ну, так вийшло , що буду в суботу-неділю в Києві.
якщо хто прагне розумного, освіченого, інтелектуального, з житєвим досвідом (решта допишіть самі ... ) співбесідника  - можемо пересіктися за кавою )
а ні - то ні )

дано:
- для потреб підрозділу потрібен пікап
- авто передається безпосередньо військовослужбовцю (чому не на частину - окрема тема - тут не розглядаємо)
- зібрано кошти, знайдено в Європі авто
- в Україні безмитно можна завезти як гуманітарну допомогу на фонд чи громадську організацію
- гроші фонду не вручаються, авто купляють за кордоном родичі/знайомі. на фонд/ГО  йде оформлення

далі, ГО чи фонд по акту прийому передачі вручають авто бійцю, авто їде туди
вроді все ок.
але , недавно натрапив на таку інфу:
--------------
Бажаю здоровʼя побратими. Хочу вам розповісти ситуацію, котра може комусь з вас допоможе не влізти в гівно!
27 серпня, я по рекомендації звернувся до людей з метою пригону мені автівки. Обговорили ціну, дав 700€ передоплати й люди поїхали за автомобілем. Попередньо домовились, щоб авто загнати під фонд, й зробити передачу на військового, щоб я зміг поставить на тимчасовий облік,- хто у темі - менше проблем з СВП.. пригнали мені автівку через 10 днів,- враховуючи кордон і тд, все ок, лист з фонду все як потрібно, поставили її у Рівне на укр номери - розрахувався.
Привіз її додому на Вінниччину,- стан як говорили, є певні доопрацювання, але за час відпустки я все усунув й покрасив її
Настав вчора час рушати на місце дислокації та виконання завдань. Доїхав я не мало не багато, до кпп на Умані...
Результат - паркують авто, викликають СОГ, авто на реш майданчик, приїхав слідчий прокурор все опечатав. Виявляється що власника фонду декілька днів тому взяли за аналогічну ситуацію при продажу... прижали і він сам же підтвердив чи свідки про продаж ще 17 автівок аналогічним чином... Авто проходить по справі як речовий доказ - накладений арешт на 60 діб з продовженням. Мені прокурор пояснив - авто не моє, і у кращому випадку я можу лише подати на суд на власника фонду й написати заяву по шахрайству, бо 99% що автівки я не отримаю назад. Ось так я попрощався з 7200€ та 450$ за ремонт і допрацювання авто...
----------------

питання:
- чи є ризик вступити в таке саме лайно?
- якщо відбулася передача авто по акту бійцю - воно далі лишається власністю фонду?

я тут проїздом.

маю час до поїзда.

поп'ємо кави?

вважаю, що варто підтримати.

https://petition.president.gov.ua/petition/173494

на зараз :16474 голосів з 25000 необхідних

текст:
Пане Президенте, хочется ще раз звернутися до вас с проханням та пропозицією надати можливість військослужбовцям демобілізуватися, за власним бажанням, після року служби. Ви, надали відповідь на попередню петицію, яка набрала потрібну кількість голосів та пояснили, що це не передбачено законом. То можливо потрібно передбачити, враховуючи дані обставини і затяжну війну?
А чи передбачено законом, що батьківщину, роками мають захищати одні і ті ж чоловіки? Чи це є обов'язком КОЖНОГО, наголошую КОЖНОГО придатного до військової служби, чоловіка?
Пан Резніков прокоментував попередню петицію в такому руслі, що такі дії, тільки нашкодять обороноздатності України.
А чи не нашкодять обороноздатності України, повністю виснежені, фізично та морально, військовослужбовці?
Далі слова пана Резнікова: " Питання піти відпочивати, коли війна ще не закінчилася і перемога попереду, мені здається, це трохи дивний підхід."
А чи не дивний підхід, не надавати відпочинку військовим, які стомилися за рік служби і просять демобілізації, в тей час коли в військоматах черги?
"Якщо в один момент звільнти мільйон військовослужбовців, то в цей же момент потрібно буде набрати та навчити новий мільйон".
Хочу дещо поправити. Адже не всі були призвані в один момент, хтось ще в лютому, хтось в квітні, а хтось в серпні і так далі. Тож і звільнятися будуть поступово. Тому відновлення особового складу, не має бути проблемою, враховуючи тей факт, що, повторюсь, в наших військоматах черги та великий резерв. Вам в один момент не доведеться мобілізувати та навчати мільйон, лиш потрібно бажання та розуміння зі сторони нашої влади.
До того ж, дійсно, є багато військовослужбовців, які не хочуть покидати фронт і мають наміри служити до кінця. Але є і такі, хто фізично та морально виснажені, і не витримають.
Буде доречно враховувати, що у кожної людин різна витримка та психіка. Один рік це досить великий проміжок часу. Один рік служби, це не один рік праці за графіком 8/5, та відпусткою. Це служба, це війна 24/7, без відпусток та вихідних.
10-денна відпустка для військових, яку ВР намагаєтся ухвалити вже не один місяць - це абсолютно ніщо, для чоловіків, які рік стоять на захисті нашої держави, ризикуючи своїм життям.
Чи не вважаєте ви, пане Президенте, що заміна таких, виснажених хлопців, на нову силу тільки покращить ситуацію на фронті?
Чи не вважаєте ви, пане Президенте, не справедливим, що одні чоловіки мають залишити свої сім'ї, своє життя і піти на фронт, до кінця війни(а це скільки часу?), в тей час, як інші чоловіки живуть своє звичне життя? Чи справедливо це по відношенню до самих військовослужбовців та їхніх рідних? Зауважте, майже у кожного військового є діти, дружина, які чекають на свого героя.
Війна триває вже 10 місяців і кінця їй не видно. То можливо час подумати про нову систему служби? Яка буде циклічною, на прикладі Ізраїлю: відслужив рік - звільнився - прийшов інший. Та передбачити це законом?
Дуже прошу вас, пане Президенте, ще раз звернути увагу на дану петицію, та закликаю, почути нас, втомлених військовослужбовців та їх рідних. Дякую

----
п.с.
підтримую.
рік минув 24 лютого.
з червня минулого  на нулі на півдні Запорізької області.

П.П.С.

прохання не лише підтримпати , а й максимально поширити.
ще є шанс встигнти набрати голоси.