СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ. НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОН — 1095
ГОЛУБ
Варвара Савівна,
1918 р. н., жителька
с. Стовбина ДолинаНовосанжарського району Полтавської області
(запис 07.05.2008 р.,
Река Галина Володимирівна)
4. Голод 1932-1933 та 1946-1947 років пам'ятаю добре.
5. На мою думку причиною голоду було те, що забирала урожай влада.
6. Не хочу називати цих людей, щоб не наробити зла їх онукам.
7. Не було.
8. Не мали, приходили вночі два чоловіки і дві жінки. У нас взагалі забрали 10 підвід зерна, дві корови, коні з реманентом, троє свиней, шестеро овець. В дворі зробили колгоспний двір, а з хати зробили контору і кухню. Вижили ми завдяки тому, що жили поруч з цією кухнею.
9. Хотіли висилати, але не вислали, не били.
10. Не мали.
11. Якщо ховали десь в одязі гроші чи речі, то брали на руки дітей і плакали, кричали всі.
12. Ми зуміли сховати частину муки в колодязі -впустили на вірьовці.
13. Не скажу, щоб не робити зла дітям і онукам, адже це все були свої люди з бідноти.
14. Ходили групами чоловік по 4 у нічний час.
15. Ми ховали в колодязі.
16. Брат Федір ходив до колгоспу, то його годували за роботу.
17. Забирали і інші речі. Вивозили сундуки з одягом. Нам залишили те, що було на нас одягнене.
18. Нечула.
19. Не дозволяли. Був один хороший сторож, який дозволяв дітям збирати, то його розстріляли за це.
20. Сторожі були найняті з чужого села.
21. Бідняки хотіли, багатодітні.
22. Змушували розкуркулюючи. Забрали все і сказали, що ми тепер у колгоспі.
23. Ми заховати не вспіли.
24. У нічний час.
25. Один раз, забрали все зразу.
26. На початку весни 1933 року.
27. Відвозили в город і залишали. Дуже багато вмирало.
29. Не знаю, мабуть здоровіші.
30. Родичі допомагали по можливості. Мені допоміг батьків брат.
31. Їли траву.
32. Батьків рідний брат допомагав.
33. Споживали листя берестка, товкли, замішували, пекли на голій сковороді.
34. З берестка.
35. Не їли.
36. Можна. У 1947 році у кого були велосипеди їздили в Полтаву по продукти. А були що ходили і пішки.
37. Не було.
38. На нашім хуторі Голуби померло 4 Гуньків, була Наталка з сином, померла, Хоменки померли, Старшиненки, Горобець Василь, Ганна, Яків і дитина.
39. На хуторі Сліпки чула, що жінка їла дітей. Не знаю чи правда.
40. Або родичі хоронили, або в одній ямі або в колодязях.
42. Хутір Барнаші весь вимер, всі поховані в одній ямі.
43. Поминають.
44. За часів радянської влади не згадували навіть, тепер поминають в церкві і біля пам'ятника «Жертвам голодомору».
45. Є церква Покрови Пресвятої Богородиці. Відноситься до Київського патріархату.
46. В с. Стовбина Долина встановлено пам'ятник «Жертвам голодомору 1932-1933 рр.»
47. Сучасна молодь багато знає про ті події. Звичайно розповідала і дітям і онукам і сусідам.
48. Хіба я знаю хто винен, були чужі люди, їх заставляли ходити збирати, трусити. Вони і бідних трусили.
51. Такий магазин був у Полтаві, ми поміняли перстень на борошно, крупи, сіль.
