4. Технологія
Як було зазначено раніше основою комплексу є "бойова обчислювально-керуюча система (БОКС) з елементами роботизації і запрограмованими бойовими алгоритмами", пов'язана через інтефейси з "виконавчими приводами", "сенсорами", "системою дистанційного керування", "польотним контроллером" та "кінцевими бойовими механізмами". Програмне забезпечення зі специфічними до кожної поставленої задачі бойовими алгоритмами є невід'ємною складовою частиною комплексу. Передбачається, що обчислювальна потужність може масштабуватись в залежності від функціонального призначення. Наприклад, запрограмований відповідним образом БОКС може використовуватись в складі роботизованої системи розмінування, де задачею буде зондування неметалевим твердосплавним акустичним щупом грунту, з аналізом акустичних та геометричних образів об'єктів, що знаходяться під поверхнею, використовуватись в якості системи захвату та супроводження цілей, або для модернізації існуючої важкої бойової техніки для використання її в гібридному, або безекіпажному варіанті. У варіанті використання БОКС для безпілотного літака функціонал може бути використаний, наприклад, для реалізації наступної тактичної схеми для використання вночі: термовізійні сенсори БОКС здатні вночі (телевізійні вдень) відрізняти танк, або установку Град від цивільного автомобіля чи цивільного об'єкту за тепловою сигнатурою або зображенням. «Бойовий алгоритм наведення та автоматичного управління», на робочій висоті , за 2-3 кілометри від цілі переводить двигун літака на холостий хід, що зменшує звук двигуна до параметра гучності двигуна звичайного автомобіля на відстані 100 метрів, коректує кут атаки лопатей пропелера, випускає повітряні тормоза та вводить літак у пологе пікірування з кутом нахилу 30 градусів, стабілізує по курсу, та з відстані -300-70 метрів по далекоміру випускає по об'єктах атаки ракет С-8 , наприклад, що є підвішені під крилами, якнайменьше дві за один пуск. Ці умови гарантують, що мішень типу "танк" буде пошкоджено з вірогідністю 0,85. Після пострілу в автоматичному режимі система управління виводить літак з пікірування та зони атаки для набору висоти та відновлення радіозв'язку. Під час атаки у пікіруванні, та в зоні протидії засобів РЄБ практично завжди відбудеться втрата дистанційного керування, тому літак під час атаки по ідентифікованим цілям переходить в режим дій за заздалегідь запрограмованим бойовим алгоритмом, з використанням балістичного симулятора. Таким чином, насправді, реалізовується принцип оснащення некерованих боєприпасів системою наведення багаторазового використання на базы БОКС. Після відновлення зв'язку бойова одиниця повертається до дистанційного керування з продовженням місії, або після виконання завдання сідає в ручному, чи автоматичному режимі, з використанням високоточного ультразвукового висотоміру малих відстаней. В разі неможливості відновлення зв'язку бойова одиниця повертається на дружню територію, включає супутниковий маяк та здійснює посадку за допомогою парашута на вільній від об'єктів громадської інфраструктури площі. Ще одне тактичне використання для прикладу - убезпечуючі тактичні мішені. Група таких літаків може виконувати функцію убезпечуючого прикриття роботи фронтової штурмової авіації в якості підставлених мішеней, що значно зменшує вірогідність влучання ракет - як для радіолокаційних, та з тепловою головкою наведення. Таким чином, можливо започаткувати спільне бойове застосування пілотованих та безпілотних апаратів фронтової авіації. На літаках, що літають та атакують групою може бути реалізовані алгоритми попередження зіткнень літаків групи у повітрі.
