«Обряд комори» – це особливий звичай першої шлюбної ночі, який був одним із визначальних в українській весільній обрядовості аж до середини ХХ ст.
Взагалі комора – це господарська споруда, у якій зберігали зерно, але під час весілля вона перетворювалася на місце першої шлюбної ночі молодят, де мало відбутися позбавлення молодої цноти.
За визначенням А. Байбуріна, комора – це символічний маркер перехідного, лімінального стану нареченого й нареченої: вони вже не були хлопцем і дівчиною, але ще не стали чоловіком і жінкою. Тому для комори притаманними є ознаки «переходовості»: це освоєна територія, де розміщували худобу, харчові запаси тощо, але ще не хата.

Один із перший детальних описів обряду знаходимо в «Описі України…» Г. Левассера де Боплана ХVІІ ст..: «Коли підходить час класти наречену на шлюбне ложе, жінки, родички нареченого, забирають її і відводять до покою, де роздягають догола і докладно оглядають її з усіх боків, заглядаючи навіть за вуха, у волосся, між пальцями ніг та інших частин тіла, щоб переконатися, чи ніде немає захованої крові, шпильки або шматини, просоченої якою-небудь червоною рідиною. Якби щось подібне знайшлося, весілля порушилося б і зчинилося б велике замішання. Коли нічого не знаходять, на наречену одягають гарну бавовняну, зовсім білу нову сорочку, потім кладуть її у постіль між двома простирадлами і приводять потайки нареченого, щоб ліг разом з нею…

Комора із с.Баговиця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.
Коли під час щасливого поєднання наречена подасть якийсь знак втіхи, усі присутні одразу ж починають підскакувати і, плещучи в долоні, зчиняють веселий галас. Родичі нареченого, не відходячи, стоять на сторожі коло ліжка, прислухаючись, що там відбувається, чекаючи, щоб відслонити завісу, коли фарс буде закінчено.

Тоді подають нову білу сорочку, а якщо на знятій з неї знаходять сліди невинності, наповнюють увесь дім гучними криками радості і вдоволення, і вся рідня їх підтримує... Наступного дня грають ще один не менш кумедний фарс, що повинен видатися неймовірним тому, хто цього ніколи не бачив. Робиться це так: в обидва рукави сорочки просовують палицю, сорочку вивертають навиворіт і носять наче знамено вулицями міста з великою урочистістю, ніби це прапор з почесними слідами битви, аби весь народ переконався у невинності молодої і чоловічій силі її мужа».

Оскільки місце, де ночували наречені, вважали символічним, молодята повинні були три ночі спати в оселі, де пройшла їхня перша шлюбна ніч. На Рівненщині, за матеріалами польових досліджень О. Боряк, молоде подружжя дотримувалося цього звичаю до народження першої дитини.

Звичай «лаштувати постіль» молодим зберігався й у ХХ ст., що входило до обов’язків «сва́шок». На Поліссі І. Несен також констатує звичай перебування в коморі з молодими свах як поодиноке реліктове явище. «На покой» пару, зазвичай, вів «дружко́». За свідченням деяких інформантів, він при цьому слідкував, аби молода роззула молодого й потрусила чоботи, з яких мали сипатися просо та монети, які наречена брала собі. Іноді для підбадьорення пари, яка соромилася нового статусу, «дружко́» зі «свашкою», жартома імітуючи близькість, «гріли постіль» (с. Тополі Троїцького району Луганської області).

У с. Калмиківці Міловського району Луганської області, зі слів Пасічник Анастасії Федорівни 1924 р. н., щодо весілля її батьків занотовано відомості про те, як в першу шлюбну ніч «невістки із свекрами спали». Отже, можна припустити, що такий звичай мав місце в локальній традиції місцевого весілля до кінця 1920-х рр.

У 1942 р. на весіллі самої інформантки А. Пасічник слова старости «Ти, молодий, не мостися із нєвєстою спать, староста перву ніч спить»

ну і, якщо у молодих щось не виходило, то наречену оприходували боярини чоловіка або його родичі, в рамках традиційних цінностей 

Зараз все набагато простіше - сплять хто з ким бажає, незалежно від весілля,
і після апогею дійства підтираються тими цінностями.

цікаво, чи захисники традиційних цінностей самі їх дотримуються?

Так такі штуки у всіх були,  н тільки в нас)

Зараз все набагато простіше - сплять хто з ким бажає, незалежно від весілля,
і після апогею дійства підтираються тими цінностями.

А що,  треба спати з тим,  кого не бажаєш? І обов'язково після весілля?

ну і, якщо у молодих щось не виходило, то наречену оприходували боярини чоловіка або його родичі, в рамках традиційних цінностей 

Не добрехать кацап не може.

цікаво, чи захисники традиційних цінностей самі їх дотримуються?

Якщо мова про СПРАВЖНІ цінності, то є два види їх прихильників -
щирі і лукаві. Перші дотримуються, другі лише звиздять.

Розгорнути попередні цитати...

Кадра, 24 червня 2019 11:50:18

Зараз все набагато простіше - сплять хто з ким бажає, незалежно від весілля,
і після апогею дійства підтираються тими цінностями.

А що,  треба спати з тим,  кого не бажаєш? І обов'язково після весілля?

Спати треба з тим хто взяв заміж, ну і звичайно йти заміж варто лише за того, кого бажаєш.

ну і, якщо у молодих щось не виходило, то наречену оприходували боярини чоловіка або його родичі, в рамках традиційних цінностей 

а після смажили і їли, нащо вона така потрібна

Розгорнути попередні цитати...

OldBoy, 24 червня 2019 11:33:03

ну і, якщо у молодих щось не виходило, то наречену оприходували боярини чоловіка або його родичі, в рамках традиційних цінностей 

Не добрехать кацап не може.

як лінки дам, вибачатись будеш, кацапочко? 

Але коли молодий, після всіх заходів, все-таки не годен виконати свої функції, цебто зробити калину, то його заступає дружко »
 Про те, що як «молодий здрехвіть, то дружок спользуєця моментом” ,  пишуть як сучасні дослідники українського весілля, так інформацію такого роду знаходимо у джерелах більш раннього періоду: «як не може мій чоловік, то давайте дружка» , «коли сам молодий з деяких причин зробити цього не міг, його заміняє старший дружко» , «коли молодий не зможе молоду, то надається право дружкові» . Окрім того, «калину» могли добувати «прямо руками» , що «робить сама молода або свахи, що просто проривають гимен пальцями» .

  Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся – С. 181.
  Кравченко В.Г. Етнографічні матеріали // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 325, Арк. 12.
  Павловський І. Весільні обряди Ніжинщини та їх зміни в ХХ ст. – Арк. 28.
  Михайлик Ф. Весілля в Кобеляцькому р-ні Полтавської окр. // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 328, Арк. 50.

Как я рада за Олдбоя, что он наконец-то открыл для себя то, о чем давно уже всем известно.

Поздравляю тебя, Олдбой! Забавно только, что тебя так поразило? 

О, сколько тебе ещё открытий чудных бог просвещения приготовил 

Как я рада за Олдбоя, что он наконец-то открыл для себя то, о чем давно уже всем известно.

Поздравляю тебя, Олдбой! Забавно только, что тебя так поразило? 

О, сколько тебе ещё открытий чудных бог просвещения приготовил 

ОлдБой відкрив для себе років 20 тому, не без цікавості, треба сказати

а ти краще займись просвітою своєї кацапочки колеги із порохоботів
а то не знає народні звичаї, на людей кидається 

ОлдБой відкрив для себе років 20 тому, не без цікавості, треба сказати

А сюда-то зачем притащил? Решил, что тут сплошные недоумки пишут?

Розгорнути попередні цитати...

OldBoy, 24 червня 2019 13:26:22

ОлдБой відкрив для себе років 20 тому, не без цікавості, треба сказати

А сюда-то зачем притащил? Решил, что тут сплошные недоумки пишут?

не сплошниє, але дофіга
актуально в світлі боротьби за традиційні цінності
профільна гілка уже засмічена, тому можна і окремою

не у всіх же гілках вам на зраду дрочити і голосити про кінець світу без Порошенка   

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 24 червня 2019 13:30:42

OldBoy, 24 червня 2019 13:26:22

ОлдБой відкрив для себе років 20 тому, не без цікавості, треба сказати

А сюда-то зачем притащил? Решил, что тут сплошные недоумки пишут?

не сплошниє, але дофіга
актуально в світлі боротьби за традиційні цінності
профільна гілка уже засмічена, тому можна і окремою

не у всіх же гілках вам на зраду дрочити і голосити про кінець світу без Порошенка   

Ну ладно, просветитель ты наш

Вот ещё тебе, но уже цыганское.

У цыган такой обряд проходит и поныне.  Матроны уводят молодых в спальню и ждут окончания процесса. Ритуал проводят  прямо во время свадьбы. А потом внимательно изучают простыню. У них даже эксперт специальный есть - самая опытная женщина, чей вердикт считается окончательным.

После сведения молодых окровавленная простынь (или рубашка), усыпанная красными лентами и цветами, выносится к гостям на подносе. Женщины, участвующие в ритуале выноса чести, поздравляют и благодарят родственников невесты за порядочность, а красные ленты вручаются каждому члену семьи жениха.

 Сама же невеста после первой брачной ночи и цыганского обычая с выносом, переодевается в красное платье и с этого момента становится женщиной. Есть такие, кто заплетает волосы в косы. Теперь она обязана ходить только с покрытой головой. Немного схожести с предоставлением доказательств целомудренности невесты имеет азербайджанская свадьба.

 Если доказательства невинности нет, брак тут же расторгается, а девушка навсегда остается незамужней, что для цыганок – тяжелое бремя. Кроме того, семью испорченной невесты ждет пожизненный позор и им лучше сразу же покинуть родной город. Бывают случаи, что девушке все же удается выйти замуж, но это стоит титанических усилий семье.

Останнє редагування: 24 червня 2019 13:41:51 від шуша

за циган не цікаво
тим більше я не вірю, що Петро Олексійович видатний представник ромського народу 

«Коли підходить час класти наречену на шлюбне ложе, жінки, родички нареченого, забирають її і відводять до покою, де роздягають догола і докладно оглядають її з усіх боків, заглядаючи навіть за вуха, у волосся, між пальцями ніг та інших частин тіла, щоб переконатися, чи ніде немає захованої крові, шпильки або шматини, просоченої якою-небудь червоною рідиною. Якби щось подібне знайшлося, весілля порушилося б і зчинилося б велике замішання. Коли нічого не знаходять, на наречену одягають гарну бавовняну, зовсім білу нову сорочку, потім кладуть її у постіль між двома простирадлами і приводять потайки нареченого, щоб ліг разом з нею…

от лохи. нареченого теж треба було перевіряти.
а як весілля на критичні дні припадало, "пиши пропало" 

за циган не цікаво
тим більше я не вірю, що Петро Олексійович видатний представник ромського народу 

Ти шо! Потри швидко свій допис!

Вот щаз зобідив Мирославу.
В неї майже дисертація готова на цю тему. З фотками, аналізами та логічними виводами.

Ібануццо...

Але, мабуть, вперше не хочеться посилати Олдбоя накуй автоматом. Хуч він і лайно зрадойопське.

Тут він правий, хоч і провокатор.

Бо коли починається дискусія про "сімейні цінності", тре, дійсно, встановити для початку що то таке - сімейні цінності. Точність в дефініціях - наріжний камінь будь-яких інтелектуальних дебатів. Тому що інакше кожен думає про своє.

Розгорнути попередні цитати...

OldBoy, 24 червня 2019 11:29:36

«Коли підходить час класти наречену на шлюбне ложе, жінки, родички нареченого, забирають її і відводять до покою, де роздягають догола і докладно оглядають її з усіх боків, заглядаючи навіть за вуха, у волосся, між пальцями ніг та інших частин тіла, щоб переконатися, чи ніде немає захованої крові, шпильки або шматини, просоченої якою-небудь червоною рідиною. Якби щось подібне знайшлося, весілля порушилося б і зчинилося б велике замішання. Коли нічого не знаходять, на наречену одягають гарну бавовняну, зовсім білу нову сорочку, потім кладуть її у постіль між двома простирадлами і приводять потайки нареченого, щоб ліг разом з нею…

от лохи. нареченого теж треба було перевіряти.

на жаль природа таке не передбачила

а як весілля на критичні дні припадало, "пиши пропало"

а дійсно.. в цьому випадку роками потягана по всіх кущах молода
зможе вимазати тією "калиною" все село, не тільки старосту, бояринів та сватів 

встановити для початку що то таке - сімейні цінності.

вірність та гідність

Розгорнути попередні цитати...

OldBoy, 24 червня 2019 13:49:18

за циган не цікаво
тим більше я не вірю, що Петро Олексійович видатний представник ромського народу 

Ти шо! Потри швидко свій допис!

Вот щаз зобідив Мирославу.
В неї майже дисертація готова на цю тему. З фотками, аналізами та логічними виводами.

Бідна Мирослава. Вона так старалася.

Тому що інакше кожен думає про своє.

Та ви шо? А я вважала, що сімейні цінності однакові майже в усьому світі, де є інститут шлюбу...

Кадра вишче все вірно написала.

Олдбой. Виклад неповний. А як це роблять/будуть робити геї? Де обряд від геїв?

Але коли молодий, після всіх заходів, все-таки не годен виконати свої функції, цебто зробити калину, то його заступає дружко »
 Про те, що як «молодий здрехвіть, то дружок спользуєця моментом” ,  пишуть як сучасні дослідники українського весілля, так інформацію такого роду знаходимо у джерелах більш раннього періоду: «як не може мій чоловік, то давайте дружка» , «коли сам молодий з деяких причин зробити цього не міг, його заміняє старший дружко» , «коли молодий не зможе молоду, то надається право дружкові» . Окрім того, «калину» могли добувати «прямо руками» , що «робить сама молода або свахи, що просто проривають гимен пальцями» .
  Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся – С. 181.
  Кравченко В.Г. Етнографічні матеріали // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 325, Арк. 12.
  Павловський І. Весільні обряди Ніжинщини та їх зміни в ХХ ст. – Арк. 28.
  Михайлик Ф. Весілля в Кобеляцькому р-ні Полтавської окр. // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 328, Арк. 50.

Це лінки?
На книгу випущену у 2013 році  на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр. на Поліссі...

Розгорнути попередні цитати...

elgie, 24 червня 2019 14:32:31

встановити для початку що то таке - сімейні цінності.

вірність та гідність

Кадра - ну то дуже спрощено ж, насправді. Про що я й кажу. Бо для когось це "вірність і гідність", для когось - "повна родина з татом-мамкою, які разом виховують дітей до повноліття і підтримають все життя", для когось це - "партнерство", для когось - "вірність народним традиціям" (і тоді, звичайно, постає питання про що таке народні традиції, з якої саме місцевості і якого сторіччя), ну а для когось - "понароджувати дітей, а там вони самі розберуться, аби тільки не повиздихали до 18-ти".

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 24 червня 2019 14:24:28

OldBoy, 24 червня 2019 13:49:18

за циган не цікаво
тим більше я не вірю, що Петро Олексійович видатний представник ромського народу 

Ти шо! Потри швидко свій допис!

Вот щаз зобідив Мирославу.
В неї майже дисертація готова на цю тему. З фотками, аналізами та логічними виводами.

Бідна Мирослава. Вона так старалася.

щось її не туди занесло..

Я думаю, тут свой вклад мог бы сделать Зеленый крокодил и разъяснить, что его знаменитый клич имеет давние истоки и связан как раз с желанием сохранить девственность невесты и в то же время рыбку съесть до наступления похода в комору.

Розгорнути попередні цитати...

elgie, 24 червня 2019 14:32:31

Тому що інакше кожен думає про своє.

Та ви шо? А я вважала, що сімейні цінності однакові майже в усьому світі, де є інститут шлюбу...

Кадра вишче все вірно написала.

АБСОЛЮТНА НІСЕНІТНИЦЯ. Нема у світі НІЧОГО "однакового". Це я кажу як людина, яка вже на чотирьох континентах пожила. Інститут шлюбу і у муслімів є, і у тубільців - певно ж, погодисся, що дефініція "сімейних цінностей" "трішечки" відрізняється від усередненої європейської...

Розгорнути попередні цитати...

Кадра, 24 червня 2019 14:38:11

elgie, 24 червня 2019 14:32:31

встановити для початку що то таке - сімейні цінності.

вірність та гідність

Кадра - ну то дуже спрощено ж, насправді. Про що я й кажу. Бо для когось це "вірність і гідність", для когось - "повна родина з татом-мамкою, які разом виховують дітей до повноліття і підтримають все життя", для когось це - "партнерство"

повна родина навіть не обговорюється бо це само собою зрозуміло,
як і партнерство, взаємоповага і всі інші переваги щасливого сімейного життя.

На книгу випущену у 2013 році  на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр. на Поліссі...

Прадавні звичаї кінця ХХ - початку ХХІ ст.

А щодо традицій, то вони випливають з цілком логічного бажання
родини молодого отримати порядну невістку.

А відмова від щеплень так само входить до традиційних цінностей?

Розгорнути попередні цитати...

myshka naruzhka, 24 червня 2019 13:56:56

OldBoy, 24 червня 2019 11:29:36

«Коли підходить час класти наречену на шлюбне ложе, жінки, родички нареченого, забирають її і відводять до покою, де роздягають догола і докладно оглядають її з усіх боків, заглядаючи навіть за вуха, у волосся, між пальцями ніг та інших частин тіла, щоб переконатися, чи ніде немає захованої крові, шпильки або шматини, просоченої якою-небудь червоною рідиною. Якби щось подібне знайшлося, весілля порушилося б і зчинилося б велике замішання. Коли нічого не знаходять, на наречену одягають гарну бавовняну, зовсім білу нову сорочку, потім кладуть її у постіль між двома простирадлами і приводять потайки нареченого, щоб ліг разом з нею…

от лохи. нареченого теж треба було перевіряти.

на жаль природа таке не передбачила

Розгорнути попередні цитати...

myshka naruzhka, 24 червня 2019 13:56:56

а як весілля на критичні дні припадало, "пиши пропало"

а дійсно.. в цьому випадку роками потягана по всіх кущах молода
зможе вимазати тією "калиною" все село, не тільки старосту, бояринів та сватів 

1. маю на увазі, що наречений мав би співучасником обману бути. якщо вони до весілля пізнали один одного. а якщо і до нього хтось був, то він теж зацікавлений в зберіганні доброго імені. кому хочеться, щоб село пальцями в них тикало.

2. дуже ймовірно. бо в дівчат на початку становлення репродуктивної системи, цикли часто не як по годиннику приходить, щоб спланувати весілля можна було. і довгі по тривалості можуть бути. і


Останнє редагування: 24 червня 2019 15:04:12 від myshka naruzhka

А щодо традицій, то вони випливають з цілком логічного бажання
родини молодого отримати порядну невістку.

Сомнительно, учитывая наличие других отверстий организма. Тут что-то другое.

Розгорнути попередні цитати...

OldBoy, 24 червня 2019 13:15:43

Але коли молодий, після всіх заходів, все-таки не годен виконати свої функції, цебто зробити калину, то його заступає дружко »
 Про те, що як «молодий здрехвіть, то дружок спользуєця моментом” ,  пишуть як сучасні дослідники українського весілля, так інформацію такого роду знаходимо у джерелах більш раннього періоду: «як не може мій чоловік, то давайте дружка» , «коли сам молодий з деяких причин зробити цього не міг, його заміняє старший дружко» , «коли молодий не зможе молоду, то надається право дружкові» . Окрім того, «калину» могли добувати «прямо руками» , що «робить сама молода або свахи, що просто проривають гимен пальцями» .
  Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся – С. 181.
  Кравченко В.Г. Етнографічні матеріали // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 325, Арк. 12.
  Павловський І. Весільні обряди Ніжинщини та їх зміни в ХХ ст. – Арк. 28.
  Михайлик Ф. Весілля в Кобеляцькому р-ні Полтавської окр. // РФ ІМФЕ, ф. 1-4, од. зб. 328, Арк. 50.

Це лінки?
На книгу випущену у 2013 році  на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр. на Поліссі...

ми ж не домовились, чи будуть вибачення, кацапочко?