Їздив на зустріч випускників. Одразу скажу- якщо Ви з Полтави, не рекомендую користуватись послугами "Зеленого Слона"- скажуть, що Вашу броню вже віддали іншій людині, бо Ви не приїхали за 20 хвилин до відправлення, а Вас попереджали. Якщо скажете, що ні- не попереджали,- нахамлять в грубій формі. Будете дзвонити в диспетчерську із скаргою- там попросять зачекати та кудись підуть на весь час до відправлення, а автобус від'їде за 15 хвилин до відправлення без Вас ( причому порожній- на Вашому місці буде лежати якась табличка, що місце зайняте)
І це при тому, що у "Владислава" на 10 грн дешевше, й Вас тут же почують та візьмуть на свій автобус. Але на годину пізніше
За цю годину Ви узнаєте, що є ще один перевізник- "Фаетон", який відправляється на півгодини раніше ( тобто не по рівним годинам, а по половинкам: 7:30, 8:30...) й міг би взяти Вас,- але Ви вже заплатили гроші "Владиславу" , та й "Фаетон" бере таку ж ціну, як і "Зелений Слон" - але перший раз, з другої поїздки вже буде знижка, отже ціна буде як у "Владислава"- в решті решт, берете й в них візитку з номерами телефонів, бо це зручно, коли один перевізник ходить по цілим годинам, а інший- по половинкам... Особливо на зворотньому шляху
Але цей відступ про Полтаву та враження від жлобства "Зеленого Слона", не хотілось би його зайвий раз рекламувати
Тепер про Харків. Перше враження- блок-пости. В нас у Полтаві немає навіть таких бутафорських, як на під'їзді до Харкова, так що одразу це нагадало, що Харків є як і прифронтовим регіоном, так і прикордонним. Друге враження, якщо не рахувати цілком позитивного сприйняття великого мегаполісу, в якому бурлить рекламне життя та взагалі якась "движуха" - транспорт, бізнес, взагалі дихання великого Міста по О'Генрі - це менти. Стоять у метро та чіпляються до приїжджих, коли вони ще до автомата з квитками підходять- просять показати доки та пояснити мету візиту до Харкова. Мій виявився ще й енергійним- засунув замість мене 3 гривні в автомат- бо я робив це неправильно, одночасно дві банкноти ( одночасно лаючи цього мента ) : "Да что ви дєлаєтє, нада по адной банкнтє"- схопив їх та почав сам совати. Прикольний мент, до речі, хоч я йому й не подякував- бо якось це в контекст не попадало.
Добре, їду собі на метро до Пушкінської, щоб потім поїхати до П'ятихаток- бо раніше ми їздили саме так. Природно, мені приходили в голову думки, що тепер автобус- чи вже маршрутки- можуть відправлятись і з іншого місця... Але я все одне як лосось на нерест, пер вперед по заданій уже в генах програмі... Поки не вирулив на колишню зупинку 36-го... Звісно, ніякого 36-го вже не було, але була якась маршрутка з тризначним номером... Тобто її теж не була, просто висіла табличка з її розкладом. За цим розкладом я пропустив таких дві, бо їх не було- та зробив дзвінок другові. Той дипломатично порекомендував йти на іншу зупинку...
Користуючись нагодою, спілкувався з харків'янами на вулицях українською мовою, питаючи зупинку та дорогу до неї. Виявилась приємна несподіванка- саме через те, що питав українською, люди , особливо молодь та середніх років, перебільшено уважно та ввічливо вислуховували та намагались допомогти. А коли питав російською, то було як завжди- нуль уваги, формальна відповідь, тільки що на хер не посилали- не навмисно, просто такі вони й є, харків'яни та взагалі мешканці великого Міста...
. Перевіряв я це ( діло було в цю суботу ) багато разів, правило працювало скрізь. На українську реагують не просто позитивно- перебільшено позитивно та уважно. Ще погуляв перед від'їздом по місту, просто слухаючи людей- часто попадалась молодь, що розмовляла українською, наприклад, парочки. Було очевидно, що не зовсім їхня рідна мова, що це теж з принципу, але процес іде, й це головне
Тепер щодо однокурсників, вата вони чи ні.
![[ua]](https://forum.pravda.com.ua/Smileys/default/Prapor2.gif)
