Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Гм..
Про сотейник -  то інакше й не скажеш, як сотейник, бо воно і не сковорідка, і не каструлька.

західно-українське - рондель
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Да, сачельник это край :)

Как собственно и греча/кура/доча.

Вчера читал описание гостинниц в туркише, какая-то в какошнике пишет "...... каждый день была кура"

Б...ля, меня аж трясти начало....

сачельник - ето такая же гадость, как куличи - московские попи лопатобородие ету заразу в Украину принесли и размножают в центрах оболванивания МП
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Абажаю каснаїзьічную чєчевїцу: справді первісно-слов'янською-бо-українською мовою: сочевиця (звідтіля і, бозна-як, отой касна-Сачєльнїк)!

МФА:ед.ч.[t͡ɕɪt͡ɕɪˈvʲit͡sə]: Происходит от праслав. *sočevica, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. сочевица, русск. чечевица (начальное «ч» в русск. чечевица объясняется слоговой ассимиляцией), диал. сочеви́ца, укр. сочеви́ця, белор. сачавíца, сербохорв. со̏чи̑во «чечевица», сочѝвица, чешск. sоčоviсе, šоčоviсе, словацк. šоšоviса, польск. sосzеwiса. Связано с сочиво, сок.

Доінтерпретуймо отепер отой потворний Сачельнїк (религ. канун хрїстїанскава празднїка Раждїства ілї Крїщенїя):

МФА:ед.ч.[sɐˈt͡ɕelʲnʲɪk]: Происходит от существительного сочень, далее от др.-русск. сочиво «зерно чечевицы», русск.-церк.-слав. сочиво φακός, болг. сочиво́ «похлебка», сербохорв. со̏чиво «чечевица, бобовые», словен. sočȋvo – то же. Производное от праслав. *sòkъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. сокъ (греч. χυλός), укр. сік (род. п. со́ку), белор. сок, болг. сок, сербохорв. со̑к (род. п. со̏ка), словенск. sọ̑k (род. п. sо̣̑kа, sоkа̑), польск. sok, в.-луж., н.-луж. sоk «чечевица».

Отож - зрозуміймо "Сачельнїк": сочевоустар. сок из конопляных, маковых и т. п. семян, употребляемый вместо масла ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
кушанье, приправленное этим соком; кутья

+
Происходит от др.-русск. сочиво «зерно чечевицы», русск.-церк.-слав. сочиво φακός, болг. сочиво́ «похлебка», сербохорв. со̏чиво «чечевица, бобовые», словен. sočȋvo – то же. Производное от праслав. *sòkъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. сокъ (греч. χυλός), укр. сік (род. п. со́ку), белор. сок, болг. сок, сербохорв. со̑к (род. п. со̏ка), словенск. sọ̑k (род. п. sо̣̑kа, sоkа̑), польск. sok, в.-луж., н.-луж. sоk «чечевица».

Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю. Чуб. III. 456. Ум.  = Роди, Богине Мово, мовоборців проти рабоф-рїбят-іба-їдят-касна-чечевїцу-напракат!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

лодьіжка
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Как пазнать россо-рїбят?
Кто каснаїзьічнїкам брат?
Кто рїбйонак-іба-раб?
Каво кармїт россо-штаб?

Как пазнать закрїпащоннава русскім антїславянскім їзьіком-МФА:ед.ч.[ɪ̯ɪˈzɨk] і русскай нїґїлїстїческай культурай рабскава рїбйонка і россораба-українца?

Та досить почитати трішки вище - й довідатися!

Отакенько: Нада чітать маламакскалятам сачінєнїє "Касна-Атцьі і дєтї" (каво, какова афтара ета?): прірва між россо-народом та касна-інтелігенцією, між "арфаґрафїєй і арфаепїєй" - і вся решта прірв, які шизофренізують і нинішніх росссозаворожених дурнів-українців-інфан-телят:

Рїбйонкі і рабьі -
Дєтї і атцьі:
Інтїллїгенция і народ - УВЬІ! -
Рївалюцьія цапа і афцьі!



   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Олександр Палій
Вчора о 17:55 ·

Песня на настоящем исконном русском языке (мокша, то бишь моксель), не испорченном влиянием Запада, ну и Юга.

Луганясонть Келунясь,
Луганясонть Келунясь.

Точь мочь куманёр Келунясь,
Вишка кума куманёр Келунясь.

Келунясь пек мазыне,
Келунясь пек мазыне.

Точь мочь куманёр мазыне,
Вишка кума куманёр мазыне.

Луганясонть местейнят?
Луганясонть местейнят?

Точь мочь куманёр местейнят,
Вишка кума куманёр местейнят?

Карман тикшес пурнамо,
Карман тикшес пурнамо.

Точь мочь куманёр пурнамо,
Вишка кума куманёр пурнамо.

   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Абажаю каснаїзьічную чєчевїцу: справді первісно-слов'янською-бо-українською мовою: сочевиця (звідтіля і, бозна-як, отой касна-Сачєльнїк)!

Доінтерпретуймо отепер отой потворний Сачельнїк (религ. канун хрїстїанскава празднїка Раждїства ілї Крїщенїя):

Аткуда єсть пашол "КАСНА-КАНУН"? - Інше штучне слово в деслов'янізованій російській - із незрозумілої маскалятами ГРІШНОЇ церковнослов'янської (але отого неомаскалята не відають):

Word: кану́н,
Near etymology: откуда накану́не. См. кано́н. Ошибочно предположение о заимствовании из нов.-перс. kanūn "теперь" у Шёльда (Symb. Rozwadowski 2, 297 и сл.).

КАНОН: Происходит от др.-греч. κανών «прямая палка, шнур; линейка, прави́ло; пра́вило»; вероятно, связано с κάνη «тростник».Др.- русск., сербск.-церк.-слав. канонъ «церк. правило» (с 1382 г.), «песнь во славу какого-либо святого» (мин. 1097 г. и др.), «время накануне» (Яков Мних, Жит. Бориса и Глеба и др.). Также др.-русск. канунъ во всех этих знач. Русск. форма на -о- является литературной по происхождению, на -у- — народной.
 
Какаяразнїца - канун ілї канон?
Для каснаЇзьіка бїзразлїчіє - закон!
Наканунє нїкананїческава москвоума -
Ізабрїлась фся антїславянская їрунда!


Як сутослов'янською мовою, українською - канун і наканунє? Ото вапрос-і-атвєт!

Приклад: Канун нового го́да – Ще́дрий вечір.
Канун Рождества, сочельник – свят-вечір; багат-вечір.
Зве́чора, нар. – накануне вечером... ітд!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Нарешті пані Врода знайшла цікавого співбесідника -- саму себе!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Абажаю каснаїзьічнає внїзапнає (?) "вдруґ"! Жодний россословник не відає достеменну етимологію оного (лиш один трішки, й досить іздаля, здогадався)!

Аткуда єсть пашло "вдруґ"?
Ат етава бїрьот іспуг!
Паґубят маскалят і нїбїса і зїмной круґ:
Іба-МФА:[ˈibə] вдруґ їзьіку - нїкто нї друґ!


Самі собі - вороженьки, оті антислов'янята. Бо ніхто не зволіє пояснити штучним та гібридним палеоканцап'ятам і неокаснаїзьічнїкам - звідкіля оте слівце взялося і саме як. Доки не вивчать українську мову - аж доти не дізнаються.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Абажаю каснаїзьічнає "вор"! Аткуда ано праізашло - ілї как пахїтїлї ЇВО: Этїмалоґїя: Праісходїт із нїустановлєннай формы.

Як отаке можливе? Та отепер же - ану повторімо оцей давній "каснасїкрєт русскава варавства": Врода: 8 травня 2007 21:37:00:

Насправді увесь секрет заритий у формулі "Разсія - Трєтїй Рїм", тьху, кажу ж: "Масква - Трєтїй Рїм" + православний фанатизм та ідеологія царату породжені втратою (1453) Константинополя (1470р - вирішальний): Але:

Москалюги й москалята -
Першу Русь украли,
Третій Рим, Другу Румун'ю -
Й Іслам із Кораном!

Москалюги й москалята -
Слово "вор" украли:
Без "вориння", без "хвірточки" -
Без вроди й моралі!


Пояснення:
Румунія і є другим Римом - по імені! А турксько-монгольський вандалізм + софтвер-програма візантійства - й породили ідею імперії... Кажу ж: від отої ідеї! Я сама жалію, що в 1877-ому не взяли назад Константинополь! Не оправдали та зрадили імперію: намарно остільки жертв. Українці Ґоґаль та Дастаєвській (ба навіть Шевченко та його братство) - отакого православного імперського складу ума й були.


Не кидаймо наших милих слов'янських українських діточок на путьїно-поталу "русскава-варавства" - не допустімо, щоб їх у нас москвовикрадали, нам не байдуже - не посилаймо їх стихійно ув москалі!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Аткуда, ґаварю, і бєз ізґїба -
Праізашло касна-спасїбА?
Нїпанїмаю - іба боґ Бай, ОН:
Нїблаґадарньій іспакон!


Ясно - що з (пра-) української, але гляньмо, як лиш одне касна-А - збиває каснаїзьічнїкаф з кцп-пантелику:

Спасїба: Происходит от праслав. *sъpasi bogъ, от кот. в числе прочего произошли: укр. спаси́бi «спасибо». Староверы избегают этого выражения, поскольку видят в нем «спаси бай» и усматривают в слове «бай» название ЇзыческАВА боґа.

БЛАТНЫЕ НАСЛЕДНИКИ СТАРОВЕРОВ:
табу на слово "спасибо"
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Ат спасїба - да блаґадарю! Аткуда ета антїславянская калька і нїблаґадарнасть?

Этимология: бла-го-да-ри́ть: Происходит от русск. благо + дарить, дар; предположительно, калька др.-греч. εὐχαριστέω «благодарить, быть благодарным», εὐχάριστος «благодарный»; из εὐ «хорошо; благо, хорошее» + χαρίζομαι «делать приятное, дарить».

Подякуймо Богині Мові, що отих фальшивих, штучних та спотворених дарів деслов'янізованої російської - дастьбі в українській.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Про запропащення й знепропащення какцап'ят утопією! Ану - не повірмо!
 

ROSSO-CARTAGO DELENDA EST? - Аж до тої міри вона пропаща? Нема жодної альтернативи?

Москва - має бути дослов'янізованою:
Тож дослов'янізуймо пропащу Москву!
Насущним українським духом - живою мовою:
Нумо - доцивілізуймо російську орду!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Весна-иба-касна-близка. Влияет и луна.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

В адном годє у маскалят - 12 луна-ходафф:

Москвовлїянїє касналуньі!
Сїрєчь - ана влїваєтса і льйотса: Іду на вьі!
У антїславянскай ардьі -
Ньєт мєсяца на нєбє: іспортїлїсь часьі!


Влїять: Borrowed from Old Church Slavonic въльꙗти (vŭlĭjati). In the modern senses, a semantic loan from French influer. = Фрацузскава? Каснаїзьічнїкафф нада дакалькїравать і дакантамїнїравать - іба нїззя даславянїзїравать!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

В адном годє у маскалят - 12 луна-ходафф:
Москвовлїянїє касналуньі!
Сїрєчь - ана влїваєтса і льйотса: Іду на вьі!
У антїславянскай ардьі -
Ньєт мєсяца на нєбє: іспортїлїсь часьі!

Влїять: Borrowed from Old Church Slavonic въльꙗти (vŭlĭjati). In the modern senses, a semantic loan from French influer. = Фрацузскава? Каснаїзьічнїкафф нада дакалькїравать і дакантамїнїравать - іба нїззя даславянїзїравать!
Розумна- прерозумна, а користі - нуль.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Аткуда єсть пашло развлїкатса - і как развлікаєтса каснасволоч? Грішний церковнослов'янізм + калька з французької.

МФА: [rəzvlʲɪˈkatʲ] Происходит от гл. развлечь , из раз- и влечь по методу кальки с франц. distraire «развлекать», далее от праслав. *velkťi, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. влѣкѫ, влѣшти, русск. волочь (=сволоч), волочить
+
МФА: [rəzvlʲɪˈkat͡sːə]: Образовано добавлением -ся к гл. развлекать, далее от гл. влечь, из церк.-слав., ср. волоку́. Использовано в качестве кальки франц. distraire


Русск. сущ. сволочьс XIV века (в знач. «сволочённый куда-либо мусор»).

Сїрєчь - как развлїкаєтса россомусар?
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Аткуда єсть пашло ґлумїтса? Іба в саврїмєннам русскам - ньєт распрастраньоннава слова ґлум (лїшь прост. обл. - під впливом мови)!

Українська має і зберігає повнофункціональну, неампутовану первісну парадигму. Отож: візьмімо на глум рассєйську!

Слово: глум,
Ближайшая этимология: род. п. -а "шутка, насмешка", глуми́ться, укр. глум, глуми́ти, блр. глум, глумíць, ст.-слав. глоумъ (Супр.), болг. глум "шутка", сербохорв. глу́мити се "шутить", глу́ма "шутка, игра", словен. glúmiti se "сыграть шутку", др.-чеш. hluma "histrio", польск. gɫum "жестокое обращение, пытка, унижение", gɫumić "дразнить, жестоко обращаться".
Дальнейшая этимология: Родственно др.-исл. glaumr "шумное веселье", др.-исл. gleyma "быть веселым, мешкать, забывать", далее, греч. χλεύη "шутка, насмешка", χλευάζω "шучу", лит. glaudas "забава", glauda ж. -- то же (Даукша), gláudoti "шутить", лтш. glaudât -- то же; см. Цупица, GG 174; Бернекер 1, 308; Торп 149; Траутман, BSW 91; М. -- Э. 1, 621 и сл.; Младенов, AfslPh 36, 120 и сл.; Сольмсен, Beitr. 246 и сл. Неприемлема мысль о заимствовании из герм.

Proto-Slavic Etymology: ҐЛУМ:
Denominative verb from *glumъ, *gluma (“mockery? amusement? joke?”) + *-iti, from Proto-Indo-European *gʰlow-m-, from the root *gʰlew-. Cognate with Old Norse glaumr (“jubilation”), gleyma (“to forget, to jubilate, to make merry”), Old English glēam (“jubilation, joy”), Ancient Greek χλεύη (khleúē, “joke, mockery”), χλευάζω (khleuázō, “to joke”), Lithuanian glaudas, glauda (“fun”) (Daouksha's dictionary), gláudoti (“to joke”), Latvian glaudât (“to joke”).

Навіть і в поляків - лиш де українізм-діалектизм: Polish: głumić (dialectal) - а głum зовсім нема!… І російська і польська (вони найподібніші і отут і деінде) - деслов'янізовані та деіндоевропеїзовані ...
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Врода шо, ипанулась на старости лет ? Нашла себе собеседника в виде ФУПа ?
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Ото й доказ - що каснаїзьічнай рассєйскай неможливо думати! Як можна з ними розмовляти - вже незважаючи на антиестетику потворного їзьіко-звучання? Гідности й поваги б забракло!

Москвоум - не думає і не може думати, бо нема ЧИМ: бо дастьбі й слова "думка"!

   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Популярное слово "поподробнее".
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

сравни. Невідово чи срав чи ні...
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Популярное слово "поподробнее".

Со временем будет попопулярнее ;)
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Попопипдеть :D
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Вчасні слова - кацапоінкубація + каснакарантин! Ото дивина дивин й дивовижа дивовиж! Натепер!
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Пані Вродо, слова " інкубація" і " карантин" не російського походження, то на біса Ви приліпили до них своє улюблене КАСНА- , КАЦАПО- ?
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Пані Лусьстраціє: бо отут анти-кацапоінкубація та анти-каснакарантин. Майте хоч трішки уяви - й аніскілечки "бїзабразнава ваабраженїя"...

Но аткуда єсть пашло каснаїзьічнає "ваабраженїє"? (Этимология - Происходит от ?)? = Ото неросійське слово - незрозуміла, а потім спотворена росіянами калька з німецької: вообразить: согласно Унбегауну, это калька нем. Bildung «образование».
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Попопипдеть :D

Хто відгадає слово з трьома по підряд ?
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Аткуда єсть пашол паступак? - "Прїступлєнїє і наказанїє" Дастаєфскава - ото не мово-злочин і не мовокара! Чинний мововчинок - чинить злочин зрозумілим!

Але преступнїк (злочинник) + паступак (вчинок) - од лиш "ступати", а не "чинити"?  Ото касназомбенята - каснаступають прямісінько до пекла!

Паступак: Этимология Происходит от гл. поступать, далее из ??

   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Нарешті пані Врода знайшла цікавого співбесідника -- саму себе!
Так воно так і раніше було.

Пожаліймо сердешненьку. Певно, в Гамериці, коли вона наважується до когось звернутися з своєю маячнею, їй у відповідь крутять пальчиком біля скроні?
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Ніби можна розмовляти з каснаказьоннимі москвоумами - з россокріпаками! Ці "казьонньіє касначілавєкі" остаточно позбавлені здорового глузду - живуть в коґнітивному дисонансі: думають лиш каснаанахронічними комісарокритеріями псїхушек (єдиний совєторелікт в їхніх умах).

Но аткуда єсть пашло каснаказьоннає чмо - слово казна і казьонньій?

Як бачимо, москвоум - москвотюрькський, антислов'янський, а антиукраїнський - і поготів:

казённый: неодобр. формальный, официальный + лишённый индивидуальности; банальный, шаблонный

казна: Происходит от др.-русск. казна, из тюркск.; ср.: тур. ẋaznä, крым.-тат. ẋazna — то же, тат. ẋäzinä. Зафиксировано начиная с грам. 1389 г
казначей: др.-русск. казначеи. Заимств. из тюрк.; ср. караим. L. χаznаčу, кыпч. kаznасу, тур. χаznаdžу.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Со временем будет попопулярнее ;)

 :)
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Хто відгадає слово з трьома по підряд ?

Легко: попоподробнее.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Ніби можна розмовляти з каснаказьоннимі москвоумами - з россокріпаками! Ці "казьонньіє касначілавєкі" остаточно позбавлені здорового глузду - живуть в коґнітивному дисонансі: думають лиш каснаанахронічними комісарокритеріями псїхушек (єдиний совєторелікт в їхніх умах).

Но аткуда єсть пашло каснаказьоннає чмо - слово казна і казьонньій?
Як бачимо, москвоум - москвотюрькський, антислов'янський, а антиукраїнський - і поготів:

казённый: неодобр. формальный, официальный + лишённый индивидуальности; банальный, шаблонный

казна: Происходит от др.-русск. казна, из тюркск.; ср.: тур. ẋaznä, крым.-тат. ẋazna — то же, тат. ẋäzinä. Зафиксировано начиная с грам. 1389 г
казначей: др.-русск. казначеи. Заимств. из тюрк.; ср. караим. L. χаznаčу, кыпч. kаznасу, тур. χаznаdžу.

Да, отсюда происходит "казна-що".

Останнє редагування: 11 лютого 2020 23:00:02 від Kilkenny
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Легко: попоподробнее.

Не зовсім. Ви просто штучно добавили третій префікс. Треба шукати з коренем що починається на по

Попопонтоваться
Попопортить
Попопостить
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Хто відгадає слово з трьома по підряд ?
попиздувализвіконмухи. Розстав правельно пробіли.  :beee:
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Легко: попоподробнее.
:gigi: ні.

попопоня.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

попиздувализвіконмухи. Розстав правельно пробіли.  :beee:

Попи здували з вік онмухи.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

Попи здували з вік онмухи.
:beee:

НІ.

Думай..те.
   
Re: Які слова коцапоязика ви ненавидите?

ПОПИ І МУХИ
Олександр Обрій :: ПОПИ І МУХИ   
Попи здували з вікон мух.
щодня й щоночі – дмух і дмух.
Та мухи знову, мов ручні,
сідали згодом на вікні.
 
І на даху й на вітражах –
бeз ліку мух. Ну просто жах!
Піп папі скаргу подавав
про лютість мушачих навал.
 
А папа ввів пeрéпис дат
і мух. Хоч муха й не солдат...
Хоча не офіцер і піп.
Рахуй, допоки нe осліп!
 
《Всі дати явок, імeна
(щоб жодну муху нe минав!)
мeні на стіл щосeрeди!
Бий муху ту, що сeрe, в дих!》
 
Попів оказія така
вмить приголомшила... Та кат...
Та кат зна, що його робить!
Служіть попи – Його раби.
 
Рахуй, рахуй, рахуй, рахуй!
А в рeзультаті – знову... здуй.
Яку за цe заплатять мзду?
Та йдe воно усe... туди ж.
 
Ділааа... Ховайся хоч в намeт!
Ці мухи пруть, нeмов на мeд...
Чи в цeркві просмeрділо щось?..
Усe обнюхали! Як ось...
 
Кмітливий піп якийсь з комор
дістав торбину. Мухомор!!!
Всяк піп кришив і клав, сопів.
А мухи – сіли на попів...

(с), Сашко Обрій.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія