Наука и религия несовместимы
Я за всесилие науки
религию на свалку истории !
все мы учили научный атеизм и живем в 21 веке

науковий (або войовничий) атеїзм стверджує що бога немає
це неправильно
якась вірогідність, най і 0.0000000000001 % все ж є
як і те що ми живемо в матриці

агностичний атеїзм це більш зважена позиція, більш близька до наукового методу

svo1973,  2 травня 2024 20:27:16

андрій_харківець,  2 травня 2024 20:12:19

Євреї жили в той час у Юдеї,в їхніх книгах про розп'яття Ісуса/Ієшуа нічого немає, отже, такого роз'яття не було.

Для них то була страта якогось бомжари - не варта уваги. Наприклад, що ми знаємо про двох типчиків, що були страчені разом з Ісусом? Нічого, бо вони нікому не цікаві 

Він не був якимось бомжарою за оповідками християн

 

до речі

Відома в усьому світі українська режисерка Таня Муіньо  (ісп. Tanu Muiño), яка знімає кліпи Дженніфер Лопес, Гаррі Стайлсу, The Weeknd, Cardi B, Дуа Ліпі та багатьом іншим зіркам, зрежисувала номер для України на Євробаченні 2024 у Швеції

«Ми неймовірно раді, що режисеркою номера стала Таню. Це вчергове підкреслює ідею нашої пісні: єдність людей, єдність жінок, дів!» - Jerry Heil та alyona alyona для Billboard

Таню Муіньо @tanumuino — сильна особистість, талант, що не просто представляє Україну на міжнародній арені — вона лідер, що створює тренди.

Напочатку нашої співпраці ми проговорили все, що болить та резонує нам в нашій пісні і вже за декілька діб почули бачення режисерки, яке вразило нас. Ми зрозуміли: це те, як ми хочемо через наш номер промовляти до світу! Єдність, сталева сила дів, віра та воля!

Музика таки єднає світ, ми впевнені! І знаємо, що ця постановка зʼєднає серця по всьому світу в прагненні до перемоги світла над темрявою!

Potato,  2 травня 2024 11:24:34

будь яка релігія. в першу чергу монотеїстична

Буддизм - зеротеїстична релігія 

і виконує свої функції

Хрестіанство це єврейський розвод - щоб заробляти бабло та правити світом! Так виходить?

будь яка релігія. в першу чергу монотеїстична

Після розпаду Радянського Союзу Україна мала майже мільйонну армію, третій за розміром у світі ядерний арсенал, а також величезні запаси боєприпасів і військової техніки. Проте роки халатного управління, безсистемне скорочення складу ЗСУ та озброєння нижче за рівень необхідний для забезпечення обороноздатності держави призвели фактично до розвалу армії, який змогла зупинити лише російська агресія. У 2018 році у Верховній раді було створено тимчасову слідчу комісію, щоб з'ясувати, чому Україна на момент нападу росії була ослаблена у військовому плані. Розслідування охоплювало період 2004–2017 років. З'ясувалося, зокрема, що за кожного президента та міністра оборони відбувалося скорочення озброєння. Хто і скільки військової техніки вивів зі складу ЗСУ – на інфографіці «Слово і діло».

У період, коли міністром оборони України був Євген Марчук (червень 2003 – вересень 2004) зі складу Збройних сил було виведено 286 зенітно-ракетних комплексів та стільки ж переносних ЗРК, 814 БТР та БМП, 263 танки та 86 бойових літаків.

За міністра Олександра Кузьмука (вересень 2004 – лютий 2005, теж період президентства Леоніда Кучми) зі складу армії вивели ще 248 ПЗРК, 136 танків, 781 БМП та БТР, 96 літаків та 18 вертольотів.

Анатолій Гриценко, який був головою Міноборони при президентові Ющенку (лютий 2005 – грудень 2007) продовжив виведення техніки зі складу ЗСУ: 200 переносних ЗРК, 698 танків, 1322 БМП, 294 зенітно-ракетних комплекси, 192 літаки, 56 вертольотів, 18 тактичних ракетних комплексів «Точка» і 84 тактичні ракети.

Його наступник Юрій Єхануров (грудень 2007 – червень 2009) вивів зі складу ЗСУ 102 танки, 415 бронемашин, 73 літаки, 18 вертольотів, 12 тактичних ракет і 4 тактичних ракетних комплексів «Точка».

Валерій Іващенко, який у червні 2009 – березні 2010 року був в.о. міністра, дозволив виведення ще 86 танків, 110 БТР, 78 літаків, 21 вертольоту, 3 ракетних комплексів «Точка» та 86 тактичних ракет.

Останній етап підриву обороноздатності України був у 2010-2014 роках за президента Віктора Януковича. У звіті ТСК констатується, що у цей період керівництво держави, Міноборони та Генштабу ігнорували основи забезпечення нацбезпеки та свідомо знижували боєздатність армії.

Чисельність ЗСУ продовжували необґрунтовано скорочувати, армія не фінансувалася на належному рівні та не перебувала у мобілізаційній готовності. Рівень забезпечення військ основними видами озброєння та техніки був критично низьким: бойові літаки – на рівні 20%, зенітно-ракетні протиповітряні комплекси оборони – близько 40%, бойові вертольоти – близько 30%, бойові кораблі та катери близько 15% від потреби.

За міністра оборони Михайла Єжеля (березня 2010 – лютий 2012) було списано тисячу танків, 205 БТР, 127 бойових літаків, 29 бойових або транспортних вертольотів, 29 ракет.

За Дмитра Саламатіна (лютий-грудень 2012) і Павла Лебедєва (грудень 2012 – лютий 2014) зі складу ЗСУ вивели ще 292 танки, 64 БТР-60, 98 бойових літаків, 16 вертольотів, 223 тактичні ракети.

https://www.slovoidilo.ua/2024/05/01/infografika/bezpeka/xto-ta-skilky-vijskovoyi-texniky-vyviv-skladu-zsu-napadu-rosiyi

Особливо розумними були жителі планети в минулому столітті , які відкинули бога і стали заповзято нищити один одного.

Ну, а в цьому столітті скоріш за все закінчать розпочате.

відкрию маленький секрет люди почали нищити один одного ще за часів оформлення номо сапієнс як окремого виду
продовжували це робити з розвитком цивілізації як до так і після нової ери

Причому реальний Ісус, скоріше за все, був людиною дуже далекою від вигадок про нього. Вийдіть на вулиці, знайдіть якогось божевільного бомжа - і матимете нового "Ісуса" 

за ним стояла така собі тіньова адміністрація  іісуса (група сірих кардиналів) яка розкручувала його, писала йому тексти, просувала
використовувала блаженного в своїх певних політичних цілях
а можливо він не такий був і дурень. розумів що він актор, але хотів слави 

Potato,  2 травня 2024 08:59:51

gorodok,  2 травня 2024 08:51:41

Між іншим постать Ісуса підтверджується не лише біблійними текстами - Раджу почитати статтю вікіпедії Історичний Ісус
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81

Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус існував[8][29][30]. Історик Майкл Грант стверджує, що якщо до Нового Заповіту застосовувати загальноприйняті стандарти історичної текстової критики, то «ми не можемо відкидати існування Ісуса більше, ніж відкидати існування маси язичницьких персон, реальність яких як історичних постатей ніколи не ставиться під сумнів»[31]. Немає свідчень того, що письменники античності, які виступали проти християнства, ставили під сумнів існування Ісуса

легше встановити обставини Великого вибуху ніж існування і діяльность ісуса
до першого можна наблизитись використвуючи науковий метод теорій і експериментів
а до реальної картини часів нульових років нової ери хіба що через переміщення у часі

На городі бузина а в Києві Потато...    Як можна порівнювати одне з другим? 

так це протилежні речі з роками ми все більше наближаємось до вирішення загадки створення всесвіту і все більше віддаляємось від реальної інтерпретації різних подій давніх часів

Potato,  2 травня 2024 08:48:01

gorodok,  2 травня 2024 08:44:01

Ну так можна сказати про всі історичні дослідження - чому ми маємо довіряти всяким літописам де восхваляли правителів?
Тоді нахер всю ту історичну науку... 

ну так і є
це були звичайні політики і можновладці як зараз порошенко чи зеленський
але час і придворні літописці  зробив з них ідолів
це якби ми вивчали сучасну історію України по літописах чекалкіна і брагінця
або єрмака
ще і переписані покращені їх послідовниками

Між іншим постать Ісуса підтверджується не лише біблійними текстами - Раджу почитати статтю вікіпедії Історичний Ісус
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81

Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус існував[8][29][30]. Історик Майкл Грант стверджує, що якщо до Нового Заповіту застосовувати загальноприйняті стандарти історичної текстової критики, то «ми не можемо відкидати існування Ісуса більше, ніж відкидати існування маси язичницьких персон, реальність яких як історичних постатей ніколи не ставиться під сумнів»[31]. Немає свідчень того, що письменники античності, які виступали проти християнства, ставили під сумнів існування Ісуса

легше встановити обставини Великого вибуху ніж існування і діяльность ісуса
до першого можна наблизитись використвуючи науковий метод теорій і експериментів
а до реальної картини часів нульових років нової ери хіба що через подорожі у часі

Potato,  2 травня 2024 08:41:10

gorodok,  2 травня 2024 08:30:13

Ну так Пілат не вважав його заколотником і якоюсь загрозою  - євреї самі просили його розіпяти,..

та хто знає що там було. архівів тих часів не залишилось
лише кілька писаних сто разів переписаних текстів

Ну так можна сказати про всі історичні дослідження - чому ми маємо довіряти всяким літописам де восхваляли правителів?
Тоді нахер всю ту історичну науку... 

ну так і є
це були звичайні політики і можновладці як зараз порошенко чи зеленський
але час і придворні літописці  зробив з них ідолів
це якби ми вивчали сучасну історію України по літописах чекалкіна і брагінця
або єрмака
ще і переписані покращені їх послідовниками

Potato,  2 травня 2024 08:29:36

цілком можливо що прототип (або і кілька їх було) у христа якісь був

як і у канонізованого лєніна в савєцком саюзє
але то був зовсім не той дєдушка лєнін яким його малювали священні совєцькі тексти
так і з ісусом

Ісус існував і був харизматичною особою бо інакше не мав би стількох послідовників.
Дивне "воскресіння" зміцнило їх віру в його особливість і вони створили нову релігію...

не більш харизматична ніж деві марі христос
просто він народився в правильному місті в правильний час 
коли держави потребували якоїсь монотеїстичної релігії для керування народом 

Potato,  2 травня 2024 08:25:49

kachmar,  2 травня 2024 08:22:35

люди схильні порушувати любі правила. чи вам це не знати живучи в корупційній країні. могли підкупити вояк віддати тіло

це б могло спрацювати з невідомою персоною, а тут надто багато уваги з боку влади біло б
це шлях до страти продати тіло заколотника

Ну так Пілат не вважав його заколотником і якоюсь загрозою  - євреї самі просили його розіпяти,..

та хто знає що там було. архівів тих часів не залишилось
лише кілька писаних сто разів переписаних текстів

цілком можливо що прототип (або і кілька їх було) у христа якісь був

як і у канонізованого лєніна в савєцком саюзє
але то був зовсім не той дєдушка лєнін яким його малювали священні совєцькі тексти
так і з ісусом

Цитувати

для цього варто прочитати статтю. тіла нікому не віддавали

люди схильні порушувати любі правила. чи вам це не знати живучи в корупційній країні. могли підкупити вояк віддати тіло

це б могло спрацювати з невідомою персоною, а тут надто багато уваги з боку влади біло б
це шлях до страти продати тіло заколотника

Potato,  2 травня 2024 07:26:00

gorodok,  2 травня 2024 06:42:35

Я для себе зробив такий висновок - Ісуса розіп'яли і він мав довго помирати на хресті але насправді не помер а впав в кому. Римляни подумали що він помер і дозволили забрати тіло яке поховали в печері. Потім Ісус вийшов з коми і таким чином з'явилося диво воскресіння.

чому б це раптом?

Чому ні? Вони ж вирішили що він помер - прокололи списом бік а він не реагував...
Крім того біблія описує як потім Ісус зявлявся послідовникам - а потім вознісся на небеса - тобто помер вже насправді...

для цього варто прочитати статтю. тіла нікому не віддавали

Я для себе зробив такий висновок - Ісуса розіп'яли і він мав довго помирати на хресті але насправді не помер а впав в кому. Римляни подумали що він помер і дозволили забрати тіло яке поховали в печері. Потім Ісус вийшов з коми і таким чином з'явилося диво воскресіння.

чому б це раптом?

Могила

Чевітарезе стверджує, що розп'яття Ісуса, всупереч тому, що розповідає Біблія, сталося далеко від очевидців, саме тому, що все було б зроблено швидко, щоб не спровокувати повстання серед населення.

І що, на відміну від релігійної історії, не було поховання Ісуса чи збережених останків.

"Розп'ятих не ховали. Вони залишалися на хресті, і навіть якщо вони були живі, хижі птахи вже знали, що вони не можуть рухатися. І вони з'їдали їм очі, ніс і щоки", - пояснює він.

"[Тіло] пробуло там кілька днів, чотири-п’ять днів, у підвішеному стані. Плоть почала гнити. Вона відвалилася і розвалилася. Собаки та інші тварини скористалися людськими останками, щоб влаштувати собі свято", — каже він.

Для нього ця теза доводить те, що тисячі рабів розіп’яли в той час, і немає жодних записів про кладовища чи знайдені там кістки.

"Історично склалося так, що розіп’ятих не ховали", — каже він. "Теологічно очевидно, що Ісуса потрібно було поховати, щоб він потім міг воскреснути".

Тортури

Людину, засуджену на смерть на хресті, римляни сприймали як "наволоч", негромадянина, якого вважали злочинцем і який походив з найнижчих соціальних верств. І навіть кати не рятували цих людей від різних типів насильства.

Для них використовувався спеціальний батіг під назвою азорраг.

У випадку з Ісусом, Феррара вважає, що використовувався такий з металевими кульками з кістковими наконечниками, здатними розривати шкіру та шматки м’яса.

"Саме тому, що він "злочинець" низького соціального і нешляхетного походження, в даному випадку єврей із невеликої східної провінції Імперії, — пояснює він.

Згідно з дослідженням, проведеним доктором Зугібе, модель батога, яким шмагали Ісуса, складалася з трьох смуг.

Таким засудженим наносили 39 ударів цим знаряддям. Таким чином, на практиці це було наче 117 ударів, оскільки ці точки, зроблені з баранячої кістки, функціонували як проколи.

Це, за поясненнями лікаря, призводило до тремору і навіть непритомності, а також інтенсивної кровотечі, пошкодження печінки та селезінки, накопичення крові та рідини в легенях.

По дорозі до місця розп'яття тортурам не було меж. В’язнів били, висміювали, вони ставали жертвами жорстокого насильства. Біблійні розповіді стверджують, що заради сарказму на голову Ісуса поклали терновий вінець.

Зугібе хотів знати, яку рослину використали для вінка. Він опитав ботаніків і вчених Близького Сходу, і визначив два можливі види, які могли б мати досить великі колючки. Він отримав насіння і сам виростив кущі, а потім проаналізував їх.

Зрештою він дійшов висновку, що використали те, що зараз відомо як корона Христа або молочай Міля (Euphorbia milii). За словами коронера, рани, завдані колючками цієї рослини на голові, не викликають сильної кровотечі на обличчі та шкірі голови, але могли досягати нервів у голові, викликаючи нестерпний біль.

Дослідники сходяться на думці, що цвяхи вбивалися в зап’ястя, а не в долоні. Завдяки своїй структурі руки "відривалися" б від тіла.

"Структура рук і відсутність важливих кісток заважали б підтримувати таку важку вагу, і м’ясо відривалося б", — підкреслює Феррара.

Доктор Зугібе дійшов висновку, що цвяхи були довжиною 12,5 сантиметрів, і стверджував, що Ісус був прибитий до рук, але не в центрі долоні, а трохи нижче великого пальця.

Уже підвішені на хресті стопи Ісуса також були закріплені цвяхами, за словами лікаря, одна біля одної, а не накладені одна на одну. Ці отвори, оскільки вони досягли важливих нервів, спричинили б нестерпний і безперервний біль.

"Скільки часу потрібно людині, щоб так померти? Вона помирає від судом, які атрофують її м’язи та спричиняють смерть від нестачі повітря, з сильним болем, величезним болем у всьому тілі", — каже Чевітарезе.

Феррара натомість вважає, що Ісус помер від інфаркту міокарда в результаті виснажливих зусиль.

Завдяки своїм експериментам Зугібе проаналізував три найбільш прийнятні гіпотези про смерть Ісуса: асфіксію, серцевий напад і геморагічний шок. Їхній висновок полягає в тому, що в Ісуса була зупинка серця через гіповолемію, тобто значне зменшення об’єму крові після всіх тортур і годин, прибитих до хреста. Тому він би помер від геморагічного шоку.

"[Смерть на хресті] — це смерть від абсурдного фізичного насильства. Час залежав від фізичних умов, у яких була знайдена розіп’ята людина. Якби попередні тортури були дуже інтенсивними, це могло якось змусити його померти швидше", - каже Чевітарезе.

Феррара, зі свого боку, вважає, що "агонія Ісуса тривала не більше кількох годин, можливо, менше двох, ймовірно, через величезну втрату крові від [попереднього] бичування".

Смерть на хресті

У Стародавньому Римі існували три способи страти засудженого. За словами історика, їх об'єднувала одна мета: не допустити збереження слідів пам'яті, тобто унеможливити поховання тлінних останків.

Як правило, засуджених доставляли до римських цирків за такі речі, як вбивство, батьковбивство, злочини проти держави та зґвалтування. На арені ці злочинці стикалися з жорстокістю аж до смерті: їхні останки пожирали комахи. Другою формою страти був вогонь, який також не залишав багато слідів.

Розп'яття було покаранням для рабів, які вчинили замах на життя своїх господарів і тих, хто брав участь у повстаннях, а також для всіх тих, хто не був римським громадянином, як Ісус.

"Ще коли люди були живими і перебували на хресті, хижі птахи починали їсти цих засуджених. Через три-чотири дні м’ясо людей, гниючи, падало з хреста, а собаки та інші тварини закінчували роботу", - контекстуалізує Чевітарезе.

На початку 2000-х років американський судово-медичний експерт Фредерік Томас Зугібе (1928-2013), професор Колумбійського університету, провів серію експериментів на добровольцях, щоб відстежити наслідки, які мало б розп'яття для тіла людини.

Результати він опублікував в книзі The Crucifixion of Jesus: A Forensic Inquiry.

Для дослідження використовували дерев'яні хрести 2,34 на 2 метри. Учасники, всі молоді люди у віці 30 років, були підвішені на них, і їхні реакції контролювали за допомогою електрокардіограми, вимірювання пульсу та артеріального тиску.

Зв’язані, добровольці не могли впертися спиною в хрест і повідомили про сильні судоми, викликані незручністю положення, а також про постійне поколювання в литках і стегнах.

За часів Ісуса під час страт використовували різні форми хрестів. Основними були Т-подібні та кинджалоподібні. Серед дослідників немає єдиної думки щодо того, який із них був використаний для Ісуса. Феррара вважає, що другий.

На думку доктора Зугібе, Ісус ніс лише горизонтальну частину дорогою до місця страти. Він писав, що вертикальний стовп раніше зберігався на місці розп'яття, за містом.

Горизонтальна частина повинна була важити близько 22 кілограмів. Сума обох частин була від 80 до 90 кілограмів, що унеможливило б довгу прогулянку, яка, згідно з їхніми дослідженнями, становила б 8 кілометрів у випадку Ісуса.

"Подробиці покарання підтверджені римськими звичаями та історичними документами: засуджених прив’язували або прибивали з витягнутими руками та піднімали на вже закріплену вертикальну щоглу", — пояснює Феррара.

"Ноги були прив’язані або прибиті, з іншого боку, до вертикального стовпа, на якому на висоті сідниць виступало своєрідне опорне сидіння. Смерть була повільною, дуже повільною і супроводжувалася жахливими стражданнями. Жертва піднялася не вище ніж півметра від землі, була абсолютно гола і могла лишатися висіти годинами, якщо не днями, мучитися больовими спазмами, нудотою та нездатністю нормально дихати, оскільки кров не могла навіть припливати до ніг. І так до виснаження".

Чотири стовпи

Але чому це було незручно? Тому що він очолював групу, яка щойно проголосила нове царство, Царство Небесне або царство його батька.

Його промови були про королівство, протилежне Римській імперії, створене згідно з чотирма основними стовпами.

"Завдяки цій ідеї він стає месією", — каже Чевітарезе.

Першою опорою Царства, яке захищав Ісус, була справедливість. Не просто справедливість, а божественна справедливість.

"Він називав Бога своїм батьком, своїм небесним батьком. Ця врівноважена справедливість, звичайно, протиставлялася іншому царству, тому, яке вже було встановлено і домінувало в Юдеї: царству римлян", — порівнює історик.

"Він каже: тут, у моєму царстві, є справедливість, у кесаря (імператора) — царство несправедливості".

Другий момент полягає в тому, що Ісус проголосив царство миру, також на противагу войовничому правлінню, встановленому римлянами, імперії, яка наступала на інші народи.

Третій стовп — спільнота: їжа, пиття, достаток на столі бідних, селян.

"Група, яка супроводжувала Ісуса, слухала його проповідь і якось зацікавилася тим, що він говорив", — каже Чевітарезе.

Нарешті, Ісус говорив про царство рівності, в якому беруть участь усі. Служіння Ісуса — як для чоловіків, так і для жінок", — зазначає історик.

"Важливо те, що [у цих промовах] політика, релігія, економіка, суспільство, все це було частиною месіанської програми. Не було зрозуміло, де починається політика і де закінчується релігія, де закінчується релігія і починаються "соціальні проблеми". .. Усе було взаємопов’язано", – продовжує він.

"Ісус помирає через царство, царство Боже. Це рух Ісуса з Ісусом. Наступне покоління, рух Ісуса без Ісуса, змінює його смерть на жертовну смерть, яка набуває суто релігійного виміру".

Римські високопосадовці, які керували регіоном, вже стежили за пересуваннями Ісуса. І вони знайшли ідеальну нагоду, коли він вирішив увійти в Єрусалим.

"Вони побачили, як він створив сум'яття в храмі, напередодні Великодня, коли місто було повне євреїв із найрізноманітніших регіонів, і подумали: швидко цю людину треба заарештувати й розіп’яти", — розповідає історик.

Пристрасть і смерть

Смерть на хресті, символізм якої згодом сплутали з самою християнською релігійністю, не була рідкістю для того часу.

"Розп’яття було смертною карою, яка застосовувалася римлянами з 217 року до нашої ери для рабів і всіх, хто не був громадянами імперії", — пояснює політолог, історик, що спеціалізується на Близькому Сході, італійський письменник Герардо Феррара з Папського університету Святого Хреста в Римі.

"Це була настільки жорстока і принизлива тортура, що її не застосовували до римських громадян. Їй передувало бичування різними знаряддями, залежно від місця народження та соціального походження засудженого".

"Розп'яття не було римським винаходом, але воно було широко поширене в Римській імперії. Це було частиною рутини на територіях, які ми зараз називаємо Ізраїлем", - зазначає Чевітарезе.

"Приблизно через 40 років після смерті Ісуса, коли пав Єрусалим, тисячі євреїв розіп’яли".

Євангеліє оповідає про останні години Ісуса, докладно описуючи його страждання.

Згідно зі Святим Письмом, у ці години суду його переводили з одного місця на інше, з деякими ваганнями з боку влади.

Чевітарезе каже, що з історичної точки зору в цьому не може бути певності. І це тому, що, за переказами, Ісуса вбили напередодні єврейської Пасхи.

"Свято Великодня — це політичне свято, бо саме тоді відзначається перехід від рабства до свободи, вихід єврейського народу з Єгипту в "країну, де тече молоко та мед", — нагадує історик.

"Тож уявіть собі: місто, переповнене євреями, як римська влада могла змусити єврея нести хрест по всьому місту серед такої кількості євреїв? Це було б запрошенням до повстання. З такою людиною, як Ісус, ніхто не міг втратити час, його схопили і розіп'яли", - каже він.

На думку Чевітарезе, наявні оповіді про події між арештом Ісуса в ранкові години четверга і п’ятниці та його розп’яттям через кілька годин не є історичними; вони є теологією.

За кілька днів до цього, у Вербну неділю, Ісус увійшов до Єрусалиму. Це була рідкісна його поява у великому місті, яка зробила б його легкою мішенню для влади.

Едісон Вейга
Role,BBC Brasil
4 годин(и) тому

Попередження: деякі деталі цього тексту можуть вразити чутливих людей!

Якщо не брати до уваги релігійні вірування, мало хто сумнівається, що чоловік на ім’я Ісус жив 2000 років тому на території, яка зараз відома як Ізраїль.

І ніхто не сумнівається, що він був євреєм-дисидентом, який очолив групу послідовників. В підсумку його дії викликали занепокоєння Римської імперії.

Тому напередодні Великодня — або Неділі воскресіння — його остаточно засудили, піддали тортурам і стратили через розп’яття, що було звичайною практикою смертної кари того часу.

Після смерті Ісуса його послідовники взялися за поширення його вчення. Історія закінчилася і тут почалися міф, релігія та теологія.

Цей перехід відбувся головним чином завдяки плідному письменнику того часу, апостолу християнської церкви та автору багатьох текстів, які зараз містяться в Біблії: Павлу з Тарсу (5-67).

У 50-х роках першого століття нашої ери, приблизно через 20 років після смерті Ісуса, апостол Павло написав сім листів.

"У цих листах ми помічаємо зміну фокусу. Павло більше не описує історичного Ісуса, він описує Ісуса віри", — пояснює історик Андре Леонардо Чевітарезе, автор роботи "Ісус з Назаре: інша історія" та професор з порівняльної історії в Інституті історії Федерального університету Ріо-де-Жанейро (UFRJ).

Тим не менш, перший висновок полягає в тому, що, не беручи до уваги релігійність, яка випливає з його постаті, Ісус був засудженим політиком.

"Історичний Ісус зазнав політичної смерті. Релігія та політика пов’язані між собою, особливо коли йдеться про народне лідерство", – додає Чевітарезе.

"Немає способу відокремити мандри [Ісуса] як щось лише політичне чи просто релігійне. Кордони не є чітко визначеними. І це в підсумку стає ключовим для сприйняття Ісуса, коли він був живим, і сприйняття Ісуса без Ісуса [після його смерті, з проповідями перших послідовників]".

A Russian Soldier walking about a kilometer shows that there are tons of Russian corpses laying around due to Russians advancing just one field forward in Ukraine 🇺🇦

The losses are astonishing, going from one tree to another costs a life pic.twitter.com/b9erbOIT3e

— Ukraine Battle Map (@ukraine_map) April 30, 2024

Інститут Масової Інформації (ІМІ)
3 д.  ·
Новий Білий список від Інституту масової інформації

До Списку прозорих та відповідальних медіа у першому півріччі 2024 року ввійшли такі онлайн-видання:
Суспільне Новини
Радіо Свобода
Українська правда
Бабель
hromadske.ua
Texty.org.ua
ZN.UA
сайт Народного фронта
Слово і діло
Тиждень
Громадське радіо

Такими є результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації проводить раз на пів року.

До переліку доєдналися п'ять нових медіа: Радіо Свобода, “Тексти”, Громадське радіо, “Український тиждень” та “Слово і діло”.

Водночас із переліку в першому півріччі 2024 року випали видання: УКРІНФОРМ, NV та LIGA.net.

Експерти ІМІ рекомендують Укрінформу звернути більше уваги на дотримання стандарту балансу і переглянути кількість “паркетних” новин у стрічці.

Якісні новинні видання, такі як NV та “Ліга”, заробили довіру аудиторії завдяки об'єктивності та надійності своїх новин. Коли такі видання рекламують онлайн-казино, це може підірвати довіру читачів, адже реклама азартних ігор часто сприймається як спроба використати вразливість людей для заробітку.

Сайти цих видань містять спеціальні розділи, пов’язані з гемблінгом. У виданні NV це розділ “Азарт” за підтримки Slots City, у виданні “Ліга” – два розділи: iGaming, де можна одразу обирати з цілого списку прямих посилань на онлайн-казино, і розділ “Світ азарту” за підтримки Favbet.

Посилання на онлайн-казино формують або підтримують інтерес читачів щодо конкретних брендів організаторів азартних ігор. Відсутність маркування цього розділу як реклами вводить в оману споживачів щодо дійсної мети цього розділу, а отже є прихованою рекламою.

Закликаємо онлайн-ресурси поставитися серйозно до напрацювання та узгодження правил маркування такого контенту й, зокрема, переглянути припустимість розміщення прямих посилань на казино на сайтах якісних медіа. Це дозволить запобігти санкціям від держави, а також буде відповідальнішим ставленням до аудиторії. Гемблінг може призвести до залежності та серйозних фінансових проблем для окремих осіб та їхніх сімей. Медіа, які піклуються про благо своєї аудиторії, повинні уникати популяризації активностей, що можуть завдати їй шкоди.

Образи та похибки

Поступово, зі збальшенням експериментальних сіл, почали виникати проблеми. Групи стали змішуватися між собою: так, люди з одного села ділилися грошима з сусідами з контрольних груп потай від дослідників.

Виникала напруга через соціальне розшарування, — адже люди на власні очі бачили, як відрізняється життя сусідів, яким посміхнулася удача алгоритму рандомізації. Дехто казав, що гроші прокляті й ті, хто їх отримує, перетворюється на змію. Дехто ображався і нарікав, що роками не може потрапити до груп, які отримують вигоди, — тільки до контрольних.

При цьому ті, хто опиняється у контрольній групі, так само є учасником дослідження й витрачає свій час на анкети та аналізи, однак не отримує нічого, крім невеликих подарунків у вигляді пакету з рисом.

Деякі експерименти були етично сумнівними відпочатку. Так, у 2018 році Світовий банк разом із місцевою водопостачальною компанією вирішили відключити воду низці будинків у нетрях Найробі, які не сплачували рахунки, бажаючи перевірити, чи мешканці таки заплатять і чи протестуватимуть. В результаті сотні родин опинилися без доступу до чистої води потягом тижнів, а то й місяців, навіть не підозрюючи, що беруть участь в експерименті. Крім відсутності згоди на участь, що є засадничою для подібних тестів, критики вказували й що дослідження не містило жодного елементу благочинності.

Часом РКД використовують для отримання результатів, які не повідомляють геть нічого нового: наприклад, одна група авторів дійшла висновку, що дівчата в селах Афганістану більше схильні ходити до школи, якщо в селі є школа.

Користь

Однак навіть критики визнають, що РКД можуть бути корисними, якщо їх проводити правильно та коректно тлумачити результати. Так, дослідження допомогли зрозуміти, як люди можуть вирватися з пастки бідності та як фінансові труднощі знижують продуктивність праці.

Організація GiveDirectly скоригувала деякі свої методики: більше не збирає слину на аналіз, а ще — домоляється з контрольною групою про те, що після завершення експерименту винагородить учасників грошима.

Одне з досліджень, які проводив, зокрема, Майкл Кремер, показало, що роздавання глистогінних таблеток у школах зрештою підвищило успішність учнів. Завдяки отриманому підтвердженню уряд Кенії запровадив відповідну програму з безкоштовної дегельмінтизації.

Заснований Дуфло та Банерджі фонд порахував, що за останні 15 років понад 600 мільйонів людей у світі покращили своє становище завдяки програмам, що їх запроваджували на основі проведених РКД.

Кенія стала для західних вчених тестовим майданчиком для проведення економічних експериментів, покликаних віднайти найефективніші способи боротьби з бідністю. Однак не всі ці дослідження є етично бездоганними, йдеться у матеріалі Economist.

Запозичення з доказової медицини

Благодійна організація GiveDirectly займається прямими виплатами на руки (direct cash transfers). Ідея полягає в тому, що люди у скруті самі краще знають, як розпорядитися грошима, тож пряма грошова допомога дієвіша, ніж інші види. З 2009 року організація передала понад 700 мільйонів доларів понад півтора мільйона людей безпосередньо на руки.

Для вимірювання ефективності тієї чи іншої форми допомоги проводять рандомізовані контрольовані дослідження (РКД). Цей метод використовується у медичних дослідженнях, але років двадцять тому його перейняли й економісти. На відміну від медичних тестів, в економіці такі дослідження не можна зробити подвійно засліпленими.

Представників покоління вчених, які останні два десятиліття займаються РКД, називають рандомістами. У 2019 році троє провідних рандомістів — Майкл Кремер, Естер Дуфло та Абхіджит Банерджі отримали Нобелівську премію з економіки за використання методу для виявлення найдієвіших методів боротьби з бідністю.

Як це відбувається?

Дослідними майданчиками виступають бідні країни, й Кенія вважається привабливим середовищем завдяки меншій кількості обмежень, порівняно з іншими африканськими державами. Експерименти зосереджені у західних округах Сіая та Бусіа — наразі щонайменше 270 сіл.

Скажімо, дослідники хочуть перевірити, який ефект має роздача москітних сіток або мобільних телефонів. Ці речі передають кожному члену випадково обраної громади — експериментальної групи, — в той час, як контрольна група не отримує нічого. Спостереження над обома групами може тривати роками, а то й десятиліттями, потім результати порівнюють.

Наприклад, у селі Окела-Сі 137 домогосподарств отримали по тисячі доларів, які могли витратити на що завгодно. Ця сума приблизно вдвічі перевищує середнє річне споживання на душу населення. 45-річний Пітер Отедо, батько шести дітей, зміг побудувати новий будинок і налагодити господарство, й оскільки його дружина має постійну роботу прибиральниці, сім’я змогла відправити всіх дітей до школи.

Натомість їхній сусід Моріс Маренді, не отримав нічого. Він належить до контрольної групи. Вдівець із трьома дітьми досі живе у халупі з глини та палиць. Телефон він заряджає в сусідів, а в туалет ходить на вулиці. Четверта дитина померла від хвороби нирок, на навчання молодшого сина немає грошей.

Протягом семи років до обох груп в селі навідувалися дослідники збирати дані: проводили опитування та збирали зразки слини, щоб виміряти рівень кортизолу. Приходили з невеликими подарунками: коробкою печива, пакетом рису тощо.

а не один 

треба, щоб був сивий, бо це явна ознака мудрості та незламності

а лисий?

 

You_know_me, 26 квітня 2024 11:07:03

Та надають...

Тут трохи офтоп, але хто мені може пояснити як діти громадянина Нігерії та громадянки Уганди з просроченим дозволом проживати в Україні мають українські паспорти?

Мені взагалі цікаво що получиться при схрещуванні угандійця з нігерійцем)

угандійці і нігерійці не є певною етнічною народністю

коли колонізатори ділили Африку на країни вони взагалі питання національності не розглядали.
тільки ресурси, доступ до моря, паралелі і меридіани

правильно було б сказати щось типу
банту  і йоруба

він перекручує факти
часто спирається на неперевірену інформацію
упереджений

тому ні

Для цього їм доведеться відмовиться від своїх громодянств. Сумніваюсь що хтось проміняє європейське або американське громодянство на наше

подвійне для таких громадян було б цілком ок

Serg
@NHunter007
А можна, на фоні скандалів з українськими паспортами за кордоном, надати громадянство України іноземцям, які воюють за нашу державу в цій війні?

Особисто я знайомий з багатьма іноземцями з різних підрозділів, деякі з них хочуть отримати наше громадянство,

але часто бюрократія дуже сильно заважає, я думаю такі люди на це заслужили.

 

добре що шлак в стилі кацапської попси тепер Українською