сейчас лакей откроет передо мной стеклянную дверь..


А у меня сцыкляная дверь аткрываецца аутоматычно ….

Оце мой готель, виды с номера с 18 этажа и виды вокруг

 



 



 



 



 



 



 



 

   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А у меня сцыкляная дверь аткрываецца аутоматычно ….

Оце мой готель, виды с номера с 18 этажа и виды вокруг

 

Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...

Ех... Живуть же люди...     (tu)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Одеться «с иголочки», прожив полжизни в совке, полжизни в Канаде? На всю Северную Америку может и найдётся тысяч 35 людей способных одеться со вкусом. Я уверен, твой вид «с иголочки» ничем не отличается от «нарядов» олдвуда. Может чуть меньше/больше безвкусицы. Шампанское и закуски ты не выбирал, как и сам ресторан. Жизнь в Канаде в определенном смысле хороша, в других - полный отстой. Каждый волен сделать свой выбор. Только в твоём описании столько «самохызування», что последующие попытки объяснения только напрягают и выглядят смешно. Мне лично абсолютно все равно сколько у тебя денег и как ты одеваешься. Я готов уважать твои труд и достижения. Но в душе ты остался хохлишкой. Уж не обессудь. Я бы предпочёл узнать, сколько книг ты прочёл, чем людям помогаешь, как живет украинская община в Канаде, да много ещё чего. Про дома канадские было интересно узнать (хотя, судя по фотоотчетам, с безвкусицей в интерьерах там тоже все в порядке). Но, не с моим счастьем. Шампанскава!
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Чуваки, чего вы так накинулись на выражение "одеться с иголочки"?
Вы шо, ни разу не одевались во всё новое?
Даже на собственную свадьбы в стираных трусах и папином костюме ходили?

Я с вас в шоке, вы какие-та дремучие кацапы.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А у меня сцыкляная дверь аткрываецца аутоматычно ….

Оце мой готель, виды с номера с 18 этажа и виды вокруг

 

Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Показати зображення...
Kurfürstendamm ?  :)
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Так.

Рассказьіваю сказку.

 Пришла Зима, канальі  в городе с Остроконечньіми Крьішами замерзли, и дети стайками катаються на  коньках. Вечереет, идет снежок, раздаються весельіе детские крики, лотошники на набережной раскладьівают пряники и кренделя. 

 Когда дети остановились отдьішаться, один  очень хорошо одетьій мальчик начал рассказьівать, на какую  прекрасную "Елку"  его  вчера  водили родители. В Ратушу! 
    Бьіли и  вкусньіе пирожньіе, и  игрьі, и подарки, (да-да, бьіли подарки!)    и даже бал-маскарад.   Дети  радостно кивают, тем более у мальчика на шапку сдвинута   дорогая   маска  зайчика.  Девочки смотрят с восхищением,  а мальчишки  хлопают по плечу

     Но когда  мальчик ,увлекшись, начинает рассказьівать, как в окна  зала , где  весело играл оркестр  заглядьівали  с улицьі  завистливьіе  мальчишки, которьіх непустили на елку,   он заметил, что все дети   замолкли, и  очень недобро на него смотрят.    И что у девочки, с которой он катался за руку штопаная курточка и  нет муфтьі.  А сьін булочника, хоть и одет с иголочки, но  презрительно кривит рот.  Потому что детей булочников не приглашают в ратушу на елку.

  -   Вот же бьіла потеха смотреть на их замершие  рожицьі ,  когда нам  официантьі подавали чай и шоколадньіе конфетьі!! 

     Сьін мясника вьізьівающЕ  сплевьівает мальчику   под ноги.

    Внезапно мальчик видит у своего носа летящий кулак, и его нос пронзает острейшая боль,

 -  Бейте его, смотрите, какие у него отглаженньіе брючки!!

   Мальчик не разбирая дороги рванул к ступеням набережной.   Его ботиночки стояли  наверху, в натопленой лавке  угольщика, чтоб одевать уже тепльіми на подзамершие в коньках ноги.  Он с удивлением подумал, что у других детей коньки - ето привязанньіе  веревками полозья к обьічньім башмакам.
  Ету мьісль прервали оплеухи  и подсрачники догонявших его  других детей. Они потеряли время, отвязьівая полозья коньков, но теперь его легко доганяли.

 " Неблагодарньіе сволочи!  Что я им сделал?!  Завистливьіе  дураки!!! "  - проносились галопом мьісли в голове мальчика.  Особенно ему бьіло обидно, что он им ничего плохого не сделал, а только хотел рассказать про Сочельник в Ратуше, куда их никогда в жизни и  не пригласят.

  Маска зайчика  из папье-маше слетела  и наверняка  бьіла уже растоптана , а коньки  предательски подворачивались на   огромньіх черньіх ступенях набережной.

"  Никогда больше не пойду кататься на канал, никогда!" -     подумал мальчик захлопьівая за собой спасительную дверь уголной лавки.
   
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Сказка для тех, кто читал ветку Маковия .
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Отличный слог, Мики. Не хватает только парочки дружков, которые на расстоянии наблюдали за действом и пришли в угольную лавку утешать потерпевшего и ругать плебеев.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

 :D

Сценарій закручується.

Маємо мальчіка, який в захваті забувся і почав про тих, хто зависливо заглядав у вікна.
І маємо зависливих, яким це не сподобалось і тому почали бити мальчіка.  :D
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

....
просто такі роздуми є трохи інтимними, i їх не прийнято транслювати на широкий загал. тільки в колі товаришів по щастю, однодумців і близької родини.
а ти поділився філософськими життєстверджуючими думками в такій кунсткамері, як різношорстне віртуальне збіговисько під назвою фуп.

Мишко, ти про що, який інтим? Які такі думки на широкий загал? Це все бездушні анонімні одиниці і нолі, які крутяться на купленому в складчину вінчестері десь під столом в офісі УП.

І взагалі, все це казка.

От чому є маса варіацій казки про Попелюшку і жодного варіанту про Попелюха? А чим Попелюх гірший? Чому така гендерна нерівність?

І чому реальність зовсім не така як в гарних різдвяних казках?

А реальність... Хочете реальність? Нате вам реальність.

Холодно, сиро, автобуса все немає і немає. Щоб доїхати до дешевого апартмента і піднятись в тісну кімнатку, яка орендується разом ще із двама такими ж. Щоб на трьох дешевше було. А там, якщо пощастить, руммейт дасть пару раз затягнутись. Благо, вже можна, вже легально. Але де ж її взяти, вона грошей коштує. А тут заплатити б за наступний місяць за кімнату. Хазяїн останній раз попередив, що за наступної затримки оплати речі будуть на вулиці. Та які там речі... Он, поряд копошаться бездомні, готуються до ночі.  В них речей і то більше. Живуть же якось. Вже веселі, також курнули. Може до них? Їх і годують безплатно, і на остогидлу роботу ходити не потрібно. Де хазяїн як пес і весь час шипить вслід - понаїхало вас тут...

А навпроти зупинки модний готель із великими вітринами ресепшн. Туди валом валить народ, мабуть якась закрита вечеринка. Хоч що значить мабуть, і так все ясно - корпоратив. Наближається Різдво, всі гуляють. Всі гарно одягнуті, З ГОЛОЧКИ, привітні і весело збуджені. Я б також був привітним і веселим на їх місці...

Кельнер відкриває перед ними двері, їх на вході чекає офіціант із кришталевими фужерами із шампанським на срібному підносі. І так захотілось перенестись по той бік великих блискучих вітрин, потрапити в той, інший світ. Так захотілось, що хоч плач чи криком кричи. Але не допоможе ні плач, ні крик. Нікому немає діла до чужих плачів і криків.

Залишилось одне - міцно-міцно закрити очі і уявити себе ТАМ. Де тепло і приємно, де гуляють привітні і веселі добре доглянуті і гарно одягнуті жінки і чоловіки, де грає музика і лунає сміх. Де всі вітають один одного з наступаючим Різдвом і цікавляться, куди вони поїдуть цього року на Різдво - на звичні Гаваї чи махнуть десь в Європу? Чи може залишаться вдома, тобто проведуть час в Скелястих Горах? Випало багато снігу, гірськолижні курорти в чудовому стані.

І знаєте - таке працює. Ніхто не знає в якому житті ми живемо насправді, в реальному чи віртуальному. То яка різниця що хто має насправді - реальне чи віртуальне. Якщо щось уявити, значить і ти це маєш. Віртуальність це є одна з форм виміру реальності. Ех, ще б затягнутись хоч раз...

І ось навколо цей блискучий світ з гарними приємними жінками і чоловіками. Снують офіціанти з різноманітними напитками і закусками. Грає жива музика. Біля барів скупчились різностатеві групи. Хтось танцює. Але ж час... Скоро проб‘є 12 і чари розвіються. В даному випадку прийде гулкий автобус і доведеться відкривати очі. На справжню реальність.

Тому швидко-швидко треба доводити уяву до логічного завершення. Ось останній віртуальний коктейль, останні «побачимось» і швиденько в гардероб. Там же і ваучер на таксі. Щоб добратись до свого віртуального будинку.

Стоп, стоп!!! Який ваучер, яке таке таксі? На мене ж чекає довгий лімузин. З баром. Да-а-а... Бідновата уява, треба розвивати. На цей вже раз пізно, нехай буде таксі, але наступного разу, на наступне Різдво, або навіть на цей Новий Рік - виключно лімузин.

А ось і реальний атобус. Ну що ж, прощавайте мої добрі уявні друзі по вечеринці. Було дуже приємно провести з вами час. До віртуальної зустрічі наступного Різдва.

Якщо ще й сусід по кімнаті залишить на пару затяжок, то вечір був просто чарівний. Справжній Різдвяний...

Останнє редагування: 12 грудня 2018 11:57:12 від Маковій
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

А чого всі на Маковія накинулися? Він лише подав цю тему під іншим кутом зору.
Людина реалізувала СВОІ ВЛАСНІ можливості та здібності.
ЗІ. Мій пост його взагалі не стосувався.
ЗІ. ЗІ. Не всім щастить у житті та й щастя буває примхливим і мінливим. Сьогодні перед тобою лакеї двері відчиняють, а завтра ти стоїш у черзі за безкоштовним супом. А в нашому світі може так статися, що про безкоштовний суп ми будемо тільки мріяти.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Во-первых, дети смотрели в окна в основном не завистливо, а как обычные дети из интереса. Во-вторых, многие уже были детьми постарше и им вовсе без интереса смотреть на елки в ратуше. Но пнуть (словесно) «героя» в непринужденно-воспитательных целях вполне считают нужным.
Подобные корпоративы нужны в основном там, где не хватает естественного общения и просто развлечений. Компания считает это полезным бонусом для тягловых коней. Когда у нас это было в новинку, я, лет 27-25 назад, ездил на корпоративы даже в Испанию. От недели до двух каждый год. Сейчас меня редко можно затянуть в кабак. Разве что уж если откровенно хорошая компания встречается. И общаться я предпочитаю не с теми людьми, которые остопиз_дели по работе, а с друзьями. И уж совсем не верится, что Маковея там поили розовым Крюг года высокого урожая. Но он рад войти в общество галантерейщиков кардинала.
   
Re: И вот я иду...с иголочки одетый...

Турч- знатный тролль. Выстебал этой темой Маковея смачно.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія