https://en.wikipedia.org/wiki/Trans_fat#CanadaТранс-жири у Канаді
Переклад Гугла
У листопаді 2004 року Джек Лейтон з Нової демократичної партії подав рух на день опозиції, що вимагав заборони, подібної до Данії, і пройшов через палату громад за переважним голосуванням 193-73. [108] Як і всі пропозиції громад, це слугувало вираженням поглядів Палати, але не було обов'язковим для уряду і не має сили відповідно до закону.
З грудня 2005 року Health Canada вимагає, щоб в харчових етикетках було вказано кількість транс-жиру у розділі "Фактичні дані про харчові продукти" для більшості продуктів. Продукти з менш ніж 0,2 грамма транс-жиру на порцію можуть маркуватися як без вмісту транс-жирів [109]. Ці дозволи на маркування не є широко відомими, але, як усвідомлення їх розвитку, суперечки щодо правдивого маркування зростають. У Канаді транс-жирні кількості на етикетках включають природні транс-жири з тваринних джерел [110].
У червні 2006 року робоча група, яка головувала під керівництвом Health Canada та Фундації сердечно-сосудистых захворювань Канади, рекомендувала ліміт 5% транс-жиру (всього жиру) у всіх продуктах, що продаються споживачам Канади (2% для маргаринів та розливів). ). [1] Сума була обрана таким чином, що "більшість промислових продуктів, що виробляються транс-жирами, будуть вилучені з канадської дієти, і близько половини залишків транс-жирів будуть природними транс-жирами". Ця рекомендація схвалена Канадською асоціацією ресторанів та продуктів харчування [111], а харчова та споживча продукція Канади привітала цільову групу з доповіддю [112], хоча вона не рекомендувала відкладати виконання до 2010 року, як раніше виступали. 113]
Через дев'ять місяців після подання своєї доповіді Фундація серцевого та інсульту Канади та Торонто охорони здоров'я опублікували заяву уряду Канади: "негайно вжити рекомендації цільової групи та ліквідувати шкідливий жир транс-жиру з харчових продуктів Канади" [114].
20 червня 2007 року федеральний уряд оголосив про свій намір регулювати транс-жири до стандарту червня 2006 року, якщо харчова промисловість добровільно не виконала цих обмежень протягом двох років. [115] [116]
1 січня 2008 року Калгарі став першим містом Канади для зниження вмісту транс-жирів з ресторанів та мереж швидкого харчування. Трансмацевтичні жири, присутні в кулінарних маслах, не повинні перевищувати 2% загального вмісту жиру [117]. Проте заміна місцевих регіонів охорони здоров'я на Службу охорони здоров'я Альберти у 2009 році тимчасово скасувала будь-яке застосування закону. [118]
Починаючи з 30 вересня 2009 року, Британська Колумбія стала першою провінцією Канади, яка мала надати рекомендації червня 2006 р. У установах харчових послуг, що регулюються провінціями. [119] [120]
15 вересня 2017 року Health Canada оголосила про те, що транс-жир буде повністю заборонений 15 вересня 2018 року. [121]
Громадське сприйняттяУ лютому 2009 року в Реджайні, Саскачевані, проведено перехресні дослідження в 3 різних магазинах, що знаходяться в 3 різних регіонах, які мали такий же середній дохід до оподаткування близько 30 000 доларів. З 211 респондента у дослідженні більшість із них були жінками, які купували велику частину їжі для свого домогосподарства. На питання, як вони вирішують, купити їжу, найважливішими факторами є ціна, харчова цінність та потреба. Однак, дивлячись на фактори живлення, вони зазначали, що вони дивляться на інгредієнти та не звертають уваги на кількість транс-жиру. Це означає, що транс-жир не в їх розуміх, якщо вони конкретно не розповідають про це. На питання, чи вони колись чули про транс-жир, 98% сказали: "Так". Проте лише 27% сказали, що це нездорово. Також, 79% сказали, що вони лише знали про транс-жири та могли бути більш освіченими. Респонденти віком від 41 до 60 років, швидше за все, розглядають транс-жир як основну проблему для здоров'я, у порівнянні з віком 18-40 років. На питання, чи вони перестануть купувати свої улюблені закуски, якщо б знали, що вони містять транс-жир, більшість із них сказали, що вони продовжать купувати його, особливо молодші респонденти. Крім того, з респондентів, які називають транс-жир головною проблемою, 56% з них все-таки не змінять свою дієту на закуски без транс жиру. Це пов'язано з тим, що задоволення від смаку і їжі має пріоритет над сприйнятливим ризиком для здоров'я. "Споживання транс-жирів і пов'язаних з ними підвищений ризик ІХС є проблемою громадського здоров'я незалежно від віку та соціально-економічного статусу "[122].
Останнє редагування: 19 червня 2018 12:01:20 від com1
