В 2014 году после обстрела в соседнем доме загорелся балкон. Вышли с соседкой управдомшей посмотреть, в этот момент снова начали стрелять и у нас над головой взорвалась мина. До сих пор вспоминаю, как осколки по асфальту стучат рядом с тобой. Не предполагал, что в таком возрасте я смогу с такой скоростью бегать с бабкой на плече. 

Из той же оперы.
Жена пошла гулять с собакой.
И вдруг обстрел.
Сосед с балкона считал - 30 мин вокруг дома.
Грохотало - чисто Сталинград. Земля дрожала вместе с домом.
И этот непереносимый свист приближающихся мин...
Жена лежала под елкой в сквере. Закрывала собой собаку (собака, кстати, поседела).
Я после каждого "траха" выскакивал на балкон.

И оба думали, что попало в одного из нас...
Самый страшный момент - тишина после обстрела...

 

Останнє редагування: 22 жовтня 2018 14:43:45 від Бандер1вець

Розлучення рвануло. Так шо ше не відійшов. Часом кошмари сняться. Часом паніка. Інколи апатія.
Але то фігня бо усі рідні і близькі живі здорові. Жити всі мають де. Їсти є що. Усі працюють...

Блін, співчуваю....  втратив класну тещу, я ще пам'ятаю твої розповіді про її подарунки...

Розлучення рвануло. Так шо ше не відійшов. Часом кошмари сняться. Часом паніка. Інколи апатія.
Але то фігня бо усі рідні і близькі живі здорові. Жити всі мають де. Їсти є що. Усі працюють...

=========================
 Було... пом'ятаю.

Розгорнути попередні цитати...

Бандер1вець, 21 жовтня 2018 14:42:42

Розлучення рвануло. Так шо ше не відійшов. Часом кошмари сняться. Часом паніка. Інколи апатія.
Але то фігня бо усі рідні і близькі живі здорові. Жити всі мають де. Їсти є що. Усі працюють...

Блін, співчуваю....  втратив класну тещу, я ще пам'ятаю твої розповіді про її подарунки...

Про тещу був стьоб... нічо вона не дарувала

Мне было страшно 1 декабря 2013 года, очень страшно..еще когда мать отходила..она похудела до последней степени, это страшно...а всем предыдущим дописувачам сердечно сочувствую(((

Як на мене варто розрізняти в цій гілці два поняття  (при всій повазі та співчуттю): реальне горе, що пов'язане зі смертю близьких, та реальні життєві ситуації, коли було реально страшно...

Як на мене варто розрізняти в цій гілці два поняття  (при всій повазі та співчуттю): реальне горе, що пов'язане зі смертю близьких, та реальні життєві ситуації, коли було реально страшно...

Страшно чого?

Самий сильний страх людини, то страх смерті, а страх смерті дитини, ще більший.

Горе втрати, то вже потім. Мова не про горе. Факт, що саме страшне - це смерть близької людини, що трапляється у вас на очах чи реальна загроза вам.

Як на мене варто розрізняти в цій гілці два поняття  (при всій повазі та співчуттю): реальне горе, що пов'язане зі смертю близьких, та реальні життєві ситуації, коли було реально страшно...

безперечно
або миттєво страшна (в плані емоцій очікування біди) ситуація, яка дуже швидко благополучно ров"язалася, або реальне незбувне горе, яке житиме поки живе людина яку те горе спіткало

.

Останнє редагування: 3 листопада 2018 21:18:57 від bravecat

мені напевно повезло, бо саме страшне і кошмарне ставалося уві сні. в реалі були стресові ситуації - і смерті близьких, і аварійні ситуації, напад. але вмикалися якісь захисні механізми, і відчуття жаху і розпачу оминало.

Воно у вас на підсвідомість впало. То гірше ніж прожити,  відсумувати ітд.

В мене та сама проблема.