Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

Пропоную накурену тему.
Ітак, ілон маск, накурившись, заявив, шо у нашої реальності є тіки один шанс із якогось там числа з багатьма нулями, шо наш світ реальний, а не компьютєрна симуляція. В принципі, згоден.

Але якшо так, то наша реальність тоді гра. А це уже непогано.
Це значить, шо життя кожної людини, це, скоріш за все, лише один із левелів. Тобто рівнів.
І це значить, шо після смерті ми таки не помираємо, а лише переходимо на інший рівень. На наступний, якшо пройшли, або на попередній, якшо програли. Або може навіть на самий старт гри.
Тоді можна трохи поприкидувати, як воно все може бути, і навіть розробити теоріїю, а може навіть і релігію.

Отже, життя, це левел.
А раз левел, то його треба пройти. Це раз.
Левел, по ідеї, починається, коли персонаж (тобто ми) народжується, і закінчується, коли персонаж помирає.

І два: у кожного левела є якісь задачі, поінти всякі, енеміз і прочая галіматья.
У житті це скоріш за все гроші, всяка матеріальна хрінь і мабуть статусність всяка, типу знаменитості і теде і тепе.

Отже, які можуть бути задачі персонажа?
Теоретишно, все дуже тупо: побільше поінтів, бонусів, побільше налупити ворогів і вчасно здохнути.  :S
Хоча мають бути і правила якісь. Шось робити можна, а шось нізя.
Получається так.

А ще є чіти і зберігання.
Імхо, така фігня як дежавю (мабуть кожен із цим сталкувався) - це побічка зберігання гри. У моменти перед ризиком (або просто коли набридло вже грати абощо) ігрок, який нами управляє, робить зберігання. Якшо нас потім убили, то гравець робить завантаження гри заново, але якшо ця гра дуже мощна, то там зберігатися/відновлюватися не так то і просто, потребує багато ресурсів і всякої синхронізації, отож, піля перезагрузки, ми відчуваєю шо шось подібне уже переживали, чи шо.
Ну або гравець ставить нас на автономку і валить кудись по своїм ділам, а наше життя стає рутинним і там нема нічого цікавого.

Або ігрок рішив зачітити: фуяк і робить своп персонажів, наприклад перетворюючи якого васю-алконавта на якогось там допустім мера міста. А потім у того хто став васьою, у нього відбуваються пздц глюки, він пригадує шо його в минулому житті звали петром і він розмовляв на іншій мові, був женатий і так далі... І після такої фуйні може навіть в дурку попадає. А це лише один із геймерів зафуярив чіт. Мало лі.

По ідеї, можна реально зробити добрячий аналіз, і навіть вирахувати, що треба робити в житті, шоб пройти до наступного левела, бо зникати тіпа ж не хочеться.


Можна навіть фільм про це зафуярити.
Наприклад про гру, в якій усе приблизно таке як у нашому житті, і де ти можеш управляти персонажем. Помагати йому приймати якісь там рішення і все таке.
А потім персонаж починає шось підозрювати, пробує найти контакт із гравцем, який ним управляє, гравця це прикалує, він починає знущатися над персонажем, але той шось там пакостить чи шо, чим дуже бісить гравця, і той придумує для нього всякі напасті, а той якимсь фуєм виходить на адмінів абощо і ті роблять мегачіт - приносять проблему самому ігроку, абощо.
Може вийти навіть непоганий тріллєр.

Шо скажете?  B-)
   
Пропоную хоч іноді дякувати програмьорчикам за винайдення швидкої прокрутки веб-сторінок . ))
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

думаю нема ніяких поінтів
якщо це дійсно симуляція - то це зроблено просто для розваг
   
якщо це дійсно симуляція - то це зроблено просто для розваг
"просто" і "для розваг" - це два взаємовиключаючі слова.
   
Пропоную накурену тему.
Ітак, ілон маск, накурившись, заявив, шо у нашої реальності є тіки один шанс із якогось там числа з багатьма нулями, шо наш світ реальний, а не компьютєрна симуляція. В принципі, згоден.

Але якшо так, то наша реальність тоді гра. А це уже непогано.
Це значить, шо життя кожної людини, це, скоріш за все, лише один із левелів. Тобто рівнів.
І це значить, шо після смерті ми таки не помираємо, а лише переходимо на інший рівень. На наступний, якшо пройшли, або на попередній, якшо програли. Або може навіть на самий старт гри.
Тоді можна трохи поприкидувати, як воно все може бути, і навіть розробити теоріїю, а може навіть і релігію.

Отже, життя, це левел.
А раз левел, то його треба пройти. Це раз.
Левел, по ідеї, починається, коли персонаж (тобто ми) народжується, і закінчується, коли персонаж помирає.

І два: у кожного левела є якісь задачі, поінти всякі, енеміз і прочая галіматья.
У житті це скоріш за все гроші, всяка матеріальна хрінь і мабуть статусність всяка, типу знаменитості і теде і тепе.

Отже, які можуть бути задачі персонажа?
Теоретишно, все дуже тупо: побільше поінтів, бонусів, побільше налупити ворогів і вчасно здохнути.  :S
Хоча мають бути і правила якісь. Шось робити можна, а шось нізя.
Получається так.

А ще є чіти і зберігання.
Імхо, така фігня як дежавю (мабуть кожен із цим сталкувався) - це побічка зберігання гри. У моменти перед ризиком (або просто коли набридло вже грати абощо) ігрок, який нами управляє, робить зберігання. Якшо нас потім убили, то гравець робить завантаження гри заново, але якшо ця гра дуже мощна, то там зберігатися/відновлюватися не так то і просто, потребує багато ресурсів і всякої синхронізації, отож, піля перезагрузки, ми відчуваєю шо шось подібне уже переживали, чи шо.
Ну або гравець ставить нас на автономку і валить кудись по своїм ділам, а наше життя стає рутинним і там нема нічого цікавого.

Або ігрок рішив зачітити: фуяк і робить своп персонажів, наприклад перетворюючи якого васю-алконавта на якогось там допустім мера міста. А потім у того хто став васьою, у нього відбуваються пздц глюки, він пригадує шо його в минулому житті звали петром і він розмовляв на іншій мові, був женатий і так далі... І після такої фуйні може навіть в дурку попадає. А це лише один із геймерів зафуярив чіт. Мало лі.

По ідеї, можна реально зробити добрячий аналіз, і навіть вирахувати, що треба робити в житті, шоб пройти до наступного левела, бо зникати тіпа ж не хочеться.


Можна навіть фільм про це зафуярити.
Наприклад про гру, в якій усе приблизно таке як у нашому житті, і де ти можеш управляти персонажем. Помагати йому приймати якісь там рішення і все таке.
А потім персонаж починає шось підозрювати, пробує найти контакт із гравцем, який ним управляє, гравця це прикалує, він починає знущатися над персонажем, але той шось там пакостить чи шо, чим дуже бісить гравця, і той придумує для нього всякі напасті, а той якимсь фуєм виходить на адмінів абощо і ті роблять мегачіт - приносять проблему самому ігроку, абощо.
Може вийти навіть непоганий тріллєр.

Шо скажете?  B-)

Дорогой Вы мой человек...

А что если я скажу Вам, что Вы умираете и возрождаетесь каждую триллионную долю секунды?
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

просто для розваг - це два взаємовиключаючі слова.

якщо слідувати аргументам маска то який найбільш імовірний сценарій появи "наступної симуляції"?
створення комп'ютерної гри з віртуальною реальністю і підпискою типу як у Netflixa
або як варіант - щось типу інструменту реабілітації, з якимось медичними цілями
і там і там ніяких поінтів не буде - буде просто експірієнс і нічого більше
   
А что если я скажу Вам, что Вы умираете и возрождаетесь каждую триллионную долю секунды?
може бути.
Якшо наприклад, розпад і рух атомів йде не лінійно, а ривками - вперед і назад, з незначним зміщенням, то да, можливо ми умираємо і народжуємося мільярди разів, але кожного разу шось трошки міняється, бо неможливо прорахувати рух і розпад всіх цих атомів чи шо воно там таке.

І не факт, шо ми рухаємося такими ривками у майбутнє.
Може ми рухаємося у минуле, просто не помічаємо. І тіки оці дежавю побічний ефект таких ривків
   
створення комп'ютерної гри з віртуальною реальністю і підпискою типу як у Netflixa
це один із варіантів


або як варіант - щось типу інструменту реабілітації, з якимось медичними цілями
ну дик навіть якшо так, то це все одно гра, і її треба пройти


і там і там ніяких поінтів не буде - буде просто експірієнс і нічого більше
єкспірієнс це теж поінти, а враховуючи які бабліща тратить народ на покупку для своїх персонажів усяких ніштяків, то поінти полюбе єсть.
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

крім того у тебе чогось персонаж відділений від гравця
я в це не вірю
думаю персонаж - це і гравець, просто з заблокованими спогадами
тобто повернення в реальну реальність - це розблокування спогадів і відключення від симуляції
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

це один із варіантів


ну дик навіть якшо так, то це все одно гра, і її треба пройти


єкспірієнс це теж поінти, а враховуючи які бабліща тратить народ на покупку для своїх персонажів усяких ніштяків, то поінти полюбе єсть.

пройдуть гру всі, як тільки підписка закінчиться
   
просто з заблокованими спогадами
уже звучить як фуйня.

Тре бути реалістом. Гра, скоріж за все шось типу як гта, бо нафантазувати можна дофуя чого
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

уже звучить як фуйня.

Тре бути реалістом. Гра, скоріж за все шось типу як гта, бо нафантазувати можна дофуя чого

чого фуйня? якщо творці симуляції зробили таку симуляцію, то вони скоріш за все розуміють як працює мозок
   
Дорогой Вы мой человек...

А что если я скажу Вам, что Вы умираете и возрождаетесь каждую триллионную долю секунды?
если (если!!!) пространство дискретно то можно себе представить что бытие "то есть то нет"...
но смертью это "нет"  назвать нельзя...
и да, Вы уверены в "триллионной доли"?
   
если (если!!!) пространство дискретно то можно себе представить что бытие "то есть то нет"...
но смертью это "нет"  назвать нельзя...
и да, Вы уверены в "триллионной доли"?

Ни в чем я не уверен.

Это одна из гипотез.

   
Это одна из гипотез.
вона чимось підкріплена?
У мене у всякому разі стартпост опирається хоч на шось, у т.ч. і на логіку.
А ви тіки пукнули і с'іпалися.
   
Ітак, ілон маск, накурившись, заявив, шо у нашої реальності є тіки один шанс із якогось там числа з багатьма нулями, шо наш світ реальний, а не компьютєрна симуляція.
симуляция не обязательно игра и не обязательно компьютерная
   
Ни в чем я не уверен.

Это одна из гипотез.
где на неё посмотреть?
   
вона чимось підкріплена?
У мене у всякому разі стартпост опирається хоч на шось, у т.ч. і на логіку.
А ви тіки пукнули і с'іпалися.

Гипотеза переводится как предположение.

Однако если Вы планируете заниматься херней - пытаться троллить там, оскорблять и ерничать - то мне это неинтересно.
   
где на неё посмотреть?

Парой постов выше.
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

Парой постов выше.

профілактік - король епатажу :weep:
   
симуляция не обязательно игра и не обязательно компьютерная
це понятно, але якшо гра, то це цікавіше, ніж просто якась фуйня, тіпа як уже декілька років тому учьониє забахали на компах симуляцію великого вибуху. Понятно шо у тій симуляції цілком могли бути якісь істоти, які себе усвідомили, тіпа нас. Але там вони точно подохли. Бо то не гра.

А я все ж схиляюся до того, шо гра, і навіть описав деякі глюки, які свідчать на користь шо це все ж гра (де жавю і минулі життя).
   
профілактік - король епатажу :weep:
та да.
чото пукнув і назвав це гіпотезою. Ну не піздєц?
   
Парой постов выше.
гипотеза это всё таки немного больше чем 2 предложения  :)

я бы назвал это интуитивным предположением

   
"Что наша жизнь??!! Игра!!" (с)   :scenic:
   
Re: Якшо наша реальність це симуляція, то життя - це один із левелів

це понятно, але якшо гра, то це цікавіше, ніж просто якась фуйня, тіпа як уже декілька років тому учьониє забахали на компах симуляцію великого вибуху. Понятно шо у тій симуляції цілком могли бути якісь істоти, які себе усвідомили, тіпа нас. Але там вони точно подохли. Бо то не гра.

А я все ж схиляюся до того, шо гра, і навіть описав деякі глюки, які свідчать на користь шо це все ж гра (де жавю і минулі життя).

гта цікава тим шо можна зберегти прогрес і якщо щось не вийшло - спробувати знову
і за рахунок того що ти знаєш що ти можеш це зробити - ти можеш пробувати дофіга цікавих експериментів

ми,в нашій симуляції - не знаєм що це гра, а отже суттєво обмежені в тому що можем попробувать
а раз так, то цей продукт скоріш за все не задумувався як гра
   
 :D

Народження, життя і смерть за шість секунд.

   
гипотеза это всё таки немного больше чем 2 предложения  :)

я бы назвал это интуитивным предположением

Гипотеза - это и есть предположение, догадка.

Это не аксиома, не установленный факт, не доказательство и не обоснование.

   
гта цікава тим шо можна зберегти прогрес і якщо щось не вийшло - спробувати знову
і за рахунок того що ти знаєш що ти можеш це зробити - ти можеш пробувати дофіга цікавих експериментів

ми,в нашій симуляції - не знаєм що це гра, а отже суттєво обмежені в тому що можем попробувать
а раз так, то цей продукт скоріш за все не задумувався як гра

Нет никаких ограничений, кроме самоограничений.

Человек - это крайне мощный и очень эффективный инструмент для практически всего.


   
ми,в нашій симуляції - не знаєм що це гра
я уже описав у старттопіку, шо персонажі гри - це ми, а ті хто нами керує - вони лише інколи приймають замість нас рішення, і можливо впливають на якісь події, ну наприклад там блискавку перенаправити шоб по чомусь йопнула з прицілом, абощо.
А прямо керувати не можуть, або ж це дуже дорого.
   
це понятно, але якшо гра, то це цікавіше, ніж просто якась фуйня, тіпа як уже декілька років тому учьониє забахали на компах симуляцію великого вибуху. Понятно шо у тій симуляції цілком могли бути якісь істоти, які себе усвідомили, тіпа нас. Але там вони точно подохли. Бо то не гра.

А я все ж схиляюся до того, шо гра, і навіть описав деякі глюки, які свідчать на користь шо це все ж гра (де жавю і минулі життя).
страх смерти толкает нас к вере
что это за вера неважно
в бога который нас воскрешает в раю
или в игру в которой мы возрождаемся...
   
Гипотеза - это и есть предположение, догадка.
догадка має на щось опиратися. Інакше це не догадка, а пукь, як у вашому випадку
   
Думка не нова. Раджу переглянути статтю про буддизм хоч би в українському варіанті Вікіпедії.
   
догадка має на щось опиратися. Інакше це не догадка, а пукь, як у вашому випадку

И на что же по Вашему может опираться догадка?

Логику и дедукцию не предлагать )
   
Гипотеза - это и есть предположение, догадка.

Это не аксиома, не установленный факт, не доказательство и не обоснование.
гипотеза должна на чём-то основываться
2 предложения это ничего...
это интуитивное предположение
   
страх смерти толкает нас к вере
что это за вера неважно
в бога который нас воскрешает в раю
или в игру в которой мы возрождаемся...
це понятно, але шо таке дежавю і минулі життя? Найпростіше пояснення, це зберігання і чіти. :D

Або наприклад глюки реальності: якшо пережити клінічну смерть, то можуть відкритися деякі здібності, наприклад передбачати майбутнє.
   
И на что же по Вашему может опираться догадка?
ви читали на що опирається моя догадка у старттопіку?
Чи ви тіки писали?
   
гипотеза должна на чём-то основываться
2 предложения это ничего...
это интуитивное предположение

Гипотеза никому и ничего не должна.

Если Вы считаете, что человек, который делает предположение, должен кому-то что-то пояснять или доказывать, то Вы ошибаетесь.

   
це понятно, але шо таке дежавю і минулі життя? Найпростіше пояснення, це зберігання і чіти. :D

Або наприклад глюки реальності: якшо пережити клінічну смерть, то можуть відкритися деякі здібності, наприклад передбачати майбутнє.
для того что бы об этом говорить нужно ее пережить
   
ви читали на що опирається моя догадка у старттопіку?
Чи ви тіки писали?

Конечно.

На слова накурившегося Илона Маска.

Такой себе фундамент.
   
це понятно, але шо таке дежавю і минулі життя? Найпростіше пояснення, це зберігання і чіти. :D

Або наприклад глюки реальності: якшо пережити клінічну смерть, то можуть відкритися деякі здібності, наприклад передбачати майбутнє.

Майте на увазі, якщо Ви звертаєтесь до Бога - це молитва, якщо ж Бог до Вас, то - шизофренія.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія