Аткуда єсть пашло ґлумїтса? Іба в саврїмєннам русскам - ньєт распрастраньоннава слова ґлум (лїшь прост. обл. - під впливом мови)!Українська має і зберігає повнофункціональну, неампутовану первісну парадигму. Отож: візьмімо
на глум рассєйську!
Слово: глум,
Ближайшая этимология: род. п. -а "шутка, насмешка", глуми́ться, укр. глум, глуми́ти, блр. глум, глумíць, ст.-слав. глоумъ (Супр.), болг. глум "шутка", сербохорв. глу́мити се "шутить", глу́ма "шутка, игра", словен. glúmiti se "сыграть шутку", др.-чеш. hluma "histrio", польск. gɫum "жестокое обращение, пытка, унижение", gɫumić "дразнить, жестоко обращаться".
Дальнейшая этимология: Родственно др.-исл. glaumr "шумное веселье", др.-исл. gleyma "быть веселым, мешкать, забывать", далее, греч. χλεύη "шутка, насмешка", χλευάζω "шучу", лит. glaudas "забава", glauda ж. -- то же (Даукша), gláudoti "шутить", лтш. glaudât -- то же; см. Цупица, GG 174; Бернекер 1, 308; Торп 149; Траутман, BSW 91; М. -- Э. 1, 621 и сл.; Младенов, AfslPh 36, 120 и сл.; Сольмсен, Beitr. 246 и сл. Неприемлема мысль о заимствовании из герм.
Proto-Slavic Etymology:
ҐЛУМ:
Denominative verb from *glumъ, *gluma (“mockery? amusement? joke?”) + *-iti, from Proto-Indo-European *gʰlow-m-, from the root *gʰlew-. Cognate with Old Norse glaumr (“jubilation”), gleyma (
“to forget, to jubilate, to make merry”), Old English glēam (“jubilation, joy”), Ancient Greek χλεύη (khleúē, “joke, mockery”), χλευάζω (khleuázō, “to joke”), Lithuanian glaudas, glauda (“fun”) (Daouksha's dictionary), gláudoti (“to joke”), Latvian glaudât (“to joke”).
Навіть і в поляків - лиш де українізм-діалектизм:
Polish: głumić (dialectal) - а
głum зовсім нема!… І російська і польська (вони найподібніші і отут і деінде) - деслов'янізовані та деіндоевропеїзовані
...
ні.