Слово негр - в українській мові - літературне, нормативне, загальновживане слово,
яке не має негативного/образливого значення,
оскільки ми не маємо жодного відношення до того, що було з цими людьми в північній Америці.
Не треба комплекси і провини одних перекладати на себе.
НЕ́ГРИ, ів, мн. (одн. негр, а, чол.; негритянка, и, жін.). Назва корінного населення тропічної Африки, яке має темний колір шкіри і належить до негроїдної раси, а також нащадків африканців-негроїдів, примусово переселених у XVI—XIX ст. в Америку. Для роботи на тютюнових та бавовникових плантаціях великі землевласники купували негрів-рабів, яких работорговці привозили з Африки (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 246); Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Негр порівнює улюблену дівчину зі стрункою пальмою (Максим Рильський, III, 1956, 133); * У порівняннях. Обслуги біля мінометів стоять, вмиваючись потом, чорні, як негри (Олесь Гончар, III, 1959, 54).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 280.
Те саме - щодо циган. Нічого образливого в цих словах нема.
І тільки якщо цигани самі не захочуть зватися циганами, можна називати їх інакше (ромами).
ЦИГАНИ, ан, мн. (одн. циган, а, чол.; циганка, и, жін.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Чорні тіні од чорних циган хитались по стінах, в хаті здавалось людно, як на базарі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); Сидить циган в яскравому оточенні мідяного посуду. Циган як циган: смаглявий, аж чорний, верткий і меткий, він рекламує свій товар, аж вухам боляче (Юрій Яновський, I, 1958, 581); Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Олена:] Наталя казала, що одягнеться за циганку та ворожити всім буде (Степан Васильченко, III, 1960, 66); * Образно. В золотій смушевій шапці Циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці З срібла кований набір (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381); Здається, нечутним кроком блукає там, між голих яблунь, смаглява циганка-осінь (Олесь Донченко, I, 1956, 100); * У порівняннях. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Тарас Шевченко, II, 1963, 87); — Почекайте, я забула парасольку, на тім пастовні засмалишся, як циганка (Леся Українка, III, 1952, 651); Данькові сказала [мати], що піде ночувати до знайомих, а насправді подалася на вокзал, там і перекуняла ніч на кулаці серед юрмища пасажирів, що по тижню вже, як цигани, кублились тут, чекаючи перепусток на поїзди (Олесь Гончар, II, 1959, 134); З-за коней підводяться сухий, чорний, мов циган, Варчук і широкоплечий, оторочений волохатим колесом волосся Ларіон Денисенко (Михайло Стельмах, II, 1962, 44);
// Трупа, хор, що складається з осіб цієї народності. Цигани-музики, співаючи, весело видзвонювали в порожні пляшки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).
♦ [І] сам старий циган не розбере див. розбирати; Крутити (вертіти) ким, як (мов, немов і т. ін.) циган сонцем — те саме, що крутити 5. — На шахти йду! — гукав Карпо й дружині. — Годі мною крутити, як циган сонцем! (Юрій Яновський, Мир, 1956, 235); — Та хто це вас отак маринує?.. — Не знаю, — відповів я заступнику, — хто там крутить мною, немов циган сонцем (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 109); Ласий, як (мов, немов і т. ін.) циган на сало (до сала) див. сало.
